рефераты бесплатно
 
Главная | Карта сайта
рефераты бесплатно
РАЗДЕЛЫ

рефераты бесплатно
ПАРТНЕРЫ

рефераты бесплатно
АЛФАВИТ
... А Б В Г Д Е Ж З И К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

рефераты бесплатно
ПОИСК
Введите фамилию автора:


Курсовая работа: Правовий режим використання і охорони надр України

Державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною спрямовані на забезпечення додержання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановленого порядку користування надрами, виконання інших обов'язків щодо охорони надр, встановлених Законодавством України.

Державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) здійснюється Державним комітетом України по геології і використанню надр та його органами на місцях. Державний нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною, а також використанням і переробкою мінеральної сировини (державний гірничий нагляд) здійснюється Державним комітетом України по нагляду за охороною праці та його органами на місцях. Державний контроль за використанням і охороною надр у межах своєї компетенції здійснюють місцеві Ради народних депутатів, органи виконавчої влади на місцях, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України та його органи на місцях.

Повноваження органів державного геологічного контролю щодо здійснення контролю за геологічним вивченням надр

Органи державного геологічного контролю перевіряють:

1)         виконання державних програм геологорозвідувальних робіт;

2)         виконання рішень з питань методичного забезпечення робіт по геологічному вивченню надр;

3)         обгрунтованість застосування методик і технологій, якість, комплексність, ефективність робіт по геологічному вивченню надр;

4)         повноту вихідних даних про кількість та якість запасів основних і спільно залягаючих корисних копалин;

5)         своєчасність і правильність державної реєстрації робіт по геологічному вивченню надр, наявність спеціальних дозволів (ліцензій) на використання надр та виконання передбачених ними умов;

6)         виконання рішень Державної комісії України по запасах корисних копалин;

7)         дотримання під час дослідної експлуатації родовищ корисних копалин технологій, які б забезпечували необхідне їх вивчення;

8)         збереження розвідувальних гірничих виробок і свердловин для розробки родовищ корисних копалин, а також геологічної документації, зразків порід, дублікатів проб, що можуть бути використані при подальшому вивченні надр. Органи державного геологічного контролю в межах своєї компетенції забезпечують вирішення інших питань щодо геологічного вивчення надр.

Органи державного геологічного контролю мають право:

1) припиняти всі види робіт по геологічному вивченню надр, що проводяться з порушенням стандартів та правил і можуть спричинити псування родовищ, суттєве зниження ефективності робіт або призвести до значних збитків;

2) зупиняти діяльність підприємств і організацій, що займаються геологічним вивченням надр без спеціальних дозволів (ліцензій) або з порушенням умов, передбачених цими дозволами;

3) давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) про усунення недоліків і порушень під час геологічного вивчення надр. Органам державного геологічного контролю відповідно до Законодавства України може бути надано й інші права щодо запобігання і припинення порушень правил і норм геологічного вивчення надр. Порядок здійснення державного геологічного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідальність за порушення Законодавства про надра.

Порушення Законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з Законодавством України. Відповідальність за порушення Законодавства про надра несуть особи, винні у:

-            самовільному користуванні надрами;

-            порушенні норм, правил і вимог щодо проведення робіт по геологічному вивченню надр;

-            вибірковому виробленні багатих ділянок родовищ, що призводить до наднормативних втрат запасів корисних копалин;

-            наднормативних втратах і погіршенні якості корисних копалин при їх видобуванні;

-            пошкодженнях родовищ корисних копалин, які виключають повністю або суттєво обмежують можливість їх подальшої експлуатації;

-            порушенні встановленого порядку забудови площ залягання корисних копалин;

-            невиконанні правил охорони надр та вимог щодо безпеки людей, майна і навколишнього природного середовища від шкідливого впливу робіт, пов'язаних з користуванням надрами;

-            знищенні або пошкодженні геологічних об'єктів, що становлять особливу наукову і культурну цінність, спостережних режимних свердловин, а також маркшейдерських і геодезичних знаків;

-            незаконному знищенні маркшейдерської або геологічної документації, а також дублікатів проб корисних копалин, необхідних при подальшому геологічному вивченні надр і розробці родовищ;

-            невиконанні вимог щодо приведення гірничих виробок і свердловин, які ліквідовано або Законсервовано, в стан, який гарантує безпеку людей, а також вимог щодо збереження родовищ, гірничих виробок і свердловин на час консервації.

Законодавчими актами України може бути встановлено відповідальність й за інші порушення Законодавства про надра.

Самовільне користування надрами та забудова площ залягання корисних копалин з порушенням установленого порядку припиняються без відшкодування понесених витрат. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень Законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених Законодавством України.


Розділ 4. Участь органів внутрішніх справ в охороні надр

Охорону надр органи внутрішніх справ здійснюють, голо­вним чином, у процесі охорони права державної власності і в процесі забезпечення громадського порядку. Надра є об'єктом природи і водночас — виключною власністю народу України, яку органи внутрішніх справ зобов'язані охороняти. Особлива увага при цьому приділяється зберіганню видобутих корисних копалин від розкрадання і безгосподарного викорис­тання. Саме ці правопорушення і злочини здебільшого вияв­ляються і припиняються працівниками міліції.

Органи внутрішніх справ сприяють охороні надр і тим, що захищають права їхніх користувачів, які можуть бути обмеже­ні лише у випадках, передбачених законодавством України. Це відноситься до охорони прав усіх користувачів надр, яки­ми можуть бути підприємства, установи, організації, громадя­ни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи.

Однією з форм охорони надр органами внутрішніх справ є сприяння місцевим органам влади у виконанні такої важ­ливої функції, як здійснення контролю, що передбачено Ко­дексом України про надра. Виконуючи цю функцію, місцеві Ради народних депутатів і їх виконавчі органи спираються на допомогу правоохоронних органів.

Важливу роль в охороні надр і видобутих корисних копа­лин відіграють підрозділи протипожежної безпеки системи Мі­ністерства внутрішніх справ України, які покликані контролю­вати дотримання відповідних правил пожежної безпеки на гір­ничодобувних об'єктах, об'єктах по переробленню мінераль­ної сировини, а також підземних спорудах, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, їх головним завданням є запобігання виникненню пожежі та якомога швидкого її пога­шення.

За діючим законодавством місця розташування гірничодо­бувних об'єктів і підземних споруд, не пов'язаних з видобу­ванням корисних копалин, у тому числі для підземного збе­рігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, заховання відходів виробництва, інших шкідливих речовин і скидання стічних вод, до початку проектних робіт погоджуються з ор­ганами державного гірничого нагляду, охорони навколишньо­го природного середовища, державного санітарного нагляду, з територіальними геологічними підприємствами, відповідними Радами народних депутатів та іншими зацікавленими органа­ми. До таких слід віднести органи протипожежної безпеки.

У своїй діяльності щодо охорони надр органам внутрішніх справ належить керуватись Кодексом України про надра, За­конами України «Про міліцію», «Про охорону навколишнього природного середовища», відповідними статтями Кодексу Ук­раїни про адміністративні правопорушення, Цивільного і Кри­мінального кодексів України, місцевими програмами розвитку мінерально-сировинної бази, раціонального використання і охорони надр, які розробляються обласними Радами народ­них депутатів відповідно до ст. 9 Кодексу України про надра.

У Законі України «Про міліцію» визначені її основні зав­дання, зокрема: забезпечення безпеки громадян, захист їх прав і законних інтересів; захист власності від злочинних по­сягань; виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили; сприяння у межах своєї компетенції державним ор­ганам, підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на них законом обов'язків; запобігання правопо­рушенням та їх припинення.

Зрозуміло, що виконання цих завдань неодмінно передба­чає охорону надр.

Здійснювати охорону надр зобов'язує працівників органів внутрішніх справ і Кодекс України про надра. У ст. 2 Кодексу зазначено: «Завданням Кодексу про надра є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, ком­плексного використання надр для задоволення потреб у міне­ральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпе­ки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, уста­нов, організацій та громадян».

Працівники органів внутрішніх справ не можуть бути бай­дужими і до виконання вимог, передбачених іншими статтями Кодексу України про надра: ст. 22 передбачає надання надр для захоронення відходів виробництва, інших шкідливих речо­вин та скидання стічних вод; ст. 23 регулює права земле­власників і землекористувачів на видобування корисних ко­палин місцевого значення, торфу та прісних підземних вод; ст. 50 забороняє введення в експлуатацію нових і реконстру­йованих гірничодобувних об'єктів, об'єктів по переробці міне­ральної сировини, а також підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, безпеку людей, майна і нав­колишнього природного середовища; ст. 55 передбачає поря­док користування надрами для цілей, не пов'язаних з видо­буванням корисних копалин, а саме: вжиття заходів, які за­побігли б їх проникненню в гірничі виробки, на земну поверх­ню та водні об'єкти.

У разі порушення зазначених вимог скидання в надра стічних вод, захоронення шкідливих речовин і відходів вироб­ництва повинно бути обмежено, тимчасово заборонено (зупи­нено) або припинено органами державного гірничого нагляду чи іншими спеціально уповноваженими на те державними ор­ганами.

Брати участь в охороні надр зобов'язує працівників орга­нів внутрішніх справ і ст. 12 Кодексу про надра, в якій гово­риться про участь громадян та їх об'єднань у здійсненні за­ходів щодо раціонального використання та охорони надр. Та­ким чином, охорона надр є не тільки службовим, а й грома­дянським обов'язком працівників органів внутрішніх справ.

Зрозуміло, що участь органів внутрішніх справ в охороні надр буде більш плідною, якщо вони свої зусилля будуть тіс­ніше поєднувати з зусиллями органів державного геологічного контролю і органів державного гірничого нагляду.


Висновки

Тисячоліттями люди не відчували відповідальності за збе­реження природи, відносились до неї як до невичерпного джерела. Прозріння настало лише тоді, коли екологічна криза стала загрожувати багатьом регіонам нашої планети та само­му існуванню людства.

Все це змушує переосмислити складні взаємозв'язки і процеси у навколишньому середовищі та усвідомити, наскіль­ки виваженими, науково обгрунтованими та законодавчо врегульованими повинні бути екологічні відносини, зокрема й у сфері використання та охорони надр. У забезпеченні раціонального використання й охорони надр важливе місце посідають правові засоби.

Сьогодні надзвичайно важливим завданням ук­раїнської держави і суспільства є створення обгрунтованого і детально розробленого природоохоронного законодавства та забезпечення впровадження його в життя. Необхідно створи­ти такий правовий механізм, за якого нанесення шкоди земним надрам, нераціональне використання їх ресурсів були б невигідни­ми підприємствам та іншим природокористувачам.

Щоб вивести Україну з екологічної кризи, правовій науці та юридичній практиці треба зробити набагато більше у сфері екологічних відносин, ніж це було зроблено дотепер. Важливо враховувати й те, що науково-технічна революція постійно підвищує інтенсивність впливу людей на надра. Якщо суспільство не зуміє зупинити пагубні екологічні процеси, які набули широкого розмаху, во­но приречене на неминуче самознищення.

Важливим правовим заходом у сфері екологічної безпеки водних ресурсів повинна стати розробка державної та місцевих програм запобігання і подолання екологічно небезпечних наслідків, ви­кликаних природними явищами чи створених діями людини.

На велику увагу заслуговує механізм реалізації екологіч­ного законодавства. З метою його вдосконалення доцільно використати різні організаційно-правові важелі: матеріальне заохочення до бездоганного виконання вимог користування надрами, підвищення юридичної відповідальності за їх невиконання або порушення, посилення державного і гро­мадського екологічного контролю, створення системи еколо­гічної освіти і виховання. Майбутнє України дуже тісно пов'язане з екологічною безпекою, яка є, у свою чергу, найважливішою складовою національної безпеки.


Список використаних джерел та літератури.

Нормативно-правові акти

1.   Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища” № 1264-ХІІ від 25 червня 1991 року з наступними змінами і доповненнями;

2.   Земельний кодекс України. – Офіц. вид. – К., 2004. – 220 с.

3.   Кодекс України Про надра. – Офіц. вид. - К., 2004. – 78 с.

4.         Конституція України. - Офіц. вид. - К., 2002. — 72с.

Підручники та монографії

1.         Андрейцев В.І. Екологічне право: Курс лекцій в схемах (Загальна частина). – К., 1996. – 208 с.

2.         Андрейцев В. І., Балюк Г. І., Бобкова А. Г., Ковальчук Т. Г., Краснова М. В. Екологічне право. Особлива частина. — К., 2001. — 544с.

3.         Баб’як О.С., Біленчук П.Д. Екологічне право України. – К., 2001. – 216с.

4.         Барбашова Н. В.. Екологічне право України. — Донецьк, 2003. — 392с.

5.         Великанова М.М. Аграрне та екологічне право України. – Ніжин., 2001. – 48 с.

6.         Дмитренко І.А. Екологічне право України. – К., 2001. – 352 с.

7.         Екологічне право: теорія, історія, практика. / Ред. М.І. Малишко. – К., 2004. – 60 с.

8.         Малишко М.І. Екологічне право України. / Ред. В.З. Ярчук. – К., 2001. – 389 с.

9.         Попов В. К., Гетьман А. П., Размєтаєв С. В., Шахов В. С., Кулініч П. Ф. Екологічне право України. — Х., 2001. — 480с.

10.       Тищенко Г.В. Екологічне право України. К., 2003. – 256 с.

11.       Шем’яков О.П. Правове регулювання використання та охорони надр: Автореф.дис.канд.юрид.наук. – Харків, 2002. – 19 с.

Наукові статті

1.         Андрейцев В.І. Право громадян на екологічну небезпеку: превентивні гарантії реалізації на захист // Право України – 2001. - №212. – С. 15-20.

2.         Андрейцев В.І., Лапечук П.І. Екологічна безпека і її конституційне забезпечення // Голос України, 1994. 15 квітня.

3.         Гримайло В. Поняття екологічного злочину: новий кримінальний кодекс України // Юридичний вісник України. – 2001.-19 грудня.

4.         Гриненко В. Екологія під охороною закону: кримінальна відповідальність за “Злочини проти довкілля” // Юридичний вісник України. – 2001.3-9 листопада.

5.         Литвин О. Кримінально – правовий екологічної безпеки // Право України. – 2005.-№2.- С.23-27.


Додаток 1

ПОРЯДОК

передачі розвіданих родовищ корисних копалин

для промислового освоєння

Затверджено постановою Кабінету Міністрів України

 від 14 лютого 1995 р. № 144

1. Цей Порядок визначає умови передачі для промислового ос­воєння розвіданих родовищ корисних копалин, у тому числі техно­генних, або їх ділянок, запаси корисних копалин яких оцінені та визнані підготовленими до промислового освоєння Державною комісією по запасах корисних копалин (далі — ДКЗ) і які включені до державного фонду родовищ корисних копалин.

В окремих випадках, за згодою заінтересованих користувачів надр, може бути здійснено передачу для промислового освоєння ро­довищ корисних копалин, запаси яких не повністю підготовлені до промислового освоєння і попередньо оцінені.

2. Користувачі надр до передачі їм родовищ корисних копалин для промислового освоєння повинні отримати в установленому по­рядку ліцензію на користування надрами, якщо інше не передбаче­но Кодексом України про надра.

3. Держкомгеології або інші підприємства, які проводили геоло­горозвідувальні роботи, передають користувачам надр на строк роз­робки корисних копалин, зазначений у ліцензії:

- один примірник геологічного звіту про розвідку родовищ корис­них копалин, запаси яких оцінені ДКЗ;

- довідку про виконання рекомендацій, зазначених у рішенні ДКЗ щодо оцінки запасів корисних копалин;

- акт технічного стану свердловин (для родовищ нафти та газу), який складається за участю представників видобувних підприємств та органів державного гірничого нагляду, а також матеріали щодо усіх ліквідованих у процесі розвідки свердловин;

- зразки гірських порід, керни свердловин, дублікати проб, які надалі можуть бути використані у процесі вивчення, дорозвідки та роз­робки родовищ корисних копалин, а також для цілей, не пов'язаних .і видобуванням корисних копалин;

- збережені розвідувальні гірничі виробки (шахти, шурфи, канави тощо) та свердловини, які можуть бути використані під час розробки родовищ та для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних ко­палин;

- ліквідовані в установленому порядку виробки та свердловини, ви­робничо-технічні будівлі, споруди та інше майно;

- збережені у первинному вигляді наземні й підземні центри та знаки геодезичної (маркшейдерської) опорної сітки та зйомочного обгрунтування, а також знаки біля устя розвідувальних виробок (свердловин, шурфів, штолень та ін.), каталог координат, складений за встановленою системою, та висотних відміток пунктів зйомочного обгрунтування і устя розвідувальних виробок. У разі неможливості-збереження знаків біля устя розвідувальних виробок (на орних зем­лях, у руслах річок тощо) ці устя топографічно прив'язуються до реперів, установлених на вільних ділянках землі.

4. Для передачі родовища корисних копалин у промислове ос­воєння спільним наказом підприємства, яке проводило геологороз­відувальні роботи, та підприємства, яке приймає родовище в промис­лове освоєння, утворюється міжвідомча комісія.

5. До складу міжвідомчої комісії включаються представники під­приємства, яке проводило геологорозвідувальні роботи, підприєм­ства, яке приймає родовище, та представники органів державно­го геологічного контролю і державного гірничого нагляду (за згодою).

Головою міжвідомчої комісії призначається представник підпри­ємства, яке приймає родовище.

6. Міжвідомча комісія здійснює свою роботу, як правило, безпо­середньо на об'єкті, що передається, і має право одержувати від під­приємства, яке проводило розвідку родовища, всю необхідну доку­ментацію з результатами геологорозвідувальних робіт, проведених на об'єкті.

7. Передача родовищ корисних копалин, у тому числі техноген­них, або їх ділянок оформлюється актом, який підписується головою та всіма членами міжвідомчої комісії. До акта додаються довідки, протоколи, описи та інші документи, зазначені в пункті 3 цього По­рядку. Наявність суперечностей між членами міжвідомчої комісії фіксується актом.

Акт міжвідомчої комісії є підставою для віднесення запасів ко­рисних копалин розвіданого родовища у державному фонді родовищ корисних копалин на баланс підприємства, яке прийняло родовище для промислового освоєння.

8.       Контроль за дотриманням вимог цього Порядку, правиль­ністю та своєчасністю передачі розвіданих родовищ корисних копа­лин для промислового освоєння здійснюють у межах своєї компе­тенції Держнаглядохоронпраці, Держкомгеології та їхні органи на місцях.


Додаток 2

ПОЛОЖЕННЯ

про першовідкривачів родовищ

корисних копалин

Затверджено постановою Кабінету Міністрів України

від 1 лютого 1995 р. № 80

1. Першовідкривачами родовищ корисних копалин в Україні виз­наються особи, які відкрили невідоме раніше родовище, що має про­мислову цінність, або виявили додаткові запаси корисних копалин чи нову мінеральну сировину в раніше відомому родовищі, иц0 істотно підвищують його промислову цінність. Першовідкривачам родовищ корисних копалин видається на­грудний знак "Першовідкривач родовища" та виплачується грошова винагорода.

2. Першовідкривачами родовищ корисних копалин в Україні мо­жуть бути:

 - особи, які відкрили родовища унікальної, першої та другої групи, а також третьої групи родовищ чорних, кольорових, рідкісних і радіоактивних металів, золота, паливної сировини, алмазів, йодо-бромних вод, калійних солей, фосфоритів, пісків для скляної та сировини для цементної промисловості, само­родної сірки, дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння, міне­ральних і термальних вод, прісних підземних вод (далі — родови­ща);

 - особи, які науково обгрунтували необхідність проведення пошу­ково-розвідувальних робіт, на основі яких відкрито родовища.

3. Якщо у відкритті родовищ, а також виявленні в раніше відомих родовищах додаткових запасів корисних копалин чи нової міне­ральної сировини, що істотно підвищують їх промислову цінність, брало участь кілька осіб, нагрудний знак "Першовідкривач родови­ща" видається кожному учаснику.

4. Матеріали про визнання першовідкривачами родовищ корис­них копалин в Україні працівників геологічних підприємств та організацій, а також інших громадян (крім працівників підприємств та організацій інших галузей, які ведуть геологорозвідувальні роботи) готують комісії у справах першовідкривачів родовищ корисних копалин геологічних підприємств та організацій і надсилають їх на розгляд Комісії у справах першовідкривачів родовищ корисних ко­палин Держкомгеології для подальшого подання до Міжвідомчих комісії у справах першовідкривачів родовищ корисних копалин при Державній комісії по запасах корисних копалин (далі — Між­відомча комісія).

5. Матеріали про визнання першовідкривачами родовищ корисних копалин в Україні працівників підприємств та організацій інших га­лузей, які ведуть геологорозвідувальні роботи, готують комісії у справах першовідкривачів родовищ корисних копалин цих підпри­ємств та організацій разом з комісіями у справах першовідкривачів родовищ корисних копалин відповідних державних геологічних підприємств Держкомгеології та надсилають їх на розгляд комісій у справах першовідкривачів родовищ корисних копалин галузевих міністерств і відомств для подальшого подання до Міжвідомчої комісії.

6. Міжвідомча комісія розглядає матеріали, які надійшли від Ко­місії у справах першовідкривачів родовищ корисних копалин Держ­комгеології, відповідних комісій галузевих міністерств і відомств, го­тує висновки (пропозиції) і подає їх на затвердження Держкомгео­логії.

7. Рішення про видачу нагрудного знака "Першовідкривач родо­вища" приймається колегією Держкомгеології лише на основі по­дання Міжвідомчої комісії.

8. Нагрудний знак "Першовідкривач родовища" вручається ра­зом із спеціальним дипломом. У разі втрати нагрудного знака або диплома дублікати не видаються.

9. Прізвища осіб, яким вручено нагрудний знак "Першовідкри­вач родовища" із спеціальним дипломом, вносяться у книгу "Пер­шовідкривач родовища".

10. Порядок встановлення та виплати грошової винагороди, а та­кож повноваження відповідних комісій у справах першовідкривачів родовищ корисних копалин визначаються інструкцією про грошові винагороди за відкриття нових родовищ корисних копалин, що ма­ють промислове значення, затверджуваною Держкомгеології за по­годженням із Мінекономіки і Мінфіном.


Додаток 3

Про платежі за користування надрами

Постанова Кабінету Міністрів України від 2 серпня 1996 р. № 899

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Установити, що до платежів за користування надрами належать:

 - платежі за користування надрами для видобування корисних ко­палин;

- платежі за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видо­буванням корисних копалин, у тому числі для будівництва і експлу­атації підземних споруд.

Платежі за користування надрами для видобування корисних ко­палин обчислюються на основі базових нормативів плати залежно від видів корисних копалин і диференційованих нормативів плати залежно від гірничо-геологічних особливостей родовищ та умов їх експлуатації.

2. Міністерству охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, Міністерству економіки, Міністерству фінансів, Державному комітетові по геології і використанню надр та Держав­ному комітетові по нагляду за охороною праці розробити і подати в IV кварталі 1996 р. до Кабінету Міністрів України базові нормативи плати, які застосовуватимуться під час обчислення платежів за ко­ристування надрами для видобування корисних копалин, залежно від видів корисних копалин та проект Порядку справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин.

3. Міністерствам і відомствам, до сфери управління яких нале­жать гірничо-видобувні підприємства, за погодженням з Міністер­ством економіки, Міністерством охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, Міністерством фінансів, Державним комітетом по геології і використанню надр та Державним комітетом по нагляду за охороною праці до кінця І кварталу 1997 р. внести до Кабінету Міністрів України пропозиції про встановлення дифе­ренційованих нормативів плати, які застосовуватимуться під час об­числення платежів за користування надрами для видобування ко­рисних копалин, залежно від гірничо-геологічних особливостей ро­довищ та умов їх експлуатації.

4. Міністерству охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, Державному комітетові по геології і використан­ню надр, Міністерству економіки, Міністерству фінансів за участю заінтересованих міністерств і відомств внести у II кварталі 1997 р. до Кабінету Міністрів України пропозиції про встановлення пла­тежів за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуван­ням корисних копалин, у тому числі для будівництва і експлуатації підземних споруд.

5. Установити, що до затвердження базових нормативів плати, які застосовуватимуться під час обчислення платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, залежно від видів ко­рисних копалин та Порядку справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, діє Тимчасовий поря­док справляння плати за спеціальне використання надр при видобу­ванні корисних копалин, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1994 р. № 85 (ЗП України, 1994 р., 6, ст. 143), з доповненням, внесеним постановою Кабінету Міністрів України від 9 січня 1996 р. № 24.


Страницы: 1, 2


рефераты бесплатно
НОВОСТИ рефераты бесплатно
рефераты бесплатно
ВХОД рефераты бесплатно
Логин:
Пароль:
регистрация
забыли пароль?

рефераты бесплатно    
рефераты бесплатно
ТЕГИ рефераты бесплатно

Рефераты бесплатно, реферат бесплатно, сочинения, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты, рефераты скачать, рефераты на тему, курсовые, дипломы, научные работы и многое другое.


Copyright © 2012 г.
При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.