Рынок кредитных и платежных карточек и направления его равития

використовується для збереження даних користувача, що можуть зчитуватися,

записуватися і модифікуватися, також, як дані на твердому диску

персонального комп'ютера.

Смарт-карти мають різну ємність, однак типова сучасна карта має ОЗП

обсягом 128 байт, ПЗП - 2-6 кбайт і РПЗП - 1-2 кбайт. Деякі смарт-карти

також містять магнітну стрічку, що забезпечує їх сумісність із системами на

базі магнітних карт. Смарт-карти дорожче карток пам'яті, і так само, як у

випадку картки пам'яті, їх вартість визначається вартістю мікросхеми, що

прямо залежить від обсягу пам'яті. Смарт-карти звичайно використовуються у

сферах, що вимагають високого ступеня захисту інформації, наприклад, у

фінансовій практиці.

Суперсмарт-карти. Прикладом може служити багатоцільова картка фірми

Toshiba, використовувана в системі Visa. На додаток до всіх можливостей -

звичайної смарт-карти, ця карта також має невеликий дисплей і допоміжну

клавіатуру для введення даних. Ця карта поєднує в собі кредитну, дебетну і

змішану карти, а також виконує функції годинника, календаря, калькулятора,

здійснює конвертацію валюти, може служити записною книжкою і т.д. Через

високу вартість, Суперсмарт-карти не мають сьогодні широкого поширення, але

їхнє використання буде, імовірно, рости, оскільки вони є досить

перспективними.

Але, існуюча розвинена інфраструктура платіжних систем, що

використовують їх, і відсутність у світових лідерів “карткового” бізнесу -

компаній VISA i Europay повномасштабного стандарту на більш перспективний

вид карток - смарт-карти - і є причинами інтенсивного використання карток

з магнітною стрічкою і сьогодні.

Враховуючи технічні і економічні аспекти, Асоціації пропонують

користувачам цілу серію комплементарних карткових продуктів, які

призначені для різних сегментів ринку з врахуванням інтересів і

особливостей власників карток, а також фінансових і торгівельних установ,

які є учасниками програм. При здійсненні розрахунків власник картки

обмежений одним або декількома лімітами. Характер лімітів і умови їх

використання можуть бути досить різноманітні. Однак, в загальних рисах все

зводиться до двох основних сценаріїв. Власник дебетової картки повинен

завчасно внести на свій банківський рахунок деяку суму коштів. Її розмір і

визначає ліміт доступних коштів (в більшості випадків ліміт буває навіть

трохи менше, тобто на рахунку залишається “недоторканий” залишок). При

здійсненні розрахунків з використанням картки паралельно і зменшується

ліміт. Для забезпечення платежів власник картки може не вносити завчасно

кошти, а отримати кредит в банку. Подібна схема реалізується при оплаті за

допомогою кредитної картки. Зупинимось більш детально на різновидах

кредитних карток (див. схему 1.1) і коротко їх охарактеризуємо.

Схема 1.1

Банківські кредитні картки призначені для придбання товарів з

використанням банківського кредиту, а також для отримання авансів в

готівковій формі. Головна особливість цієї картки - відкриття банком

кредитної лінії, яка використовується автоматично кожного разу, коли

здійснюється придбання товару або береться кредит у грошовій формі.

Кредитна лінія діє в межах встановленого банком ліміту. В деяких системах

банківська кредитна картка може використовуватись для пільгової оплати

деяких видів послуг, а також для отримання грошей в банківських автоматах.

Розрізняють особисті і корпоративні картки. Особисті картки

(індивідуальні) видаються окремим клієнтам банку і можуть бути

“Стандартними” або “золотими” (Елітними). Останні призначені для осіб з

високою кредитоспроможністю і передбачають багато пільг для користувачів.

Корпоративна картка видається організації (фірмі), яка на підставі цієї

картки може видати індивідуальні картки обраним особам (керівникам або

просто цінним співробітникам). Їм відкриваються персональні рахунки, які

“прив’язані” до корпоративного карткового рахунку. Відповідальність перед

банком по корпоративному рахунку несе організація, а не індивідуальний

власник корпоративних карток.

Картки туризму і розваг – “платіжні” картки. Вони випускаються

компаніями, які спеціалізуються на обслуговуванні вищевказаної сфери,

наприклад American Express та Diners Club. Картки приймаються на

обслуговування сотнями тисяч торгівельних і сервісних підприємств у всьому

світі для оплати товарів і послуг, а також надають власникам різні пільги

по бронюванню авіаквитків, номерів у готелях, отримання знижок з ціни

товару, страхуванню життя та ін.

Головні відмінності цього виду карток від банківських кредитних

карток - по-перше, - відсутність разового ліміту на покупки, по-друге, -

обов’язок власника картки погасити заборгованість протягом місяця без

права пролонгувати кредит. У випадку прострочки платежу з власника картки

стягується підвищений процент.

Ознайомившись з найголовнішою складовою платіжної системи - карткою,

перейдемо до характеристики всіх інших її складових. Окрім безпосередньо

приймаючих картку точок обслуговування, до складу платіжної системи

входять банки-емітенти, еквайєр-центри, Процессінговий центр (або декілька

центрів) і розрахунковий або кліринговий банк. І, остане, до суб’єктів

платіжної системи відносяться і клієнти - держателі пластикових карток.

Банк-емітент займається випуском пластикових карток і наданням їх в

розпорядження клієнтів. При цьому картки залишаються у власності банка, а

клієнти отримують право на їх використання.

Функції цього банку коротко можна охарактеризувати так : видача

картки клієнту починається з відкриття йому рахунку в банку-емітенті і, як

правило, внесенням ним певної суми коштів на цей рахунок. При наданні

картки, банк-емітент бере на себе тим самим гарантійні обов’язки по

забезпеченню платежів по картці. Характер цих гарантій залежить від

платіжних повноважень, наданих клієнту і зафіксованих класом картки.

Прикладом може бути сімейство платіжних і кредитних карток компанії VISA

International. Це картки наступних видів:

> “Plus”;

> “Interlink”;

> “Electron”;

> “Visa Classic”;

> “Visa Business”;

> “Visa Premium Gold”

|Plus |дебетова карта; |

| |доступ до глобальної мережі автоматів «Плас», що працюють|

| |у режимі on-line; |

| |можливість використання міжнародної мережі автоматів; |

| |100%-на авторизація операцій у момент здійснення |

| |операцій; |

| |ідентифікація на основі Пін-коду; |

| |низька вартість випуску і користування. |

| |можна використовувати в системах автоматів «Віза» і |

| |торговельних терміналів «Електрон» |

| |розрахована на масового клієнта |

|Interlink |дебетова карта; |

| |розрахунок через глобальну мережу електронних терміналів |

| |у торговельних точках; |

| |розрахунок провадиться в режимі реального часу; |

| |електронне зчитування даних, авторизація і бухгалтерські |

| |проводки здійснюються одним повідомленням; |

| |100%-на авторизація; |

| |ідентифікація провадиться на основі Пін-коду |

| |можливий доступ до системи автоматів «Плас» |

| |розрахована на широке коло клієнтів, яким банк не може |

| |надати розстрочку платежу на основі кредитної лінії |

|Electron |дебетова карта; |

| |призначена для розрахунків через електронні термінали в |

| |магазинах; |

| |електронне зчитування даних з картки; |

| |100%-на авторизація; |

| |можливість використання як на внутрішньому ринку, так і |

| |за кордоном; |

| |автоматичне перерахування комісії за міжнародний обмін |

| |банкові-емітентові в момент здійснення угоди; |

| |розрахунки по системі VisaNet |

| |забезпечує доступ до мережі автоматів «Віза» і «Плас» |

| |угоди надходять для бухгалтерського оформлення через три |

| |дні, що дає власникові картки відстрочку і, отже, |

| |безкоштовний кредит |

|Visa Classic |кредитна карта |

|Visa Business |кредитна карта |

|Visa Premium, |кредитна карта |

|Gold | |

«Віза-класик», «Віза-бізнес», «Виза-голд». Це багатофункціональні

картки, що сполучають риси кредитних і дебетових карт. Вони надають

власникові можливість користуватися кредитною лінією і робити розрахунки.

Риси, загальні для карток зазначеної категорії:

> доступ до мереж банківських автоматів і торговельних терміналів як

усередині країни, так і за її межами;

> можливість роботи в режимі on-line/off-line;

> можливість здійснювати розрахунки за допомогою як електронних, так і

паперових грошей;

> ідентифікація власника по Пін-коду або по підпису;

> одержання емітентом комісії за міжнародний обмін для відшкодування витрат

за рахунок еквайєра.

Таким чином, картки зазначених видів забезпечує власнику швидкий доступ

до кошт, що зберігається на рахунку, надійну систему розрахунків,

можливість користування банківським кредитом і ряд додаткових послуг.

Найбільше коло додаткових послуг дає картка Visa-Gold («золота»

картка «Візи», називана також Premier Card). Ця картка розрахована на осіб

з високим доходом, що мають високий кредитний рейтинг і найменший ризик, що

представляє для банку.

Нижче приведені деякі з пільг, якими користуються власники картки

Visa-Gold:

> страхування на 3 місяці від втрати або розкраданні куплених товарів;

> страхування власника від нещасних випадків при поїздках на 100-250 тисяч

доларів;

> 10 процентна знижка при оплаті міжнародних телефонних розмов;

> збільшення терміну гарантії по покупках до 1 року;

> гарантоване надання медичної або юридичної допомоги;

> при авіа перельотах - страховка в розмірі 500 тисяч доларів;

> страховки і знижки при оренді автомобіля;

> касові аванси;

> повернення готівкой до 1% нарахованих зборів.

По картці Visa-Gold власникові відкривається кредитна лінія з

мінімальною сумою 5 тисяч доларів.

Повноваження власника картки перевіряється під час авторизації.

Авторизація проводиться протягом прийняття картки до оплати або видачі

готівкових коштів. Для цього точка обслуговування робить запитання

платіжній системі про підтвердження повноважень пред’явника картки і його

фінансових можливостей. У випадку позитивного рішення система дає дозвіл

на оплату і сповіщає код авторизації, який потім переноситься на чек

(сліп). Авторизація може проводитись як вручну, коли продавець або касир

передає запит по телефону оператору (голосова авторизація), так і

автоматично. В останньому випадку картка кладеться в POS-термінал, дані

зчитуються з картки, з клавіатури касиром вводиться сума платежу, а

власник картки - секретний ПІН-код (персональний ідентифікаційний номер).

Після цього термінал здійснює авторизацію або встановлюючи зв’язок з базою

даних платіжної системи (on-line режим), або здійснюючи додатковий обмін

даними з самою карткою (off-line авторизація). У випадку видачі готівкових

коштів процедура носить аналогічний характер з тою лише особливістю, що

гроші в автоматичному режимі видаються спеціальним пристроєм - банкоматом,

який і проводить авторизацію.

Сукупність операцій , які супроводжують взаємодію держателя картки з

платіжною системою при здійсненні платежу по картці або отриманні готівки

часто називають транзакцією. Таким чином, транзакція включає в себе не

тільки зчитування даних з картки, виконання запиту на авторизацію,

оформлення чека, а і зміни інформації про фінансові ресурси власника

картки у базі даних платіжної системи і на картці. В деяких випадках в

поняття транзакції включають і відповідні операції по перерахуванню

грошових коштів.

Наступним елементом платіжної системи є банк-еквайєр. Початкову

обробку запитів на авторизацію проводить еквайєр-центр. На початковому

етапі розвитку вітчизняних платіжних систем роль еквайєр-центра інколи

виконує Процессінговий центр, однак в більшості випадків в якості таких

центрів виступають банки - члени платіжної системи, тому часто кажуть банк

- еквайєр. Якщо банк-еквайєр не володіє даними для виконання запиту

(власник картки - клієнт іншого банку), то запит переправляється в

Процессінговий центр, який, в свою чергу, або виконує його і передає

відповідь банку-еквайєру, або здійснює його подальшу маршрутизацію.

Процессінговий центр веде базу даних платіжної системи . База даних,

як правило, містить відомості про банки - члени платіжної системи і

власників карток, що забезпечує виконання запитів на авторизацію. Центр

зберігає відомості про ліміти власників карток і виконує запити на

авторизацію в тому випадку, якщо банк-емітент не має власної бази ( див.

схему 1.2).

Схема 1.2

Схема функціонування в платіжній системі банка-емітента в off-line

режимі.

Транзакції “А”, “В”...

В іншому випадку Процессінговий центр пересилає отриманий запит в

банк-емітент авторизованої картки (див. схему 1.3).

Як ми бачимо, що центр забезпечує і пересилання відповіді банку-

еквайєру. Крім того, на основі накопичених за день протоколів транзакцій -

що фіксуються при авторизації даних про проведення карткових платежів і

видачі готівки - Процессінговий центр готує і розсилає підсумкові дані для

проведення взаєморозрахунків між банками - учасниками платіжної системи, а

також формує і розсилає банкам-еквайєрам стоп-листи.

Як видно із вище сказаного, Процессінговий центр є технологічним ядром

платіжної системи. Він функціонує в достатньо жорстких умовах, гарантовано

обробляючи в реальному масштабі часу інтенсивний потік транзакцій. І

дійсно, використання дебетової картки призводить до необхідності on-line

авторизації кожної угоди в будь-якій точці обслуговування платіжної

системи. Для операцій з кредитною карткою авторизація необхідна не у всіх

випадках, але, наприклад, при отриманні коштів в банкоматах вона

проводиться завжди. Використання смарт-карт може при певній організації

розрахунків знизити вимоги до виконання режиму реального часу, але

загальна напруга на центр не зменшиться.

Також високі вимоги до розрахункових можливостей процессингового

центру висуває і підготовка даних для проведення взаємозаліків по підсумку

дня, оскільки обробці належать протоколи значної частини транзакцій, а

строки виконання розрахунків досить не великі - декілька годин .

Таким чином, підтримка надійного, стійкого функціонування платіжної

системи потребує, по-перше, наявності великих розрахункових можливостей

процессингового центру, по-друге, розвиненої комунікаційної

інфраструктури, оскільки Процессінговий центр системи повинен мати

можливість одночасно обслужити достатньо велике число географічно

віддалених точок. Крім того, неминуча також маршрутизація запитів, що ще

більш підвищує вимоги до комунікацій.

Схема 1.3.

Схема функціонування в платіжній системі банка - еквайєра (банк ”А”),

що здійснює процессінг для власних карток. Банк “А” здійснює авторизацію

транзакцій держателів карток і маршрутизацію “чужих” транзакцій (“В”,

“С”,...).

Наступним елементом платіжної системи є розрахунковий банк, який

забезпечує оперативне проведення взаєморозрахунків. В розрахунковому банку

банки-члени платіжної системи відкривають кореспондентські рахунки.

Взаєморозрахунки необхідні для наступного. Кожний банк - еквайєр здійснює

перерахування точкам обслуговування по “картковим” платежам як своїх

клієнтів, так і власників карток інших банків-емітентів, які входять в

певну платіжну систему. Тому відповідні кошти повинні бути потім

перераховані еквайєру цими “іншими” банками.

1.3. Правові основи здійснення операцій з платіжними картками в Україні

Нормативно-правова база емісії та здійснення операцій із застосуванням

платіжних карток складається з наступних Законів України та основних

нормативних актів:

> Закон України “Про Національний банк України”;

> Закон України “Про банки і банківську діяльність”;

> Закон України “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні”;

> Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у

зв’язку з прийняттям Закону України “Про платіжні системи та переказ

грошей в Україні””;

> Положення НБУ “Про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій

з їх застосуванням”, затверджене постановою Правління Національного банку

України від 27.08.2001 №367;

> Інструкція НБУ “Про порядок відкриття та використання рахунків у

національній та іноземній валюті”, затверджена постановою Правління

Національного банку України від 18.12.1998 №527;

> Правила бухгалтерського обліку операцій з використанням платіжних карток

у банках України, затверджених постановою Правління Національного банку

України від 17.12.2001 №524;

> Перелік і тарифи операцій щодо використання платіжних карток та

розрахункових операцій за ними, що надаються банкам – членам міжнародних

платіжних систем Центральним міжбанківським процессинговим центром

Центральної розрахункової палати Національного банку України,

затверджений постановою Національного банку України від 12.08.2003 №333;

> Інструкція про переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських

металів, платіжних документів, інших банківських документів і платіжних

карток через митний кордон України, затвердженої постановою Правління

Національного банку України від 12.07.2000 №283;

> Положення про впровадження пластикових карток міжнародних платіжних

систем у розрахунках за товари, надані послуги та при видачі готівки,

затверджено постановою Правління Національного банку України від

24.02.1997 №37.

Згідно з Законом України “Про платіжні системи та переказ грошей в

Україні” платіжна картка є власністю емітента і надається ним клієнту

відповідно до умов договору, за винятком наперед оплачених платіжних

карток, що можуть продаватися емітентами без обов’язкового оформлення

договору в письмовій формі.

Емісія платіжних карток у межах України проводиться виключно банками,

що мають ліцензію Національного банку України на здійснення таких операцій.

Порядок проведення емісії платіжних карток та здійснення з ними операцій, в

тому числі обмеження щодо цих операцій, визначаються Національним банком

України відповідно до вимог законодавства України.

Вид платіжної картки, що емітується банком, тип її носія

ідентифікаційних даних (магнітна смуга, мікросхема тощо), реквізити, що

наносяться на неї в графічному вигляді, визначаються платіжною організацією

відповідної платіжної системи, в який ця картка застосовується.

Обов’язковими реквізитами, що наносяться на платіжну картку, є

реквізити, що дають змогу ідентифікувати платіжну систему та емітента.

Платіжні картки внутрішньодержавних платіжних систем повинні містити

ідентифікаційний номер емітента, визначений в порядку, встановленому

Національним банком України.

Національний банк України повинен вести офіційний реєстр

ідентифікаційних номерів емітентів платіжних карток внутрішньодержавних

платіжних систем.

Еквайрінг у межах України здійснюється виключно юридичними особами –

резидентами, що уклали договір з платіжною організацією.

У межах України переказ за операціями, які ініційовані із

застосуванням платіжних карток, виконується тільки у грошовій одиниці

України.

Карткові рахунки в іноземній валюті відкриваються клієнтам на у

національній валюті на умовах договору про відкриття картрахунку і

здійснення операцій із застосуванням платіжних карток.

Уповноважені банки України можуть установлювати комісійну винагороду

(за операціями з використанням банківських платіжних карток при видачі

готівки) у валюті видачі готівки.

Уповноважені банки України мають право вступати до міжнародних

платіжних систем як банки-емітенти та/або банки-екваєри.

Уповноважені банки України, які є учасниками міжнародної платіжної

системи, використовують при організації емісії, обслуговуванні та

обробленні операцій стандарти, які діють у відповідній ПС.

Для здійснення безготівкових розрахунків та видачі готівки із

застосуванням платіжних карток в Україні можуть створюватися

внутрішньодержавні банківські одноемітентні та богатоемітентні платіжні

системи.

1.4. Механізм розрахунків на основі кредитних та дебетових карток.

Перш ніж розглядати принципи функціонування системи кредитних

карток, давайте визначимо особливості кредиту, пов’язаного з використанням

картки.

Банківська кредитна картка являє собою не тільки інструмент

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9