Дипломная работа: Географія дорожньо-транспортних пригод в Дніпропетровській області

Масовий допуск до керування КТЗ нових водіїв, поповнення ринку внутрішніх перевезень перевізниками різних форм власності, які не мають профільної освіти та досвіду роботи, обумовили зростання потенційної небезпеки збільшення дорожньо-транспортного травматизму на дорогах України. Ймовірність потрапити в дорожньо-транспортну пригоду зі смертельним наслідком в Україні у п’ять разів вища, ніж у західноєвропейських країнах.

Щорічний розподіл кількості ДТП і кількості постраждалих у них людей за причинами їх виникнення практично залишається незмінним. У 2004 році більше 75 % загиблих в ДТП  спричинено порушеннями правил дорожнього руху водіями. Значний вплив на зростання аварійності чинять водії приватного автотранспорту. Через порушення ними правил дорожнього руху зареєстровано понад 88% ДТП, що скоєні з вини водіїв.

Через нехтування пішоходами правил безпечної поведінки на дорогах та недостатню роботу з пішоходами уповноваженого органу сталася майже кожна четверта дорожня подія, причому понад 15% з них мали смертельні наслідки, а така ДТП, як наїзд на пішохода, став найбільш масовим. У 2004 році  таких ДТП зареєстровано понад 43% від усіх подій, що сталися на дорогах України. 

  Не сприяє підвищенню безпеки дорожнього руху  стан вулиць та автодоріг нашої країни. Незважаючи на заходи для їх покращення, кількість ДТП через їх незадовільний стан  залишається високою. Так, протягом 2004 року кількість ДТП з причин незадовільного технічного стану вулиць в Україні  становить 13,5 тис. (зросла на 18%), а за умов незадовільного технічного стану доріг –  5044. Кількість загиблих в цих ДТП становить відповідно – 1474 і 1179 людей [27].

Серйозні недоліки мають місце в управлінні дорожнім рухом. Повільно впроваджують автоматизовані системи управління дорожнім рухом в обласних центрах та великих містах, значна частина світлофорних об’єктів застаріла та не відповідає європейським вимогам щодо видимості відповідних сигналів регулювання (особливо  у разі прямого попадання на них сонячних променів). Не в повній мірі відповідає сучасним вимогам інфраструктура вулиць та автомобільних доріг. Під час їх будівництва та реконструкції не завжди облаштовують надземні і підземні пішохідні переходи та спеціальні велосипедні доріжки, наявність яких могла б значно скоротити дорожньо-транспортний травматизм.

1.3 Аналіз причин зростання кількості шкідливих наслідків

дорожнього руху в Україні та шляхи їх усунення .

1) Аналіз проблем управління безпекою дорожнього руху

В Україні діє неефективна застаріла, адміністративна система управління безпекою дорожнього руху. У цій системі  функції управління, виконання  а також функції контролю за ефективністю управління та  за виконанням покладено на один орган - Міністерство внутрішніх справ України.  Основні недоліки цієї системи:

– не має  розподілу функцій виконання та функцій контролю за виконанням обов’язків забезпечення БДР між виконавчими органами;

- законодавством не встановлено відповідальність виконавців за неналежне виконання покладених функцій.

- не забезпечено об’єктивне, незалежне, незацікавлене формування висновків чи рішень стосовно розслідування ДТП.

 Внутрішньовідомча необ’єктивність і упередженість розслідування, висновків і коригувальних дій щодо безпеки дорожнього руху і ДТП обумовлена недосконалістю законодавства.

2). Дослідження  проблем безпеки дорожнього руху, системи аналізування ДТП  та їх статистичного обліку.

 Однією з принципових причин високого рівня аварійності та недостатньої керованості процесами управління безпекою є те, що не проводились дослідження і не вивчалися причини виникнення ДТП, причинно-наслідковий зв’язок умов та наслідків, що передували ДТП, що були супутниками ДТП та, які діяли безпосередньо в період після ДТП. Не досліджувалась поведінка учасників  на різних фазах ДТП і в практичній діяльності не аналізувалась. Не досліджувались наслідки введення нових законодавчих актів, правил, норм, стандартів а також змін у організації управління безпекою та організацією руху [10].

Має місце висока смертність від таких причин ДТП як перевищення швидкості та виїзд КТЗ на смугу зустрічного руху. Ці чинники – перевищення швидкості та виїзд на  смугу зустрічного руху –  фіксують у протоколах про ДТП і, зазвичай, визнають остаточними  причинами ДТП. Але причини, які  призвели до самих порушень правил дорожнього руху (перевищення швидкості та виїзд на зустрічну смугу) не вивчаються, а тому попереджувальні заходи не можуть бути ефективними взагалі чи не застосовуються.

Недосконала на теперішній час існуюча система аналізу аварійності на автомобільному транспорті. Статистичні дані про аварійність перевантажені абсолютними показниками, які нерідко мають тенденцію до зниження. На їх основі роблять помилкові висновки про стан аварійності в державі, хоча питомі показники стану безпеки дорожнього руху мають негативну тенденцію. Щоб отримати об’єктивну картину безпеки дорожнього руху в Україні, необхідно порівнювати питомі показники з аналогічними  показниками інших країн.

Не ведеться облік та аналіз причин високої тяжкості ДТП з причин у тих випадках коли водії та пасажири не були пристебнуті ременями безпеки  (статистика відсутня). У той же час, це порушення (рух без використання ременів безпеки) в Україні стало масовим, так як застосовування ременів  ніхто не контролює, і воно отримало статус „незначного порушення”. Однією з  причин аварійності на дорогах, що тягне за собою тяжкі наслідки, фахівці визнають технічну несправність транспортних засобів. Згідно офіціальною статистикою  рівень ДТП в Україні з причин  технічної несправності транспортних засобів  знижується і становив у 2004 році менше  1% від загальної кількості ДТП. Зважаючи на переважно застарілий парк автомобілів України, є нелогічним те,  що ці дані нижчі аналогічних показників розвинутих європейських країн (12 – 25 %), в яких експлуатують більш нові автомобілі.

Реєстрація ДТП та порядок ведення статистичних спостережень за ДТП не врегульовано законодавством і не захищені від необ’єктивності. Відсутні диференційовані  статистичні дані стосовно кількості загиблих в ДТП водіїв, пішоходів, пасажирів, велосипедистів та інших учасників дорожнього руху. В Україні відсутній єдиний Державний реєстр транспортних засобів. Сьогодні здійснюють як державну так і відомчу реєстрацію. В результаті точна кількість КТЗ, які в Україні, невідома.

У європейських країнах, де досягнуто значного зниження аварійності, у разі навіть одного вбитого в ДТП призначають для розслідування урядову комісію (Швеція).

1.4 Вплив на безпеку дорожнього руху технічного стану вулиць та

доріг

Генеральне планування та проектування загальнодержавних та регіональних центрів, міст та інших населених пунктів, адміністративних,  культурних та промислових центрів в Україні відбувається без врахування необхідності зменшення масової рухомості населення, зменшення потреби в поїздках і, як наслідок, зменшення ДТП, втрат пов’язаних з ДТП та витрат пального і забруднення довкілля.  Міста, зазвичай, будують з єдиним адміністративно-культурним центром замість кількох центрів, що зменшує  потребу у поїздках. Будують відокремлені спальні масиви, які потребують організації руху великих потоків громадського та індивідуального транспорту.

Радіальна схема міських вулиць робить напруженим і небезпечним дорожній рух у центральній частині. Недостатнє фінансування на ремонт і утримання вулиць та доріг, неякісне виконання ремонту, створюють небезпечні умови для дорожнього руху [11].

Більшість доріг виконані в одному рівні, багатополосні дороги не забезпечені огородженнями та розподільними смугами, що розділяють зустрічні потоки, відсутні інформативність дорожньої інфраструктури.

  Через незадовільний технічний стан вулиць населених пунктів в Україні сталось 42 % ДТП від усіх ДТП, що зареєстровано. На вулицях загинуло та поранено 42 % громадян від загиблих та поранених в ДТП. На міських вулицях загинуло 37 % а на сільських – 22,3 % від усіх загиблих у ДТП.

За умов незадовільного стану доріг сталось 37,7 % ДТП від усіх ДТП, що стались на дорогах,  загинуло 34 % та поранено 38 % громадян від усіх загиблих та поранених на дорогах. Загалом на магістральних дорогах загинуло 22,3 % від усіх загиблих у ДТП [42].

Від 40 до 60 % ДТП на автомобільних дорогах, більша кількість яких припадає на населені пункти, трапляється в темну пору доби, що свідчить про незадовільне освітлення доріг. До 40 % загиблих в ДТП трапляються на догах з деревами на узбіччі. Узбіччя доріг є істотним чинником безпеки  дорожнього руху. Укріплення наявних узбіч і дотримання вимог до їх покриття дало б можливість зменшити кількість ДТП на 14 %. Державтоінспекцією спільно з Укравтодором ведеться облік місць локалізації ДТП. На часі кількість місць локалізації ДТП на магістральних та регіональних дорогах  близько 800.

Транспортний комплекс області є важливою складовою у галузевій структурі економіки, в системі якого функціонує залізничний, автомобільний, річковий та авіаційний транспорт.
Аналіз виконання основних показників соціально-економічного розвитку області на 2006 рік свідчить, що обсяги перевезення вантажів залишаються на рівні очікуваних – 106 млн. тонн. (100,7% до рівня 2005 року), як і перевезення пасажирів (372 млн. чол.).

В області одночасно з роботою по збільшенню кількості перевізників, транспортних засобів на ринку пасажирських перевезень, проводилися заходи, спрямовані на розширення автостанційної мережі. Мережа автомобільних доріг загального користування Дніпропетровської області становить понад 9 тис. км., у тому числі понад 600 км – державного значення та понад 8,5 тис. км – місцевого значення. Протягом 2006 року у галузі дорожньо-транспортного будівництва виконаний обсяг робіт за рахунок коштів обласного бюджету на суму близько 32,5 млн. грн., що становить 100% виконання річного плану. Крім того, за рахунок коштів субвенції з державного бюджету на ремонт автомобільних доріг комунальної власності витрачено приблизно ж стільки коштів. Також на виконанні дорожніх робіт на автомобільних дорогах загального користування з Державного бюджету було виділено більше 514 млн. грн., які освоєно у повному обсязі.

Продовжується будівництво автомобільних доріг загального користування державного значення "Харків – Сімферополь – Севастополь" на ділянці Красноград – Новомосковськ (довжиною 29,8 км) та "Дніпропетровськ – Царичанка – Кобеляки – Решетилівка" на ділянці с. Лобойківка – смт. Петриківка. У Синельніковському районі побудовано та введено в експлуатацію автомобільну дорогу "Шахтарське – Мар`ївка". У Павлоградському районі після реконструкції введено в дію автомобільну дорогу загального користування "Київ – Луганськ – Ізварине" довжиною 5,2 км.

З метою прискорення та поліпшення якості будування автомобільної дороги загального користування "Харків – Сімферополь – Севастополь" у червні 2006 року введений в експлуатацію пересувний асфальтобетонний завод контейнерного типу фірми “LINTEC” виробничою потужністю 240 тонн/го У грудні 2006 року встановлено 7 автоматичних дорожніх метеостанцій, які за допомогою автоматичної системи дають точні дані про місцеві атмосферні умови, дозволяють наперед спрогнозувати ймовірність ожеледі. Це дає можливість зменшити кількість хімічних засобів, які вживаються проти ожеледиці, а значить зменшити вартість зимового утримання доріг і екологічних витрат, а також підвищити безпеку дорожнього руху.

Програмою соціально-економічного розвитку області в 2007 році передбачається проведення конкурсу серед перевізників на перевезення пасажирів на міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території області; здійснення моніторингу на впровадження нових тарифів на перевезення пасажирів; заходи безпеки дорожнього руху; оновлення транспортних засобів.[43]

2. Дорожньо-транспортні пригоди (ДТП).

Дорожньо-транспортна пригода (ДТП) — зіткнення транспортного засобу з іншими об’єктами. При цьому можуть загинути або одержати поранення люди, можуть бути ушкоджені транспортні засоби, спорудження, вантажі або заподіяний інший матеріальний збиток. Традиційно до списку «небезпечних для здоров'я водія факторів» відносять:

· порушення правил дорожнього руху, у тому числі:

o  алкогольне сп'яніння;

o  розмови по стільниковому телефону;

· паління;

· їжа за кермом;

· керування електронними пристроями (наприклад радіо, CD програвачем або GPS) під час руху;

· прослуховування музики. [27]

2.1 Дорожньо-транспортні пригоди: види, причини, учасники та

наслідки.

Порушення правил дорожнього руху з боку пішоходів звичайно складаються в: несподіваній появі пішохода через перешкоду (наприклад, через автобус що стоїть на зупинці, автомобіля в тротуару або узбіччя); раптовому виході через транспортний засіб, який рухається в попутному або зустрічному напрямку; непередбаченому поводженні пішохода, при якому водій помилково впевнений у взаємному контакті з пішоходом (наприклад, пішохід, що явно перечікує проїзд автомашини, раптом перебігає напереріз); виході на проїзну частину в місці, де це заборонено; раптовому виході з неосвітленої зони дороги; і інші.

Випуск в експлуатацію свідомо технічно несправних транспортних засобів (наприклад, з дефектом гальмової системи, ходової частини й освітлювальних приладів) особою, відповідальним за технічний стан або експлуатацію транспортних засобів, якщо це привело до настання наслідків, передбачених карним законом, тягне кримінально-правову відповідальність. Більшість ДТП відбувається в результаті неправильних дій водіїв або інших працівників транспорту. Їхніми причинами можуть бути й дії (або бездіяльність) інших осіб - пішоходів, велосипедистів, пасажирів, а також несправності транспортних засобів, незадовільний стан доріг й ін.[37]

Видами ДТП є: а) наїзд транспортного засобу на пішоходів, велосипедистів, гужовий транспорт і тварин; б) зіткнення транспортних засобів; в) перекидання транспортного засобу; г) наїзд транспортного засобу на перешкоду; д) падіння пасажирів; е) інші ДТП.

Із причин виникнення дорожньо-транспортних пригод можна підрозділити на: 1)ДТП, що виникли з вини людей (водіїв, пасажирів, осіб, відповідальних за технічний стан транспортних засобів і доріг, і інші) і  2)ДТП, які обумовлені не переборною силою природи (повінь, обвал, землетруси тощо), а також випадковим збігом обставин.

Всі ДТП підрозділяються на наступні типи: зіткнення; перекидання; наїзд; наїзд на перешкоду (нерухомий предмет); наїзд на пішохід; наїзд на велосипедиста; наїзд на вартий транспортний засіб; наїзд на гужовий транспорт; наїзд на тварина; падіння пасажира; інші події, тобто не стосовні до жодного з перерахованих видів (наприклад, падіння вантажу з кузова й т.д.). 

При розслідуванні розглянутих злочинів обставинами, що підлягають доведенню, є: по об'єкті злочину - установлення факту зазіхання на безпеку руху й правила експлуатації автомототранспорту або міського електротранспорту;  по об'єктивній стороні - установлення, де, у який час, яким образом і при яких обставинах, які правила руху порушені; які причини й умови порушення цих правил; який збиток заподіяний життю й здоров'ю громадян або суспільної й особистої власності; яка причинний зв'язок між конкретними порушеннями правил і шкідливих наслідків, що наступили; по суб'єкті злочину - установлення конкретної особи, що порушило правила; по суб'єктивній стороні - визначення форми провини: навмисне або необережно діяла особа, що порушила правило.  Якщо встановлено намір, то потрібно розкрити його зміст, мотив і ціль злочину. Кримінальна справа збуджується, як правило, за фактом порушення правил руху, якщо встановлені наслідки, певні в законі. [36]

Про актуальність даної теми свідчить також обстановка в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в області та країні в цілому. Число потерпілих у ДТП. багаторазово перевищує число потерпілих на всіх  інших видах транспорту. При подіях з важкими наслідками  найбільше часто відбувається наїзд транспортного засобу на пішохід (в 52% всіх випадків). Також широко розповсюджені зіткнення автомобілів (24%). Інші види ДТП зустрічаються в меншому ступені. При дослідженні видів та причин ДТП було побудовано карту, котра відображає кількість та причини ДТП по районам та містам Дніпропетровської області (Додаток А).

Методи вивчення ДТП:

При вивченні ДТП можливі два методи: імовірнісний і детермінований. Імовірнісний метод дозволяє охопити статистичними закономірностями всю безліч факторів, що діють під час ДТП. При цьому одержують можливість оцінити сукупність всіх причин ДТП, умови їхнього виникнення й наслідку. Імовірнісний підхід дозволяє прогнозувати число й характер ДТП, які виникнуть у майбутній період.

При детермінованому методі дослідження розглядають кожне ДТП окремо. Кожна подія, хоча й підлягає загальним для всієї сукупності закономірностям, є наслідком конкретних, зовсім певних факторів. Ці фактори можуть бути як загальними для цілої групи автомобілів, що потрапили в ДТП (наприклад, зледеніле покриття на якій-небудь ділянці дороги), так і сугубо індивідуальними, характерними лише для даної події (наприклад, раптова відмова гальмової системи, нетверезий стан водія, неправильне поводження пішохода й т.д.). Варто також урахувати, що ДТП із тяжкими наслідками припускає індивідуальну відповідальність за нього. Вираженням цієї відповідальності служить матеріально-адміністративне або карне покарання. Установлення особистої відповідальності, неможливе при статистичному методі дослідження, вимагає індивідуального вивчення причин і наслідків кожного ДТП. Цю роботу проводять у процесі експертизи ДТП. Метою експертизи є науково обґрунтоване відновлення обставин процесу події (механізму) і встановлення об'єктивних причин ДТП. Експертизи ДТП можна розділити по декількох ознаках:

1) Залежно від відомчої приналежності організації, що досліджує ДТП, розрізняють службове розслідування й судову експертизу. Докладніше службове розслідування й судова експертиза будуть розглянуті нижче.

2) По складу учасників експертизи ділять на: одноособові, комісійні й комплексні [14].

Фактори, що впливають на ДТП:

1) Профіль дороги й вид покриття

В основному дорожньо-транспортні випадки трапляються на звичайних горизонтальних дорогах (в 97% випадків), тому  важко говорити про яку-небудь залежність із планом дороги й частотою ДТП. Найчастіше дорожньо-транспортні випадки трапляються на звичайних дорогах з  асфальтобетонним покриттям (в 88% випадків), на ґрунтових або гравійних дорогах  ДТП трапляється набагато менше.( Зі 170 тисяч кілометрів 52 відсотки доріг державного значення не відповідають стандартам за рівністю покриття і 33 відсотки - за його міцністю. Для утримання доріг у задовільному стані щорічно "Укравтодору" необхідно майже 16 мільярдів гривень, але цього року на потреби галузі з бюджету виділено лише 26 відсотків від необхідної суми).

2) Наявність споруджень на місці дорожньо-транспортного випадку

Не можна говорити про наявність залежності між  частотою ДТП і наявністю споруджень на дорогах, тому що в більшості випадків події відбулися на звичайних дорогах (в 66%). Що ще раз говорить про те, що найчастіше події відбуваються через неправильне поводження людей на дорогах. Можна виділити тільки такі небезпечні місця на дорогах як перехрестя, де по статистики відбувається близько 21% ДТП.

3) Географічні умови в момент дорожньо-транспортної пригоди

Погодні умови також мало впливають на частоту здійснення дорожньо-транспортних пригод: у більшості випадків вони відбувалися в ясну погоду (88%),  у світлий час доби (в 56%) і на сухій дорозі (68%), що ще раз говорить про те, що об'єктивні причини в меншому ступені впливають на здійснення ДТП.  Серед погодних умов найбільший вплив на частоту ДТП робить наявність ожеледі на дорогах (в 20% випадків). Близько 16% дорожньо-транспортних пригод трапилися в місцях, де відсутнє  освітлення. (рис 2.1.)

Рисунок 2.1. Залежність кількості ДТП від часу доби.

4) Дорожні умови, що супроводжують ДТП

Тільки близько 30% дорожньо-транспортних пригод можна пояснити наявністю специфічних дорожніх умов, до яких найбільше часто відносять погане покриття дороги або недостатнє висвітлення, що ще раз підтверджує той факт, що основна частина ДТП відбувається з вини самих учасників.

5) Особливості транспортного засобу

Зв'язку між тим, які автомобілі найбільш часто стають учасниками аварій: вітчизняні або імпортні машини не виявлена. Так із загального числа ДТП із важкими наслідками 23 %  - це імпортні машини, але й зареєстрованих «іномарок» у Дніпропетровській області також близько 30%. Спостерігається також зв'язок між кольором транспортного засобу (ТЗ) та аварійністю на дорогах. ( Рис 2.2.). З графіка видно, що найбільш аварійні ТЗ білого, червоного, та синього кольорів. Це пояснюється специфікою людського зору [32].

Рисунок 2.2. Залежність аварійності від кольору ТЗ.

6) Соціально-демографічні характеристики пішоходів - порушників

Як було вже відзначено, найбільш тяжкі ДТП відбуваються часто з вини самих пішоходів. Порушники, більшою мірою чоловіки та люди у віці старше 40 років (57%).

7) Соціально-демографічні характеристики  водіїв - порушників

Якщо говорити про соціально - демографічні характеристики самих водіїв, то  частіше в ДТП попадають чоловіки. Це безумовно, пов'язане з тим, що чоловіки частіше жінок водять машину. Найчастіше ДТП із важкими наслідками відбуваються з вини людей середнього віку – 30-50 року (близько 60%). Також частота дорожньо-транспортних пригод пов'язана з досвідом водія, звичайно такі події відбуваються з вини новачків, тобто тих хто має досвід водіння до 1 року.

2.1.1 ДТП із важкими наслідками та із наслідками легкого ступеня

У випадку ДТП із важкими наслідками (смертельний випадок або поранення) найчастіше порушення правил роблять самі пішоходи: перехід у невстановленому місці (19% випадків), пересування в нетверезому стані (5%), несподіваний вихід через транспортний засіб (4%). З вини самих водіїв подібного роду події трапляються рідше, в основному причинами події є невідповідність швидкості або виїзд на зустрічну смугу[30].

Щодо ДТП з тяжкими наслідками, то протягом десяти  місяців 2007 року в Дніпропетровській області скоєно 41 автопригоду з тяжкими наслідками, в результаті яких 36 осіб загинуло та 212– отримали поранення різного ступеня тяжкості (тбл. 2.1.).

Таблиця 2.1. Дорожньо-транспортні пригоди з тяжкими наслідками

на території Дніпропетровської області за 10 місяців 2007 року.

((5-4-28) де: 5 – всього ДТП, 4 – осіб загинуло, 28 – осіб постраждало.)

Для кращої наглядності побудуємо графік, що відображає причини ДТП по Дніпропетровській області (рис 2.3.).

Страницы: 1, 2, 3, 4