Конфігурації композитних рамок в англомовному художньому тексті

особливості композитів [10:46].

О.С. Кубрякова вважає, що "опис морфологічних структур складних слів

повинен починатися із встановлення тих обмежень, які накладаються в мові,

що вивчається на частиномовний характер слів, що ступають у сполучення"

[10:7]. Вона також зазначає, що "утворення багатьох типів похідних можна

представити як процес перетворення типових та стандартних суджень про

предмет в однословні номінативні знаки" [15:292].

В цілому приймаючи концепцію О.С. Кубряковой О.Д. Мєшков підкреслює

важливість семантичного критерію, який проводить "необхідні розмежування

між проблемами словотворення та словоскладання" [17:13].

Беручи до уваги положення про сукупність композитних ознак 0.0.

Селіванова розглядає 4 критерії композитної номінації: денотативний та

семантичний критерії, критерій синтаксичної цілісності а також критерій

лексико-граматичної єдності слова [10:46].

На основі даних критеріїв 0.0. Селіванова визначає композит як

"номінативну одиницю, певну частину мови, що складається з двох або більше

мотивуючих основ, які граматично не узгоджені і репрезентують семантику на

основі уявлення про об'єднання позначених ними понять, які вибираються

номінатором на базі уявлення про референт" [10:47].

На думку О. О. Селіванової поряд з композицією синтаксичного виду

існує асоціативна композиція, яка встановлює певні зв'язки між компонентами

композита. Але ці відносини опосередковані низкою асоціатів, що не завжди

досягають синтаксичного рівня [26:26].

Абсолютизувати синтаксичність словотворення означає повністю відкинути

невербальне мислення, в той час як існування пакетів інформації

досимволічних одиниць та невербальних частин концептуальної системи є

незаперечним фактом лінгвістики та когнітивної науки [10:52].

Когнітивне моделювання призводить дослідників до різних варіантів

структур репрезентації знань. Серед різноманітних розробок когнітивних

моделей найбільш розповсюдженим та прийнятним, таким, який відповідає меті

когнітивно-ономасіологічного аналізу вважається фрейм - фіксована система

параметрів, які описують об'єкт або подію [23:101], це "особлива

організація знання, яка складає необхідну попередню умову нашої здібності

до розуміння тісно пов'язаних між собою слів" [29:54]. С.А. Жаботинська

називає фрейм сітковою моделлю за умов надбання значущості не тільки його

елементами (слотами), але й відношеннями між ними [7:15]. Фрейм

препозитивного типу є найбільш прийнятним засобом концептуального

моделювання композитів [10:55-56].

У розв'язанні проблеми когнітивно-лінгвістичної природи

найменування особливу увагу привертає наукова спадщина 0.0. Потебні.

Концепція внутрішньої форми, зв'язку слова та думки стала підґрунтям

сучасного пояснення номінаційних процесів як переходу від індивідуальних

чуттєвих образів до формування уявлення шляхом спільної практичної

діяльності мовців [22:29-31].

Поряд з ВФ як ланкою номінативного механізму ономасіологія оперує

поняттям "ономасіологічна структура" (ОС), введеним у науковий обіг у 1962

p. M. Докулілом та розробленим О.С. Кубряковою. Спираючись на дефініцію ОС

як поєднання ономасіологічної ознаки (мотиватора) та ономатологічного

базису (форманту), О.С. Кубрякова доповнює її ще одним компонентом-

предикатом (або зв'язкою). Подібна інтерпретація ОС не відповідає її

завданням у сучасній номінатології, не відображає всього спектру ознак

номінатем [22:35], не притаманна значній частині похідних, складних і

складнопохідних найменувань, не виявляє всього спектру їх номінативних

властивостей, які необхідні для реалізації ними лінгво-дискурсивного

завдання [23:29]. Асоціативне утворені найменування потребують такої

інтерпретації ОС, яка б презентувала асоціативні зв'язки мотивуючих ознак з

властивостями поняття [22:25].

Використання для аналізу номінативного механізму саме поняття ОС в її

новому висвітленні, що орієнтоване на відтворення всього мотиваційного

процесу вибору мотиваційних ознак з концептуальної структури поняття, яке

інтеріоризує властивості референту, може довести існування асоціативної

номінації зокрема асоціативного різновиду композиції [10:50-51].

Об'єднання підходів від слова до думки і від думки до слова враховуючи

моделі породження номінативної одиниці обумовлює пошук методики пояснення

способу створення тієї чи іншої ономасіологічної структури. До цього часу

таке пояснення будувалось на реконструкції та аналізі мотивуючої дефініції,

словосполучення або словотворчого тлумачення, а також опис кореляції або

аналогії похідного слова з породжуючим або одноструктурним. Проте в рамках

когнітивної

ономасюлогії така інтерпретація ономасіологічної структури виявляється

недостатньою: її реконструкція повинна мати когнітивну орієнтацію і

виявляти, на основі якої когнітивної структури, яким чином і чому

формується номінативна структура найменування, як пов'язана ця структура за

значенням і репрезентованим нею ментально-психонетичним комплексом (МПК)

[23:109], розробленим 0.0. Селівановою в монографічній роботі "Когнітивна

ономасіологія". Виявлення реляцій мотиватора з компонентами МПК та іншими

МПК в свідомості носіїв мови дає можливість встановити семантичні зсуви та

виведення значень слів [24:4].

Таким чином, питання про проекцію композита на його концептуальну

модель ускладнюється необхідністю врахування багатомірних зв'язків,

які співвідносять концепт з референтом та з іншими концептами. ОС є

результатом вербалізації фрагмента певної концептуальної моделі, що

інтеріорізує певні ознаки референта.

Вибір ознак, які проявляються в мотивованих словах та які комбінуються

з ономасіологічним базисом, детермінується рядом факторів, а саме : а)

початковою інтонацією мовця (номінатора) як результатом свідомості

суб'єкта; б) наявністю в концептуальній системі номінатора ментальної

структури, яка представляє його знання десигната (наукове, наївне, образне

або асоціативне); в) регулярністю зв'язків у системі мови, які закодовані в

ментальному лексиконі, до яких звертається номінатор в процесі створення

найменувань на основі аналогії системних та асистемних принципів; г) вимог,

висунутих контекстом та дискурсом на процес найменування об'єкта.

0.0. Селіванова називає чотири перерахованих фактора

детермінантами номінативного процесу: антропоцентричною, когнітивною,

лінгвістичною, контекстуально-комунікативною [34].

2.2. Ономасіологічне узгодження як феномен тексту

Вивчення ОС та функціонування композитів в англійській та

американській художній прозі передбачає розгляд складних найменувань та їх

складових у тексті одночасно в їх зв'язку зі структурою поняття та самим

процесом номінації.

Розгляд структури поняття, його складових становить семантичний аспект

дослідження, розгляд організації номінації - його ономасіологічний аспект.

Складні найменування, як і інші номінативні одиниці, слід розглядати в

єдності, як мінімум, двох вищезгаданих аспектів.

Ставлячи нові завдання перед словотворенням в аспекті його участі в

утворенні текстової зв'язності, 0.0. Земська зазначає: "Похідне слово, що є

одиницею, якій притаманне певне лексичне значення, і водночас структурою з

дериваційним значенням, слугує засобом когезії, здійснюючи текстові зв'язки

між словами на основі семантики, з однієї сторони, та на базі більш

узагальненого (дериваційного) значення, з іншої" [25:16].

Традиційно в лінгвістиці тексту роль словотворчої структури

обмежувалась аналізом простого морфемного повтору, що розглядався як засіб

збільшення інформаційно-естетичної ємності художнього тексту в трьох

варіантах: анафоричному (повтор префіксу), медіальному (кореню),

епіфоричному (суфіксу).

Спрощення значущості номінативного плану тексту до рівня структурних

компонентів слів знижує ефективність аналізу зв'язку словотворення та

тексту. Поза увагою залишається розгляд мотивів, цілі використання

словотворчих (твірних) засобів. Розгляд у словотворенні всього механізму

утворення слова проблематично, оскільки словотворення звертає увагу на

поверхню явища, не торкаючись мислення (самого механізму).

Вступ сучасних лінгвістичних досліджень у "когнітивну парадигму",

тобто аналіз концептуального моделювання мовних та мовленнєвих явищ,

обумовлює використання при вивченні номінативної організації тексту

поняття "ономасіологічна структура" (М. Докуліл, О. С. Кубрякова) з якісно

новим наповненням, як результату складних розумових операцій створення

поняття про референт та вербалізації його на основі певних мотивуючих

ознак. ОС актуалізує не лише словотворчий потенціал мови, але й зв'язок

його зі структурою поняття, знань про референт, репрезентуючи весь процес

номінації [25:16-17].

Використання при вивченні номінативної організації тексту поняття

ономасіологічна структура дозволяє встановити, що композитна номінатема у

тексті/дискурсі реалізує особливий тип номінативних, семантичних смислових

зв'язків з концептом - ономасіологічне узгодження. 0.0. Селіванова визначає

даний тип зв'язку як дублювання всього лінгво-ментального механізму

створення комунікативної одиниці або її складових у тексті [10:54].

Ономасіологічне узгодження має декілька аспектів репрезентації в

тексті, які доповнюють один одного, кооперуються для досягнення

прагматичної заданості. Семантичний аспект ономасіологічного узгодження є

визначальним, проявляючись в спільності значення номінативне співвіднесених

одиниць. Узгодження номінативних структур текстових одиниць може підключати

до загального семантичного плану варіанти значень, тим самими

опосередковуючи переплетення первинного та вторинного (метафоричного)

планів тексту. Такі можливості ономасіологічного узгодження можуть

визначати виникнення в однієї з номінативних одиниць оказіонально

переносного значення на боці псевдо мотивації з метою комічного. Крайня

форма подібної семантичної трансформації утворює ефект каламбуру. На фоні

ономасіологічного узгодження може здійснюватись перетворення семантики

слова: прямого значення в метафоричне, а потім метонімічне. Цим

ономасіологічне узгодження орієнтоване на принципи семантичної

еквівалентності доповнення, переносу, контрасту, наближення нуля тощо

[25:20].

Семантичний аспект ономасіологічного узгодження взаємодіє зі

смисловим, який детермінує загальний фон реалізації змістовно-фактуальної,

підтекстової та концептуальної інформації [6:27]. Смисловий аспект

ономасіологічного узгодження апелює до за текстових зв'язків, образного

мислення читача, досвіду, асоціативних полів: виявляє себе в повторах

моделі утворення номінативних одиниць. В художньому тексті ономасіологічне

узгодження поліфункціональне, що виявляється в його взаємодії з різними

текстовими категоріями.

Поліфункціональність ономасіологічного узгодження дозволяє

розглядати його як міжкатегоріальну сутність, що забезпечує номінативну

цілісність "тексту як імені" та комунікативну спрямованість макрознаку. На

думку 0.0. Селіванової, ономасіологічне узгодження може претендувати на

статус текстової категорії [25:16], тому що способом його існування є

організація номінативної сторони тексту [10:56].

Поширюючись у тексті ономасіологічне узгодження може набувати

глобального характеру, концептуалізуватися, ставати основою формування

образів, типів та характерною рисою авторської чи персональної мовної

особистості, сприяти ефективності дискурсу [22:39].

Категоріальна сутність ономасіологічного узгодження, його типологія та

множинність функцій в архітектоніці текстового цілого стають

характеризуючою особливістю авторської мовної особистості [25:24].

2.3. Поняття композитної рамки

Надлишок номінативних засобів, що є результатом ономасіологічного

узгодження композита з текстом можна знайти у фрагментах тексту різної

довжини та конфігурації. Дані фрагменти текстів називаються композитними

рамками (термін 0.0. Селіванової) [10:56].

Композитна рамка (КР) є "уривок тексту або їх сукупність, у межах яких

відбувається семантико-смислове та ономасіологічне узгодження композита або

його кореневих компонентів з одиницями тексту, тобто

своєрідний контекст складного слова" [26:232]. КР має три аспекти:

семантичний, смисловий та ономасіологічний.

Семантичний аспект представлено семною ітеративністю композита, його

ономасіологічних ознак і контексту, що зумовлено можливими валентними

ознаками мотивуючих основ або їх поєднанням, а також референційними

особливостями тексту. Референційні особливості тексту полягають у поєднанні

первинного та вторинного (метафоричного) планів, дійсності та її

авторського образного сприймання [26:232-233].

Смисловий аспект КР зумовлено текстовим або позатекстовим зв'язком

значення складного слова, його ономасіологічних ознак із загальним змістом

уривка, авторською інтенцією, що часом підтримується і семною ізотонією

оточення. Цей аспект може мати ситуативний, пояснювальний та асоціативний

характер. Ономасіологічний аспект майже завжди існує як частка

семантичного, тому що семна ітеративність (когезія) може актуалізуватися у

номінативних повтореннях або мотивуючих основ композита, або їх

синтаксичних дериватів та споріднених слів, що дозволяє з більшою мірою

точності встановити значення центру КР [26:235].

Величина композитної рамки може бути різною - від одного речення до

розділу або тексту. Довжина КР обумовлена глибиною, а також видом

зв'язності, концептуальною значущістю елементів, їх залученістю до міні-або

макрофункціональних завдань [10:82].

На думку 0.0. Сенліванової, ономасіологічне узгодження композитів з

текстовим оточенням полягає в номінативному повторенні компонентів ОС та

ономасіологічного механізму утворення композита у відрізках тексту різної

довжини.

Залежно від засобів семантично-смислового узгодження складного слова з

текстовим оточенням, від наявності його ономасіологічних зв'язків КР

диференціюються на декілька різновидів [26:235-236].

Дослідження КР різних типів дозволяє зробити висновок про те, що

композити в художньому творі виконують не тільки номінативну функцію,

але й слугують засобами текстової зв'язності, сприяють передаванню трьох

типів інформації (за І.Р. Гальперіним): змістовно-фактуальної, змістовно-

концептуальної та змістовно-підтекстової, інтегрують основні текстові

категорії. Композит орієнтує фрагменти тексту емотивне та функціонально-

стилістично, створює ономасіологічне узгодження у межах КР.

ВИСНОВКИ ДО ДРУГОГО РОЗДІЛУ

Дослідження номінативної специфіки композитів потребує перш за все

визначення меж композита у ряді номінатем. Більшість лінгвістів визначають

його місце як проміжне між простими словами і похідними одиницями та

ідіомами. Різні дослідники виділяють різні групи критеріїв композитності, а

також різні види композицій, серед них синтаксичний та асоціативний вид,

які можна відобразити схематично за допомогою моделей.

У результаті розробки когнітивних моделей був запропонований та

розроблений фрейм,, як одна із структур репрезентації знань. У дослідженні

номінативного механізму поряд із семіотичним трикутником Огдена-Річардса та

формально-семантичними моделями значну роль відіграє поняття

ономасіологічної структури, що поєднує ономасіологічні ознаки,

ономасіологічний базис і предикат. Певна реконструкція ономасіологічної

структури відбувається в процесі виявлення відношень мотиватора з

композитом ментально-психонетичного комплексу.

Поняття ономасіологічного узгодження виражає особливий тип

номінативних, семантичних та смислових зв'язків композиту з концептом.

Ономасіологічне узгодження є поліфункціональною між категоріальною

сутністю, яка має декілька репрезентацій у тексті.

Певним контекстом композиту, результатом його ономасіологічного

узгодження з текстом є композитна рамка, представлена декількома

різновидами.

РОЗДІЛ III Конфігурації композитних рамок

Існує декілька різновидів композитних рамок, які розрізняються в

залежності від способів семантико-смислового узгодження композитів з

текстом і від наявності номінативних зв'язків. 0.0. Селіванова у своїй

монографії [26:236-244] виділяє дев'ять різновидів композитних рамок

(дослідження проводилось на матеріалі російської і української художньої

прози). Ця класифікація у зв'язку із загальними закономірностями у

механізмах та конфігураціях узгодження композитів у КР, може бути

екстрапольованою на англомовний текст.

Першим різновидом є КР, що фокусує семантичну структуру композита як

інтегрованої лексичної одиниці, утвореної шляхом асоціативного або

синтагматичного об'єднання мотиваторів, окремі значення та форма яких

повторюється в текстовому фрагменті [11:9]. Наприклад:

// was all gay, rather rowdy, and agreeably light-hearted Julia enjoyed

herself, but when it was seven o'clock was not sorry to go /W. Somerset

Maugham, », Theatre: 106^

Композит light-hearted утворено шляхом синтагматичного поєднання ознак

настрою людини. Компоненти ОС композита узгоджуються з текстовим оточенням,

а саме з лексемами gay, rowdy, enjoyed. It seems that the new Commissioner

of Insurance, Statistics, and History has been an old-time Indian lighter

and ranger for many years, which accounts for the happy knack he has of

handling a 44 I W. Somerset Maugham, Theatre: 89^. \/

В даному прикладі синтагматичне поєднання мотиваторів утворює композит

old-time, компоненти якого узгоджуються семантичне і за смислом з лексемами

History, Statistics та словосполученням many years. Не had seen it lying in

the window at frowzy littly junk-shop in a slummy quarter of the town (just

what quarter he didn 't now remember) and had been stricken immediately by

an overwhelming desire to possess it /George Orwell, 1984: 8/.

Смислове узгодження основ композита, junk-shop зі словосполученням a

slummy quarter утворює композитну рамку, яка викликає у читача Уявлення про

однорідний простір.

КР другого різновиду орієнтована семантичне та ономасіологічно на

інтегровану складну єдність. Ономасіологічне узгодження забезпечується

повторенням синтаксичних дериватів композита, похідних від його

мотивізуючих основ і т. ін. [11:9]. Наприклад:

We are now prepared to offer you a direct Lieutenant-colonelcy in the Army

of Mars ... In addition to a pay scale and privileges well above those

accorded Lieutenant-colonels in Earthling armies, we can offer you immunity

from all Earthling legal harassment /K. Vonnegut, The Sirens of Titan:

92/.*

КР третього різновиду семантичне та ономасіологічно узгоджена з кожною

ономасіологічною ознакою складного найменування [11:9]. Наприклад:

A telephone-bell, ringing close to Led Beaumont's head awakened him. He

opened his eyes ... When he saw the telephone he shut his eyes and relaxed

... The bell continued to ring ...he went to the day-bed and looked down at

Fedink. /D. Hammet, The Glass Key:36/ .

Четвертий різновид КР має семантичні зв'язки з кожною ономасіологічною

ознакою композита, але лише з однією з них пов'язаний ономасіологічно

[11:9]. Наприклад:

"Is George there? " George was the doorkeeper. Evie nodded and opened the

door. /W. Somerset Maugham, Theatre: 136/.

Композит doorkeeper має спільну сему "людина" з лексемою George;

основа door узгоджується в композитній рамці ономасіологічно з лексемою

door.

So she takes off her shawl and skirt and adds them to the miscellaneous

bedclothes. Then she takes off her shoes and gets into bed without any

further

Приклади взяті з дисертації О.Я. Кресан

change. /W. Somerset Maugham, Theatre: 12/. Одна з основ композита

bedclothes має спільну сему "одежа" з лексиками shawl, skirt. Номінативний

повтор відбувається при ономасіологічному узгодженні іншої основи композита

bed з лексемою bed.

She picks up the basket and trudges up the alley with it to her lodging: a

small room with old wall-paper hanging loose in the damp places. A broken

pane in the window is mended with paper /Pygmalion, G. B. Shaw: 22/. Перший

мотиватор {wall) композита wall-paper узгоджується за смислом з

номінатемами a small room, lodging, damp places, другий мотиватор (paper)

узгоджується ономасіологічно з лексемою paper.

П'ятому різновиду КР притаманне семантичне узгодження з кожним із

мотиваторів, що не повторюються номінативне [11:9]. Наприклад: "How quickly

I am that I can cry my eyelids swelling", she said /W. Somerset Maugham,

Theatre: 114/.

Основа eye композита eye lids узгоджується за смислом з лексемою cry,

(як орган та одне з його призначень) в той час як основа lids пов'язана з

лексемою swelling.

A polychromic rug like some brilliant-flowered rectangular, tropical islet

lay surround by a billowy sea of soiled matting I W. Somerset Maugham,

Theatre:

114/.

Характерне п'ятому різновиду КР узгодження за смислом прослідковується

у зв'язках основ композита: основи poly- та лексеми tropical, ("сема

одноманітності) основи -chromic та другого мотиватора складного слова

brilliant-flowered.

Шостий різновид КР орієнтується семантичне та ономасіологічно на один

з кореневих компонентів складного слова. Інший мотиватор лише формує

семантичну структуру композита, визначаючи його зв'язок з реалією і

морфологічну та частиномовну сполучуваність. При цьому слово не позбавлене

вагомості цього мотиватора і не переходить до псевдокомпозитів [11:10].

Наприклад:

Yes: tell him where he come from if you want to so fortune-telling IG.

Bernard Shaw, Pygmalion: 17/.

В композиті fortune-telling значення першої основи (мотиватора) лише

конкретизує один з номінативних планів.

Сьомий різновид КР семантичне орієнтований на одну ономасіологічну

ознаку, інша ж лише структурує значення складного найменування подібно до

КР шостого різновиду .[11:10]. Наприклад:

"Не 's the funny-bone and gristle of the country ", said Andy, "and I don't

know •who we would do without him "10. Henry, Modem Rural Sports: 91/.

Ономасіологічна ознака bone узгоджується семантичне з лексемою gristle;

основи funny у поєднані з основою bone утворює композит, що вживається в

переносному значенні і разом з лексемою gristle сприяє метафоричному

перенесенню ознак.

Восьмий різновид КР зустрічається рідше і завжди обумовлений певним

завданням - створенням певного емотивного ефекту. Цьому різновиду

притаманний лише ономасіологічний зв'язок кореневих компонентів композита з

текстовим оточенням, але цей зв'язок актуалізує іншу семантику кореневих

компонентів [11:10]. Наприклад:

Next you ascended one flight of stairs and looked of the second-floor-back

at $8 ... Convinced by her second-floor manner that it was worth the $12

that Mr. Toosenberry always paid for it ...I 0. Henry, The Skylight Room:

5/. Композит second-floor вживається двічі: як основа більшого за розмірами

композита second-floor-back (характеристика кімнати) і як композитне

означення, що характеризує поведінку людини. У другому випадку складне

слово second-floor стає епітетом, що допомагає автору репрезентувати ідею

настрою героїні оповідання. Зміна семантики складного слова даної КР є

основою для створення метафори.

У КР дев'ятого різновиду ономасіологічна ознака в складі композита

номінативне узгоджується з лексемою стійкого сполучення чи фразеологізму

[11:10]. Наприклад:

/ heard the unmistakable band-saw twang of Fields as he introduced the

woman •with him to Gregory -with these words: "This is, my child, is Dan

Gregory, the love child of Leonardo da Vinci's sister and a sawed-off

Arapahoe "/K. Vonnegut, Bluebeard: 91/ . У композитному сполученні band-saw

twang і в композитоїді sawed-off актуалізуються різні відтінки значення

слова saw (пилка, пиляти).

Запропоновану типологію КР доповнено десятим різновидом, враховуючи,

що нерідко в англійській художній прозі два композити протиставляються за

семантичною контрастною ознакою - [10:90]. Наприклад:

When we got back to the flat he took Jill into the bedroom and left me the

sitting-room and Joan I W. Somerset Maugham, Theatre: 131/.

В даному прикладі протиставляються так звані "симетричні гіпоніми"

(Л.М.Васильєв) [2:13 О].

Одинадцятий різновид представлено композитами з квантитативним

компонентом, що виконує функцію генералізації [11:11]. Наприклад:

On each side of it was a dark lumber closet or store-room. 10. Henry, The

Skylight Room: 5/.

Різноманітність зв'язків між композитами та текстовим оточенням дає

підставу для виділення дванадцятого та тринадцятого різновиду КР.

Дванадцятий різновид КР характеризується смисловим узгодженням

композита з лексемами композитної рамки, в складі певного концептуально-

цілісного блоку номінатем, що відтворює ситуативний зв'язок реалій [11:11].

Наприклад:

Не says that of some of his big deals go through he 'II make J. D. Morgan's

collection of sweatshop tapestry and Augusta, me, beadwork look like the

contents of an ostrich's craw thrown on a screen by a magic lantern 10.

Henry, Concience in Art: 15/.

Приклади взяті з дисертації О.Я. Кресан

Концепт РУКОДІЛЛЯ в наведеному прикладі узгоджує лексему tapestry та

композит beadwork. На відміну від КР першого різновиду 12-й передбачає

тематичне узгодження.

Me and Andy put up at a hotel that was built like something between a roof-

garden and sectional book-case 10. Henry, The Octopus Marooned: 87/. КР

узгоджується тематично з лексемою hotel та композитами roof-garden та boor-

case. Спільний концепт для КР даного прикладу - БУДІВЛЯ.

Тринадцятому різновиду КР притаманний номінативний повтор композита.

Наприклад:

But she'll soon pick up your free-and-easy ways. I'm a good girl; I am; and

I won 'tpick up no free-and-easy ways IG. Bernard Shaw, Pygmalion: 47/.

Thoughtcrime, they called it. Thoughtcrime was not a thing that could be

concealed forever I George Orwell, 1984:21/.

They say acting is only make-believe. That make-believe is the only reality

/W. Somerset Maugham, Theatre: 206/.

Julia hummed man undertone as she went into her dressing-room ... Julia,

pleased, excited and happy, went to her dressing-room ... "Come along to my

dressing-room and have a whisky and soda. I'm sure you need a drink after

all that emotion /W. Somerset Maugham, Theatre: 197, 201/.

Досить частий номінативний повтор окремих композитів протягом цілого

тексту вказує на наявність глобальної КР, яка слугує для втілення концепт-

ідеї тексту. Такі композити як thoughtcrime (George Orwell, 1984), make-

believe та dressing-room (W. Somerset Maugham, Theatre) є концептуальними

одиницями, які розкривають семантичне поле головної ідеї суцільно

тоталітарного суспільства (George Orwell) та театру з його принципом

перевтілення та удавання (W. Somerset Maugham).

Слід зазначити, що КР тринадцятого різновиду відрізняється своєю

частотністю і є одним з найчисельніших різновидів КР.

Крім того, існують також "суміщені рамки" - в одній КР паралельно

відбувається семантичне або ономасіологічне узгодження двох композитів з

іншими елементами тексту. Наприклад:

Yes: things that shewed you thought and felt about me as of I were

something better than a scullery-maid; though of coarse I know you nould

have been just the same to scullery-maid if she had been let into the

drawing-room. You never took off your boots in the dining-room when I was

there IG. Bernard Shaw, Pygmalion: 91/.

Очевидні номінативні повтори композита scullery-maid та семантична

контрастність перших мотиваторів складних слів drawing-room та dining-room

- дозволяють стверджувати, що даний приклад є суміщеною КР десятого та

тринадцятого різновидів. It resembled the face of a sheep, and the voice,

too, had a sheeplike quality ... The dull rhythmic tramp of the soldiers

boots formed the background to Goldstein's bleating voice ...The self-

satisfied sheeplike face on the serene, and the terrifying power of the

Eurasian army behind it, were too much to be borne ... The voice of

Goldstein had become an actual sheep's bleat and instant the face changed

into that of a sheep. Then the sheep-face melted into the figure of

Eurasian soldier... IG. Orwell, 1984: 14, 15, 18/.

Композит sheeplike двічі повторюється, що обумовлює належність

утвореної КР до тринадцятого різновиду. Основа shee- ономасіологічно

узгоджується з лексемою sheep, словосполученням sheep's bleat та складним

словом sheep-face; друга основа має смислові та семантичні зв'язки з

лексемою "to resemble". Вищезазначені види узгодження свідчать про

наявність четвертого різновиду КР. Композит sheep-face утворює КР третього

різновиду, оскільки кожен з його компонентів узгоджений за смислом,

семантичне та ономасіологічно з відповідними номінатемами текстового

уривку. Крім того, в межах суміщеної КР наявні мотивуючі синтагми the face

of a sheep та sheeplike face відносно оказіонального композита sheep-face.

Слід також зазначити, що вся суміщена КР

семантичне та ономасіологічно орієнтована на складну номінатему sheeplike.

Глибина семантичного та ономасіологічного узгодження визначає величину

композитної рамки. КР може бути перерваною (блочною) і розповсюджуватись на

значні фрагменти тексту завдяки її концептуальній тематичній значущості

[27:244].

ВИСНОВКИ ДО ТРЕТЬОГО РОЗДІЛУ

Розмаїття способів семантико-смислового узгодження з текстом та

наявність номінативних зв'язків обумовлюють появу різних видів композитних

рамок. На основі класифікації 0.0. Селіванової виділяються дев'ять

різновидів композитних рамок, які можуть бути доповненими -десятий та

одинадцятий різновиди (О.Я. Кресан).

В результаті проведених нами досліджень було виділено ще два різновиди

композитних рамок. А саме дванадцятий вид, що відокремлюється завдяки

певному концептуально цілісному блоку, в котрий композит та прості

номінатеми входять на рівних правах, та тринадцятий вид, що

характеризується номінативним повтором композита, обумовленим інтенцією

автора розкрити головну ідею твору через рекурентні концептуально-значущі

одиниці тексту.

На основі опрацьованого матеріалу можна зробити висновки. Найбільш

розповсюдженим є перший, четвертий та тринадцятий різновиди композитних

рамок. Перший різновид досить часто поєднується з іншими композитними

рамками. Це можна пояснити наскрізними смисловими зв'язками композитів з

текстовим оточенням.

Приклади деяких різновидів композитних рамок не були знайдені через

обмеженість фактичного матеріалу. Даний факт свідчить про існування

рідковживаних композитних рамок, до яких відносять восьмий та дев'ятий

різновиди. Їх рідковживаність можна пояснити обов'язковою

наявністю елемента мовної гри, якої іноді важко досягти і котра може

вживатися лише за умови її стилістично-художньої доцільності.

Паралельне семантичне або номінативне узгодження двох композитів з

відповідними їм елементами тексту визначає "суміщені рамки". Поєднуватись

можуть будь-які різновиди та будь-яка кількість композитних рамок, оскільки

існують блочні композитні рамки, які зустрічаються на протязі тексту.

Результати аналізу вибірки показують, що в англомовних текстах

зустрічається значна кількість суміщених композитних рамок. Даний факт

частково пояснюється широкою вживаністю композитів у англійській мові.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Інтенсивний розвиток ономасіологічної науки припадає на початок 80-х

років. В цей час відокремились два напрями ономасіології, перший з яких

досліджує механізм номінації та її типологію. Процес номінації як первинна

модель комунікації розглядається другим напрямом.

Внутрішньо функціональний та зовнішньо функціональний різновиди

лінгвістичного функціоналізму дозволяють виділити крім семантико-

структурного та функціонального третій - текстово-комунікативний, його

вихідними посиланнями є спроби вчених встановити схожість процесів

номінації та комунікації. Розгляд тексту/дискурсу як макрознака та опис

взаємодії номінативної організації макрознака з іншими текстовими аспектами

і категоріями формують два підходи текстово-комунікативного напряму.

Вивчаючи номінативний аспект тексту була виділена одиниця його семантичної

організації - номінатема.

Її породження у тексті та мовленні розглядаються

функціоналістською теорією.

Текст є багатоплановим явищем, що дає підстави виділяти його різні

аспекти, які існують у тісній взаємодії. В даній роботі розглядається

взаємозв'язок номінативного аспекту тексту з семантичним, смисловим

(когнітивним), граматичним, структурним та прагматико-комунікативним.

Однією з проблем номінації є визначення місця та меж композита. На

думку багатьох лінгвістів, складне слово поєднує в собі якості маргінальних

класів, оскільки посідає проміжне місце між простими словами, похідними

одиницями та ідіоматичними сполученнями. Неоднозначним є також питання

виділення критеріїв композитності, тому лише врахування двох-трьох

критеріїв у комплексі здатне всебічно характеризувати особливості

композитів.

На основі критеріїв композитності виділяються критерії та види

композитної номінації, а саме: синтаксичний та асоціативний. Обидва

різновиди композитної номінації отримали пояснення в світлі когнітивної

науки.

Структурою репрезентації знань у світлі когнітивно-

ономасіологічного аналізу є фрейм. Орієнтацією поняття ономасіологічної

структури на відтворення всього мотиваційного процесу надає йому особливого

статусу в аналізі номінативного механізму. Когнітивно орієнтована

реконструкція ономасіологічної структури виявляє на основі якої когнітивної

структури, яким чином і чому формується номінативна структура. Вона також

розкриває зв'язок номінативної структури зі значенням та репрезентованим

нею ментально-психонетичним комплексом. Семантичний та ономасіологічний

аспекти є головними у розгляді складних найменувань поряд з іншими

одиницями. Композитна номінатема у тексті/дискурсі реалізує особливий тип

номінативних, семантичних, зв'язків з концептом.

Ці зв'язки визначаються як ономасіологічне узгодження, яке має

декілька аспектів репрезентації в тексті: семантичний та смисловий. Даний

вид зв'язку є глобальним та поліфункціональним, оскільки взаємодіє з

різними текстовими категоріями, формуючи цілісність тексту як номінативної

одиниці.

В результаті ономасіологічного узгодження виділяються фрагменти тексту

різної довжини - композитні рамки, що репрезентуються в трьох аспектах:

семантичному, смисловому та ономасіологічному. Довжина композитних рамок

визначається визначається глибиною, видом зв'язності та концептуальною

значущістю елементів.

У представленій роботі виділяються різні типи композитних рамок,

надається класифікація їх конфігурацій за принципом різних типів зв'язку

ономасіологічних ознак композита з текстовим уривком.

На основі запропонованої класифікації композитних рамок (0.0.

Селіванова) та уточнень до неї (О.Я. Кресан) було досліджено одинадцять

різновидів композитних рамок. Серед них виділяються

рідковживані (восьмий та дев'ятий .різновиди) та частотні (перший,

четвертий).

Наявність композитних рамок утворених рядом лексем зі спільною

тематикою, що включає композит, дозволяє виділити дванадцятий різновид

композитних рамок.

Номінативні повтори композитних найменувань дають підставу для

виділення тринадцятого різновиду.

На основі виділених тринадцяти різновидів базуються так звані

"суміщені композитні рамки" - семантичне або ономасіологічне узгодження

декількох композитних найменувань. Результати досліджень проведених в нашій

роботі показують, що поєднуватись можуть будь-які різновиди композитних

рамок в необмеженій кількості.

БІБЛІОГРФІЯ^

1. Бацевич Ф.С., Космеда Т.А. Очерки по функциональной лексикологии. -

Львов: Свит, 1997. - 308с.

2. Васильєв Л.М. Современная лингвистическая семантика. - М.:

Вьісшая школа, 1990. - 165с.

3. Виноградов В.В. Избранньїе трудьі. Исследование по русской грамматике.

-М., 1975.

4. Воробьева О.П. Текстовьіе категории й фактор адресата:

Монографія, - К.: Вища шк., 1993. - 200с.

5. Гак В.Г. Семантическая организация текста // Лингвистика текста. -М.,

1974.Т.1.-С.6.

6. Гальперин И.Р. Текст как обьект лингвистических исследований. -М.:

Наука, 1981.-139с.

7. Жаботинская С.А. Концептуальний анализ: типьі фреймов. // Вісник

Черкаського університету. - Серія Філол. науки. - Черкаси, 1998. -Вип.11.-

С.12-25.

8. Кияк Т.Р. Мотивированность лексических єдиний, (количественная й

качественная характеристика). - Львов: Вища шк., 1988. - 161с.

9. Колшанский Г.В. Комуникативная функция й структура язьїка. - М.:

Наука, 1984.-175с. ІО.Кресан О.Я. Функции композитной ономасиологической

структури

в англоязьічной художественной прозе. - Дис...к. филол.наук. -

Черкассьі, 2001. - 211 с. 11 .Кресан О.Я. Функції композитної

ономасіологічної структури в

англомовній художній прозі - Автореф. дис...к.-та філол. наук. -

Одесса, 2001.-20с. 12. Кубрякова Е.С. Словосложение как процесе номинации

й его

отличительньїе формальньїе й содержательньїе характеристики. //

Теоретические вопросьі словосложения й вопросьі создания лексических

единиц. - Пятигорск, 1988 - С.3 -23.

13. Кубрякова Е.С. Части речи в ономасиологическом освещении. - М., 1978.-

115с.

14. Кубрякова Е.С. Части речи с когнитивной точки зрения. - М., 1997.

-326(1)с.

15. Кубрякова Е.С. Теория мотивации й определение степенем мотивированности

производного слова // Актуальньїе проблеми русского словообразования. -

Ташкент, 1976. - С.292.

16. Лотман Ю.М. Структура художественного текста. - М.: искусство, 1970.-

384с.

17. Мешков О.Д. Семантические аспектьі словосложения английского язика. -

М.: Наука, 1986. - 208с.

18. Откупщикова М.И. Синтаксис связности текста. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1982.-

103с.

19. Полюжин М.М., Омельченко Л.Ф. Функциональное словосложение й

префиксальньїе ономасиологические категории в английском язьіке. -

Ужгород, 1997. - 100с.

20. Потебня А.А. Мьісль й язьік // Потебня А.А. Естетика й позтика. -М.,

1976.-С.155-156.

21.Руденко Д.И., Сватко Ю.Н. Философия шимени: в поисках пространств. -

Харьков, 1993. - 104с.

22. Селиванова 0.0. Актуальні напрями сучасної лінгвістики (аналітичний

огляд). - К.: Вид-во Українського фітосоціологічного центру, 1999.-148с.

23. Селиванова Е.А. Когнитивная ономасиология (монография). - К.

-Издательство украинского фитосоциологического центра, 2000. -248с.-рус.

24.Селиванова Е.А. Когнитивно-ономасиологический фактор поли-семии

производной лексики // Вісник Черкаського університету. -Серія Філол..

науки. - Черкаси, 2001. - Вип. - С.3 - 10.

25. Селиванова Е.А., Кресан О.Я. Ономасиологическое согласование как

текстовая категория. // Придніпровський вісник. - 1998. -№91(158).-С.15-23.

26. Селіванова 0.0. Складне слово: мовні моделі світу: Монографія.

-Черкаси, 1996.-297с.

27. Сусов И.П. Функциональньїй поход в язьїкознании й прагмалингви-стике //

Функционально типологические проблеми грамматики. -Вологда, 1986. - 4.2.-

С.132-133.

28. Тураева 3-Я. Лингвистика текста, - М., 1986. - 127с. 29-Философия

Логика Язьїк. - Под ред. Д.П. Горского й В.В. Петрова. -М.: Прогресе, 1987.

- 366с.

30.Штерн І.Б. Вибрані топіки та лексикон сучасної лінгвістики. - К.:

АртЕк, 1998.-С.169.

31. Dijk van T.A. Text and Context. - L., 1977 - 261с.

32. Marchand H. The Categories and types of present-day English word-

formation. - Minch., Beck 1969. - XXVI, 545р.

33. Mathesius V. Jazyk, kultura a slovesnost. - Praha, 1982. - 528s.

34. Selivanova 0.0. Cognitive Determinant Of Composition //

Cognitive/communicative aspects Of English: Abstracts of Intrnational

Conference and summer School / Ukrainian Society for the Study of English

ПЕРЕЛІК ФАКТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Henry О. The Skylight Room And Other Stories. - M.: Вьісш. Шк., 1972. -

166с.

2. Maugham W.S. Theatre. - M.: Вьісш. Шк., 1985. - 222с.

3. Shaw G.B. Pygmalion. - M.: Вьісш. Шк., 1972. - 139с.

4. Orwell G. Nineteen eighty-four / introd by J. Simons - London:

Everyman's Libery., 1992. -326р.

Страницы: 1, 2