Проблеми та перспективи розвитку страхового ринку України

|– власників (водіїв) транспортних засобів у разі їх виїзду за межі |

|України; |

|встановлення розмірів страхових платежів за договорами обов'язкового |

|страхування цивільної відповідальності в межах, установлених Кабінетом |

|Міністрів України; |

|виплати компенсацій, передбачених Положенням про Моторне (транспортне) |

|страхове бюро та страхового відшкодування згідно Положення про порядок і |

|умови проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності |

|власників транспортних засобів. |

| |

| |

|Морське страхове бюро України |

|Бюро створюється страховиками, які мають дозвіл (ліцензію) на здійснення |

|морського страхування та обов'язкового страхування пасажирів від нещасних|

|випадків, що виникають під час морського перевезення, орган управління |

|яких прийняв рішення про вступ до Бюро. Бюро створюється зазначеними |

|страховиками шляхом укладення установчого договору. Основні завдання |

|Бюро: |

|координація діяльності національних страховиків у галузі страхування на |

|морському транспорті; |

|дослідження та прогнозування національного ринку страхових послуг у |

|галузі торгівельного мореплавства; |

|організація співробітництва з підприємствами, їх об'єднаннями та іншими |

|організаціями, які експлуатують або обслуговують засоби морського |

|транспорту; |

|підготовка та внесення на розгляд державних органів пропозицій стосовно |

|законодавчих та інших нормативних актів з морського страхування, |

|розроблення рекомендацій з методології здійснення відповідних видів |

|морського страхування; |

|розроблення програм та методів страхування морських ризиків, заходів щодо|

|запобігання страховим випадкам; |

|організація та проведення консультацій з технічних, економічних і |

|юридичних питань, пов'язаних з класифікацією страхових випадків, |

|визначенням розміру збитків та страхового відшкодування; |

|організація та проведення науково-практичних заходів з питань страхування|

|на морському транспорті, забезпечення методичними матеріалами, |

|інформаційне забезпечення страховиків та страхувальників; |

|видання бюлетенів і довідників, проведення навчання, підвищення |

|кваліфікації, організація конференцій, семінарів тощо; |

|представництво інтересів страховиків-членів Бюро у міжнародних |

|об'єднаннях страховиків. |

Українське медичне страхове бюро

| Асоціація "Українське медичне страхове бюро" зареєстрована в органах|

|державної реєстрації 15 березня 1999 р. Членами Асоціації є 28 страхових |

|компаній України та інших юридичних осіб. Страхові компанії - члени |

|Асоціації УМСБ представляють 12 областей України, Автономну Республіку |

|Крим та м. Київ. |

|Основною метою Асоціації є сприяння розвитку відкритого та |

|рівнодоступного для всіх медичного страхового ринку в Україні шляхом |

|впровадження єдиних правил, вимог і стандартів діяльності, в забезпеченні|

|необхідної допомоги страховим компаніям в проведенні медичного |

|страхування, організації юридичного захисту прав страховиків та |

|страхувальників, координації зусиль страховиків на ринку послуг медичного|

|страхування. |

|Для досягнення мети Асоціація УМСБ здійснює таку діяльність: |

|представляє інтереси своїх членів у відносинах з державними органами |

|України, міжнародними організаціями, тощо; |

|розробляє методологію медичного страхування, стратегію і тактику його |

|впровадження в Україні; |

|сприяє формуванню розвитої інфраструктури медичного страхового ринку в |

|Україні; |

|аналізує чинне законодавство України з питань страхової діяльності та |

|охорони здоров'я, готує пропозиції щодо його удосконалення; |

|вивчає та аналізує стан та перспективи розвитку медичного страхування в |

|Україні та за її межами, пропагандує ідеї медичного страхування серед |

|населення України, сприяє залученню іноземних інвесторів в програми з |

|медичного страхування та охорони здоров'я. |

|Ядерний страховий пул |

|Ядерний страховий пул - це угода між страховиками про прийняття на себе |

|ядерних ризиків. |

|Дата створення Ядерного страхового пулу України -14 листопада 1996 року. |

|Ядерний пул створено на добровільних засадах з метою постійної |

|координації діяльності його учасників в галузі страхування ядерних |

|ризиків; забезпечення їх фінансової стабільності і гарантій страхових |

|виплат; сприяння в реалізації міжнародних договорів, конвенцій і |

|домовленостей в сфері страхування ядерних ризиків, членом яких є Україна.|

| |

|Основні напрямки діяльності ЯСПУ: |

|розробка єдиних для всіх членів Пулу правил страхування, зразків |

|договорів страхування та інших документів; |

|організація перестрахування ядерних ризиків та координація |

|взаєморозрахунків із зарубіжними ядерними пулами по страхових виплатах; |

|організація проведення експертиз по оцінці безпеки ядерних об'єктів і |

|розмірів заподіяної ядерної шкоди; |

|Члени ЯСПУ: |

|АСК "Енергополіс", |

|СК "Алькона", |

|СК "Арма", |

|СК "Оранта-Дніпро" |

|За період з січня 1997 року по серпень 2000 року ЯСПУ була проведена |

|велика організаційна робота. Зокрема, налагоджені міжнародні зв'язки з |

|ядерними страховими пулами інших держав, з якими були досягнуті |

|домовленості щодо їх перестрахувальної підтримки в разі необхідності. З |

|ініціативи членів пулу розроблено механізм переходу відповідальності за |

|ядерну шкоду від держави (оператора) до Страховиків. |

|17 серпня 2000 року Загальні збори членів Ядерного страхового пулу |

|України прийняли рішення про розширення Пулу з метою збільшення |

|фінансових можливостей ЯСПУ та затвердили Положення про членство в |

|Асоціації "Ядерний страховий пул України". Текст Положення був |

|опублікований в газеті "Україна Вusiness" (№ 35 (484) за 2000 рік) та в |

|журналі "Енергобізнес" (№ 43 (166) за 2000 рік). |

|Згідно Положення членами ЯСПУ можуть стати будь-які страховики - |

|резиденти України, які мають досвід роботи в сфері страхування не менше |

|п'яти років; сформований статутний капітал в розмірі, не менше 500 000 |

|євро; ліцензію Державного органу по нагляду за страховою діяльністю на |

|здійснення відповідних видів страхування; визнають Статут, інші установчі|

|і нормативні документи ЯСПУ; сплатили вступний і сплачують членські |

|внески; вчасно перераховують кошти у фонди, сформовані ЯСПУ. |

5. Міністерство фінансів здіснює нагляд за страховою діяльністю з боку

держави, з метою дотримання вимог учасниками страхового ринку законодовства

України про страхування, ефективного розвитку страхових послуг, запобігання

неплатоспроможності страховиків та захисту інтересів страхувальників.

1.2. Споживачі страхових послуг, характер й особливості

Сучасний характер суспільно-виробничих відносин обумовив створення

об’єктивних передумов розвитку і функціонування ринку страхових послуг в

Україні і сформував відповідний рівень пропозиції та попиту на них. Це перш

за все зміни у відносинах власності і створенні нових форм господарювання,

а також розвитку підприємницької діяльності, конкуренції, відкриття

кордонів для переміщення людей, товарів, послуг, капіталів. Разом з тим

існують і фактори, які стримують цей процес.

В першу чергу сюди відносяться нестабільність політичного становища і

економічних відносин в суспільстві, наростання інфляційних процесів,

зростання безробіття, економічна криза основних галузей народного

господарства. В цих умовах основні покупці страхових послуг — юридичні і

фізичні особи навіть в умовах настання різних ризикових ситуацій не можуть

від них застрахуватися. До того ж страхування втратило довіру у населення,

як основного партнера у страхуванні через бюрократизм у роботі і особливо

необов’язковістю у справі своєчасних виплат страхового відшкодування та

небажання ведення кропіткої роботи з страхувальниками.

Необхідно особливо визначити, що склалося несприятливе соціально-

демографічне становище в державі та існує складна криміногенна ситуація.

Так, з постійного населення за основними віковими групами станом на 1 січня

2000 р. — 50,6 млн. чоловік населення молодше за працездатний вік становить

21,1%, працездатного віку — 56,0 і старшого за працездатний — 22,9%.

Зростає чисельність пенсіонерів і особливо в період 1994-2001років. Якщо на

початок 1994 р. було 13,1 млн. пенсіонерів, в тому числі 9,7 млн. чоловік

за віком та 1,3 млн. чоловік за інвалідністю, то в 2001 р. вже 14,5 млн.

пенсіонерів, з них відповідно 10,6 за віком і 1,9 млн. чоловік за

інвалідністю. В розрахунку на 1000 населення кількість зареєстрованих

шлюбів в 1993 р. становила 9,3 і в 2000 р. — 6,8 чоловік, тобто

зменшується. Кількість зареєстрованих розлучень на 1000 населення в 1993 і

в 2000 рр. становила 3,7 чоловік, тобто залишається на тому ж рівні при

зменшенні кількості шлюбів.

З 1998 р. спостерігається чітка тенденція до переважання кількості

померлого населення над кількістю народженого, що негативно відбивається на

демографічній ситуації і особливо в сільській місцевості (табл. 2).

Таблиця 2. Коефіцієнти народжуваності, смертності і природного

приросту населення (на 1000 населення) (дані Держкомстату України)

|Показники |1998 р. |1999 р. |2000 р. |

|Кількість народжених всього |9,6 |9,1 |8,7 |

|у міських поселеннях |8,8 |8,4 |8,0 |

|у сільській місцевості |11,1 |10,7 |10,3 |

|Кількість померлих всього |15,4 |15,2 |14,9 |

|у міських поселеннях |13,6 |13,3 |12,9 |

|у сільській місцевості |19,1 |19,2 |19,0 |

|Природний приріст населення |-5,8 |-6,1 |-6,2 |

|всього | | | |

|у міських поселеннях |-4,8 |-4,9 |-4,9 |

|у сільській місцевості |-8,0 |-8,5 |-8,7 |

Крім основних причин смертності за віком і хворобами зростає

смертність населення від нещасних випадків, вбивств, випадкових отруєнь,

самогубств. Так, якщо в 1993 р. на 100 тис. населення припадало всього 98,4

чоловіка померлих, то в 2000 р. вже 147,3 чоловіка, в тому числі відповідно

випадкових отруєнь 17,5 і 29,2; самогубств — 20,6 і 29,5; вбивств — 4,9 і

13,0 чоловік.

Зростає рівень безробіття населення. Якщо в 1998 р. кількість

безробітних становила 1,4 млн. чоловік (5,6%), то в 2000 р. вже 2,3 млн.

чоловік (8,9%). При цьому найбільшим рівнем безробіття відзначається

Львівська (12,7%), Закарпатська (12,2%), Кіровоградська (11,5%), Івано-

Франківська (11,4%), Запорізька (11,3%) та Рівненська (11,2%) області. Із

загальної кількості безробітних в 2000 р. (2,3 млн. чоловік) звільнені у

зв’язку з реструктуризацією виробництва та скороченням штатів становили

38,4%, за власним бажанням — 28,4%, непрацевлаштовані після закінчення

навчальних закладів — 17,5%. Як бачимо соціально-економічна ситуація в

державі обумовлює значну кількість різного роду ризиків і створює велике

страхове поле для страховиків перш за все серед населення.

Відносно юридичних осіб різних галузей народного господарства

необхідно наголосити на зменшенні виробництва товарів народного споживання

та виробництва продовольства (табл. 3 і 4).

Таблиця 3. Індекси виробництва товарів народного споживання в

Україні, в % (дані Держкомстату України)

|Види товарів |1993 = 100 |2000 |

| |1998 |1999 |2000 |до 1999 |

|Товари народного |45 |37 |32 |88 |

|споживання | | | | |

|В т.ч. продукти |48 |41 |34 |82 |

|харчування | | | | |

|алкогольні напої |72 |53 |60 |113 |

|Непродовольчі товари|32 |24 |23 |97 |

|З них товари легкої |23 |17 |16 |92 |

|промисловості | | | | |

|Непродовольчі |38 |28 |28 |99 |

|това-ри без товарів | | | | |

|легкої промисловості| | | | |

Таблиця 4. Виробництво продовольчих товарів на душу населення

України,

кг (дані Держкомстату України)

|Продовольчи види |1998 |1996 |1997 |

|М’ясо, включаючи субпродукти 1 категорії |18,6 |14,9 |11,0 |

|(промисловий виробіток) | | | |

|Ковбасні вироби |5,4 |4,2 |4,1 |

|М’ясні напівфабрикати |0,8 |0,5 |0,4 |

|Тваринне масло |4,3 |3,2 |2,3 |

|Жирні сири (включаючи бринзу) |1,4 |1,2 |0,9 |

|Продукція з незбираного молока (у |25,1 |17,9 |13,0 |

|перерахунку на молоко) | | | |

|Маргаринова продукція |2,1 |1,7 |1,7 |

|Цукро-пісок |75,6 |64,5 |40,1 |

|Олія |13,5 |13,8 |10,0 |

|Консерви, умовних банок |28,0 |19,8 |22,4 |

| в т. ч.плодоовочеві |20,1 |12,0 |15,3 |

|Хліб і хлібобулочні вироби |79,8 |67,5 |60,2 |

|Кондитерські вироби |6,1 |5,5 |6,4 |

| в т.ч. цукристі |3,6 |3,5 |4,1 |

|Макаронні вироби |4,3 |3,4 |2,8 |

|Мінеральні води, л |3,2 |2,9 |4,2 |

|Безалкогольні напої, л |7,2 |7,0 |8,4 |

|Сіль (видобуток) |55,6 |55,7 |51,7 |

Дані таблиць 3 і 4 опосередковано свідчать про те, що зниження рівня

виробництва продукції призводить до зменшення надходжень грошових коштів

підприємств і порушень в забезпеченні населення основними продуктами

харчування. Це обумовлює також втрату потенційних клієнтів для страховиків.

Така ситуація обумовлює різні тенденції в розвитку особистого,

майнового та інших видів страхування. Наприклад,

тенденція до

зростання кількості правопорушень і посягання на власність громадян (в рік

відбувається до 500 тис. зареєстрованих злочинів) обумовлює бажання

власників захистити її. Приватизація ж громадянами більше 2 млн. квартир

(9% житлового фонду) дала підстави і для розвитку добровільного страхування

квартир на випадок їх вимушеного ремонту залежно від різних ризикових

ситуацій.

Розвиток страхування стимулюється також зростаючим попитом на захист

від численних ризиків в умовах економічної нестабільності, яка

супроводжується збільшенням аварійності на виробництві (125 тис. в рік, у

тому числі 2,6 тис. із смертельними наслідками), травматизм на

підприємствах (до 130 тис. в рік, у тому числі 27 тис. на смерть),

зростанням злочинності і зниженням реального життєвого рівня мільйонів

людей, особливо пенсіонерів при мізерних пенсіях. Задоволення цього попиту

в нормальних умовах може стати прибутковою справою, а в ненормальних умовах

стати справою сумнівного бізнесу, оскільки не будуть виконані зобов’язання

перед страхувальниками.

Не останню роль в негативному ставленні страхувальників до страхування

відіграє бажання страховиків якомога скоріше зібрати значний капітал за

рахунок підвищення тарифів і не виплат страхового відшкодування. Наприклад,

останнім часом добровільне особисте страхування стає непопулярним серед

населення. Такий стан пояснюється певними причинами:

. інфляція і невпевненість в майбутньому. Як правило договори по особистому

страхуванню укладаються на тривалий строк — 3, 5, 10 і більше років. Між

тим інфляція за лічені місяці зменшує страхові можливості в декілька

разів;

. невигідність роботи з населенням. Компанії віддають перевагу

підприємствам, оскільки можливо заробити швидше і більше коштів без

кропіткої роботи із страхувальниками і особливо з різними категоріями

населення. Справа ще й і в тому, що особисте страхування відзначається

складністю організації і вимагає численних статистичних розрахунків для

правильного ведення тарифної політики.

Статистика свідчить, що в останній час кількість людей, які щорічно

гинуть в дорожно-транспортних пригодах (ДТП), постійно зростає. У великих

сумах при цьому обчислюються і матеріальні збитки. Разом з тим цей вид

страхування вигідний не тільки потерпілим, а й страховикам. По-перше,

потерпілі отримують надійну гарантію відшкодування певної частини збитків і

позбавляються від різної бюрократичної тяганини, без якої не обходиться

жодна судова процедура. Для них важливо також і те, що система передбачає

функціонування Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ).

Мета Моторного бюро — координація діяльності його членів в області

страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів за

збитки, нанесені третім особам внаслідок ДТП на території України і за її

межами, а також реалізація договорів. конвенцій і домовленостей з

уповноваженими організаціями по страхуванню цивільної відповідальності

власників транспортних засобів інших держав. Страховики (страхові компанії)

можуть входити в Моторне бюро на правах повних або асоційованих членів.Для

забезпечення виконання зобов’язань страховими організаціями-членами МТСБУ

перед страхувальниками і потерпілими в ДТП при Моторному бюро створені

централізовані страхові резервні фонди: фонд страхових гарантій та фонд

захисту потерпілих. В 2001 р. до складу Моторного бюро входило 75 страхових

компанії, в тому числі такі відомі, як НАСК «Оранта», АСТ «Терен», АТ УСК

«Гарант АВТО», АСК «ОСТРА-Київ», УА СТДВ «Росток», САСК «Скіф», САТ

«Фантотум», УАСК-«АСКА», ЗАТ СП «Галінстрах», АСК «Енергополіс», АТ

«УТСК», ВАТ СК «Скайд-Вест»,АСК «Карпати».

Для страховиків досить ефективно спрацьовує ідея транспортного

страхування: страхові платежі набагато менше тих сум, які страховик повинен

був би виплатити потерпілому, якби не було цієї системи страхування.

З розвитком економічних реформ транспортне страхування вантажів стає

одним з динамічних елементів страхового ринку. Проте необхідно відзначити,

що даний напрям страхової діяльності нині обслуговує в основному потреби

імпортно-експортних операцій, тоді як більше половини вантажів, які

перевозяться в межах України, власниками вантажів не страхуються. Крім

того, щоб мінімізувати ризик, страховики пропонують широкий спектр

додаткових послуг (охорона і діспетчерське супроводження вантажів в дорозі,

установка за свій рахунок протиугінних пристроїв та надійних замків тощо).

В 2001 р. страхуванням вантажів та багажу займалося 177 компанії.

Розвиток банківської системи і розширення сфери послуг клієнтам

обумовили і появу клієнтів, бажаючих страхувати кредити і депозити та

відповідно появу спеціалізованих страхових компаній по цих напрямах

страхування. В 2001 р. страхуванням кредитів займалося 66 компаній, а

страхуванням фінансових ризиків — 166 компанії. В різноманітності проблем,

які хвилюють сьогодні населення, є страхування здоров’я на випадок хвороби.

В 2001р. цим видом страхування займалася 204 страхових компаній.

Необхідною умовою розвитку будь-якого ринку виступає конкуренція і

підвищення якості страхових послуг, що обумовлює суперництво страхових

компаній у боротьбі за страхувальників та мобілізацію грошових коштів у

страхові фонди, вигідне інвестування та досягнення високих кінцевих

фінансових результатів. Крім того, конкуренція передбачає наявність на

ринку достатньої кількості незалежно діючих продавців і покупців. Свобода

вибору полягає в тому, що покупці в межах своїх фінансових можливостей

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6