Вказівки до оформлення дипломних робот

числами.

Допускається розміщувати текст між заголовками розділу і підрозділу,

між заголовками підрозділу і пункту.

Кожен розділ рекомендується починати з нової сторінки.

Заголовки розділів, підрозділів, пунктів та підпунктів (при наявності

заголовка) записують з абзацу малими буквами починаючи з великої.

Розділи нумерують порядковими номерами в межах всього документа (І, 2,

і т.д.). Після номера крапку не ставлять, а пропускають один знак.

Підрозділи нумерують в межах кожного розділу, пункти в межах

підрозділу і т.д. за формою (3.1, 3.2, 3.2.1, 3.2.2, 3.2.2.1 і т.д.).

Цифри, які вказують номер, не повинні виступати за абзац.

Посилання в тексті на розділи виконується за формою: “...наведено в

розділі 3”.

В тексті документа може наводитись перелік, який рекомендується

нумерувати малими буквами українського алфавіту з дужкою або виділяти

дефісом перед текстом. Для дальнішої деталізації переліку використовують

арабські цифри з дужкою.

Кожну частину переліку записують з абзацу, починаючи з малої букви і

закінчуючи крапкою з комою, в кінці останньої ставлять крапку.

Приклад:

а) текст переліку та його

продовження;

б) текст переліку:

1) текст переліку дальнішої деталізації та його

продовження;

2)....;

в) останній перелік.

5.7.1 Примітки

В тексті документів давати примітки не рекомендується.

При необхідності пояснення інформації в тексті, таблиці, ілюстрації

дозволяється розміщувати примітки зразу ж за ними, починаючи з абзацу

словом “ Примітка - ” чи “ Примітки ” (для ДР див.таблицю 4.1).

Одна примітка не нумерується і після слова “Примітка” ставиться

тире. Текст примітки починають в цьому ж рядку. Продовжують без абзацу.

Якщо приміток кілька, то після слова “Примітки” нічого не ставлять, а

записують кожну примітку з абзацу, нумеруючи за порядком арабськими

числами. Після номера крапку не ставлять. Примітку починають з великої

букви. Продовжують текст примітки без абзацу. Після кожної примітки

ставлять крапку.

Примітка - Текст приміток дозволяється друкувати через один інтервал.

5.7.2 Правила написання тексту

При написанні тексту слід дотримуватися наступних правил:

а) текст необхідно викладати в лаконічному технічному стилі;

б) умовні буквенні позначення фізичних величин і умовні графічні

позначення компонентів повинні відповідати установленим в стандартах. Перед

буквенним позначеням фізичної величини повинно бути її пояснення (резистор

R, конденсатор С);

в) числа з розмірністю слід записувати цифрами, а без розмірності

словами (відстань – 2 мм, відміряти три рази);

г) позначення одиниць слід писати в рядок з числовим значенням без

перенесення в наступний рядок. Між останньою цифрою числа і позначенням

одиниці слід робити пропуск (100 Вт, 2 А);

д) якщо наводиться ряд числових значень однієї і тієї ж фізичної

величини, то одиницю фізичної величини вказують тільки після останнього

числового значення (1,5; 1,75; 2 мм);

е) позначення величин з граничними відхиленнями слід записувати так:

100 ± 5 мм;

є) буквенні позначення одиниць, які входять в добуток, розділяють

крапкою на середній лінії (•); знак ділення замінюють косою рискою (/);

ж) порядкові числівники слід записувати цифрами з відмінковими

закінченнями (9-й день, 4-а лінія); при кількох порядкових числівниках

відмінкове закінчення записують після останнього (3,4,5-й графіки);

кількісні числівники записують без відмінкових закінчень (на 20 аркушах);

не пишуть закінчення в датах (21 жовтня) та при римських числах (XXI

століття);

з) скорочення слів в тексті не допускаються, крім загальноприйнятих

в українській мові і установлених в стандарті ГОСТ 2.316-68, а також

скорочень, які прийняті для надписів на виробі (в тексті вони повинні бути

виділені великим шрифтом: ON, OFF), а якщо надпис складається з цифр або

знаків, то в лапках. Лапками також виділяють найменування команд, режимів,

сигналів (“Запуск”);

и) дозволяється виконувати записи математичних виразів за формою:

[pic];

знак множення “[pic]” замінювати зірочкою “[pic]”;

[pic] = z[pic]1/2 = z[pic] 0,5;

[pic];

A1 = A1 = A(1);

( 20(C = +- 20(C = +- 20 ЦЕЛ;

200 = 200 (+20; -30);

і) не дозволяється:

- допускати професійних або місцевих слів і виразів (техніцизмів);

- після назви місяця писати слово “місяць” (не “в травні місяці”, а “в

травні”);

- використовувати вирази: “цього року”, “минулого року”, слід писати

конкретну дату “в червні 2001 року”;

- використовувати позначення одиниць фізичних величин без цифр,

необхідно писати повністю: “кілька кілограмів” (за виключенням оформлення

таблиць і формул);

- з'єднувати текст з умовним позначенням фізичних величин за допомогою

математичних знаків (не “швидкість = 5 км/год”, а ”швидкість дорівнює

5 км/год”, не “температура дорівнює - 5° С”, а “температура

дорівнює мінус 5(С ”);

- використовувати математичні знаки , o, №, %, sin, cos, tg, log та

ін. Без цифрових або буквенних позначень. В тексті слід писати словами

“нуль”, “номер”, “логарифм” і т.д.;

- використовувати індекси стандартів (ДСТУ, СТП) без реєстраційного

номера.

5.7.3 Оформлення формул

Кожну формулу записують з нового рядка, симетрично до тексту. Між

формулою і текстом пропускають один рядок.

Умовні буквенні позначення (символи) в формулі повинні підповідати

установленим у міждержавному стандарті ГОСТ 1494-77. Їх пояснення наводять

в тексті або зразу ж під формулою. Для цього після формули ставлять кому і

записують пояснення до кожного символу з нового рядка в тій послідовності,

в якій вони наведені у формулі, розділяючи крапкою з комою. Перший рядок

повинен починатися з абзацу з слова “де” і без будь-якого знака після

нього.

Всі формули нумерують в межах розділу арабськими числами. Номер

вказують в круглих дужках з правої сторони, в кінці рядка, на рівні

закінчення формули. Номер формули складається з номера розділу і

порядкового номера формули в розділі, розділених крапкою. Дозволяється

виконувати нумерацію в межах всього документа.

Приклад.

Таким чином, момент тертя в кернових опорах

Мт = - к G1,5,

(5.1)

де к – коефіцієнт пропорційності;

G – вага рухомої частини вимірювального

механізму.

Одиницю виміру, при необхідності, заключають в квадратні дужки

I = [pic] [A].

(5.2)

Числову підстановку і розрахунок виконують з нового рядка не

нумеруючи. Одиницю виміру заключають в круглі дужки. Наприклад,

I = [pic] = 2,2 (А).

Розмірність одного й того ж параметра в межах документа повинна бути

однаковою.

Якщо формула велика, то її можна переносити в наступні рядки. Пере-

несення виконують тільки математичними знаками, повторюючи знак на почат-ку

наступного рядка. При цьому знак множення “[pic]” замінюють знаком “х”.

Формула є членом речення, тому до неї застосовують такі ж правила

граматики, як і до інших членів речення. Якщо формула знаходиться в кінці

речення, то після неї ставлять крапку. Формули, які слідують одна за другою

і не розділені текстом, розділяють комою.

Посилання на формули в тексті дають в круглих дужках за формою:

“... в формулі (5.2)”; “... в формулах (5.7, ... , 5.10)”.

5.7.4 Оформлення ілюстрацій

Для пояснення викладеного тексту рекомендується його ілюструвати

графіками, кресленнями, фрагментами схем та ін., які можна виконувати

чорною тушшю, простим олівцем середньої твердості та комп’ютерною графікою.

Розміщують ілюстрації в тексті або в додатках.

В тексті ілюстрацію розміщують симетрично до тексту після першого

посилання на неї або на наступній сторінці, якщо на даній вона не

уміщується без повороту.

На всі ілюстрації в тексті ПЗ мають бути посилання. Посилання

виконують за формою: “...показано на рисунку 3.1.” або в дужках за

текстом (рисунок 3.1), на частину ілюстрації: “... показані на

рисинку 3.2,б”. Посилання на раніше наведені ілюстрації дають з

скороченим словом дивись (див. рисунок 1.3).

Між ілюстрацією і текстом пропускають один рядок (3 інт.).

Всі ілюстації в ПЗ називають рисунками і позначають під ілюстрацією

симетрично до неї за такою формою: “Рисунок 3.5 – Найменування рисунка”.

Крапку в кінці не ставлять, знак переносу не використовують. Якщо найме-

нування рисунка довге, то його продовжують у наступному рядку починаючи від

найменування.

Нумерують ілюстрації в межах розділів, вказуючи номер розділу і

порядковий номер ілюстрації в розділі розділяючи крапкою. Дозволяється

нумерувати в межах всього документа.

Пояснюючі дані розміщують під ілюстрацією над її позначенням.

У випадку, коли ілюстрація складається з частин, їх позначають малими

буквами українського алфавіту з дужкою (а), б)) під відповідною частиною. В

такому випадку після найменування ілюстрації ставлять двокрапку і дають

найменування кожної частини за формою:

а – найменування першої частини; б – найменування другої частини

або за ходом найменування ілюстрації, беручи букви в дужки:

Рисунок 3.2 - Структурна схема (а) і часові діаграми (б) роботи

фазометра

Якщо частини ілюстрації не вміщується на одній сторінці, то їх

переносять на наступні сторінки. В цьому випадку, під початком ілюстрації

вказують повне її позначення, а під її продовженнями позначають “Рисунок

3.2 (продовження). Пояснюючі дані розміщують під кожною частиною

ілюстрації.

Якщо в тексті є посилання на складові частини зображеного засобу, то

на відповідній ілюстрації вказують їх порядкові номери в межах ілюстрації.

Якщо ілюстрація є фрагментом повної розробленої схеми, то для всіх

компонентів вказують ті позиційні позначення, які вказані на схемі.

Якщо ілюстраціями являються фотографії, то останні повинні бути

наклеєні на стандартні аркуші білого паперу і позначені як рисунки.

5.7.5 Оформлення таблиць

Таблицю розміщують симетрично до тексту після першого посилання на

даній сторінці або на наступній, якщо на даній вона не уміщується і таким

чином, щоб зручно було її розглядати без повороту, або з поворотом на кут

90( за годинниковою стрілкою.

На всі таблиці мають бути посилання за формою: “наведено в таблиці

3.1”; “ ... в таблицях 3.1 – 3.5” або в дужках по тексту (таблиця 3.6).

Посилання на раніше наведену таблицю дають з словом дивись (див.

таблицю 2.4) за ходом чи в кінці речення.

Таблицю розділяють на графи (колонки) і рядки. В верхній частині

розміщують шапку таблиці, в якій вказують найменування граф.

Діагональне ділення шапки таблиці не допускається. Ліву графу (боковик)

часто вико-ристовують для найменування рядків. Допускається не розділяти

рядки гори-зонтальними лініями. Мінімальна відстань між основами рядків - 8

мм. Розміри таблиці визначаються об'ємом матеріалу.

Графу “№ п/п” в таблицю не включають. При необхідності нумерації,

номера вказують в боковику таблиці перед найменуванням рядка.

Найменування граф може складатися з заголовків і підзаголовків, які

записують в однині, симетрично до тексту графи малими буквами, починаючи з

великої. Якщо підзаголовок складає одне речення з заголовком, то в цьому

випадку його починають з малої букви. В кінці заголовків і підзаголовків

граф таблиці крапку не ставлять. Дозволяється заголовки і підзаголовки граф

таблиці виконувати через один інтервал.

Якщо всі параметри величин, які наведені в таблиці, мають одну й ту

саму одиницю фізичної величини, то над таблицею розміщують її скорочене

позначення (мм). Якщо ж параметри мають різні одиниці фізичних величин,

то позначення одиниць записують в заголовках граф після коми

(Довжина, мм).

Текст заголовків і підзаголовків граф може бути замінений буквеними

позначеннями, якщо тільки вони пояснені в попередньому тексті чи на

ілюстраціях ( D - діаметр, Н - висота і т.д.). Однакові буквені позначення

групують послідовно в порядку росту їх індексів, наприклад: (L1, L2, ...).

Найменування рядків записують в боковику таблиці у вигляді заголовків

в називному відмінку однини, малими буквами, починаючи з великої і з

однієї позиції. В кінці заголовків крапку не ставлять. Позначення

одиниць фізичних величин вказують в заголовках після коми.

Для опису визначеного інтервалу значень в найменуваннях граф і рядків

таблиці можна використовувати слова: “більше”, “менше”, “не більше”, “не

менше”, “в межах”. Ці слова розміщують після одиниці фізичної величини:

(Напруга, В, не більше),

а також використовують слова “від”, “більше”, “до”:

(Від 10 до 15; більше 15; до 20)

Дані, що наводяться в таблиці, можуть бути словесними і числовими.

Слова записують в графах з однієї позиції. Якщо рядки таблиці не

розділені лініями, то текст, який повторюється і складається з одного слова

дозволяється замінювати лапками (,,). Якщо текст складається з одного і

більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами “так же”, а

далі лапками. При розділенні таблиці горизонтальними лініями - ніякої

заміни не виконують.

Числа записують посередині графи так, щоб їх однакові розряди по всій

графі були точно один під одним, за виключенням випадку, коли вказують

інтервал. Інтервал вказують від меншого числа до більшого з тире між ними:

12 - 35

122 - 450

Дробові числа наводять у вигляді десяткових дробів, з однаковою

кількістю знаків після коми в одній графі. Розміри в дюймах можна

записувати у вигляді: І/2", 1/4", 1/8".

Ставити лапки замість цифр, чи математичних символів, які повто-

рюються не можна. Якщо цифрові чи інші дані в таблиці не наводяться, то

ставиться прочерк.

Таблиці нумерують в межах розділів і позначають зліва над таблицею за

формою: “Таблиця 4.2 – Найменування таблиці”. Крапку в кінці не ставлять.

Якщо найменування таблиці довге, то продовжують у наступному рядку

починаючи від слова “Таблиця”. Номер таблиці складається з номера розділу і

порядкового номера таблиці в розділі, розділених крапкою. Дозволяється

нумерувати в межах всього документа.

Таблиця може бути великою як в горизонтальному так і в вертикальному

напрямках, або іншими словами може мати велику кількість граф і рядків. В

таких випадках таблицю розділяють на частини і переносять на інші

сторінки, або розміщують одну частину під іншою чи поряд.

Якщо частини таблиці розміщують поряд, то в кожній частині повторюють

шапку таблиці, а при розміщенні однієї частини під іншою - повторюють

боковик.

Якщо в кінці сторінки таблиця переривається і її продовження буде на

наступній сторінці, в першій частині таблиці нижню горизонтальну лінію, що

обмежує таблицю, не проводять.

При перенесенні частин таблиці на інші сторінки, повторюють або

продовжують найменування граф. Допускається виконувати нумерацію граф на

початку таблиці і при перенесенні частин таблиці на наступні сторінки

повторювати тільки нумерацію граф.

У всіх випадках найменування (при його наявності) таблиці розміщують

тільки над першою частиною, а над іншими частинами зліва пишуть

“Продовження таблиці 4.2” без крапки в кінці.

Інші вимоги до виконання таблиць – відповідно до чинних стандартів на

технічну документацію.

5.8 Висновки

Висновки оформлюють з заголовком “Висновки” з нової пронумерованої

сторінки, починаючи з абзацу.

В тексті аналізуються основні підсумки роботи над проектом, дають

оцінку одержаним результатам, визначають перспективи їх покращення.

Вказують значення виконаної роботи для виробництва і перспективи реалізації

проекту.

5.9 Список літератури

Список літератури оформлюють з заголовком “Список літератури” з нової

пронумерованої сторінки, починаючи з абзацу.

Список літератури повинен включати тільки ті літературні джерела, які

використовувалися в дипломному проекті (дипломній роботі).

Використану літературу розміщують в порядку появи посилання на неї в

тексті. Посилання на літературу наводять в квадратних дужках, вказуючи

порядковий номер за списком [1]. Нумерація посилань повинна починатися з

одиниці і далі по порядку.

В списку кожну літературу записують з абзацу і нумерують арабськими

числами. Літературу записують мовою, якою вона видана.

5.9.1 Форми запису

Список літератури

1. Прізвище І. Б. Назва книги.- Місце видання.: Видавництво, Рік.-

Число сторінок.

(1. Максимович Н.Г. Теорія графів і електричних кіл.- Львів: Вища

школа, 1987. - 216 с.)

2. Назва книги / І.Б. Прізвище.- Місце видання.: Видавництво, Рік.-

Число сторінок.

(2. Вимірювання і комп’ютерно-вимірювальна техніка: Навч. посібник /

В.О.Поджаренко, В.В.Кухарчук.- К.: НМК ВО, 1991. - 240 с.)

3. Прізвище І. Б. Назва частини книги // Прізвище І.Б. Назва книги.-

Місце видання.: Видавництво, Рік.- С. Інтервал сторінок.

(3. Хоор К. О структурной организации данных // Дал У., Дейкстра Э.,

Хоор К. Структурное программирование.- М.: Мир, 1975.- С. 98-197.)

4. Прізвище І.Б. Назва частини видання // Назва видання.- Рік.- №

Число.- С. Інтервал сторінок.

(4. Dreiheller A. Programming Lanquage Incorporating Units of Measure

// Informationstechnik.- 1997.- №1.- P. 83-88.)

(5. Ершов А. А. Стабильные методы оценки параметров // Автоматика и

телемеханика.- 1978.- №8.- С. 86-91.)

5. Нормативно-технічні та патентні документи.

(6. ГОСТ 7.9-77. Реферат и аннотация.- М.: Издательство стандартов,

1981.- 6 с.)

(7. Пат. 3818311, США, МКИ НОЗК 17/60. Схема защиты полу-

проводникового переключателя.- Опубл. 04.05.84.)

5.10 Додатки

Ілюстрації, таблиці, текст допоміжного характеру, схеми можна

оформляти у додатках.

Додатки оформлюють як продовження документа на його наступних

сторінках, розташовуючи в порядку посилань на них у тексті ПЗ.

Посилання на додатки в тексті ПЗ дають за формою:

“... наведено в додатку А” , „ ... наведено в таблиці В.5 ” або

(додаток Б); (додатки К, Л ).

Кожен додаток необхідно починати з нової сторінки вказуючи зверху

посередині рядка слово “Додаток” і через пропуск його позначення. Додатки

позначають послідовно великими українськими буквами, за винятком букв Є, З,

І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, Додаток А, Додаток Б і т.д. Якщо додатків

більше ніж букв, то продовжують позначати арабськими цифрами. Дозволяється

позначати додатки латинськими буквами, за винятком букв I і O.

Під позначенням для обов’язкового додатку пишуть в дужках слово

(обов’язковий), а для інформативного – (довідниковий).

Кожен додаток повинен мати тематичний (змістовний) заголовок, який

записують посередині рядка малими буквами починаючи з великої. При

наявності основного напису - заголовок записують у відповідній графі.

Ілюстрації, таблиці, формули нумерують в межах кожного додатка,

вказуючи його позначення: “Рисунок Б.3 - Найменування”; “Таблиця В.5 -

Найменування” і т.п.

Нумерація аркушів документа і додатків, які входять до його складу,

повинна бути прохідною.

Всі додатки включають у зміст, вказуючи номер, заголовок і сторінки з

яких вони починаються.

6 ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ГРАФІЧНОЇ ЧАСТИНИ

6.1 Загальні правила

Схеми необхідно виконувати у відповідності до вимог стандартів ЄСКД на

установлених форматах простим олівцем середньої твердості, а демонстра-

ційні плакати - тушшю або олівцем (ГОСТ 2.701-84 і ГОСТ 2.702-75). При

використанні комп'ютерних графічних редакторів дозволяється друкувати

креслення і схеми на аркушах принтерного формату, а потім

закріплювати на відповідних форматах.

Кожен аркуш графічної частини повинен мати рамку робочого поля і

основні написи. На плакатах основний напис розміщують з тильної сторони у

відповідному місці (справа-внизу).

Кожна схема повинна мати назву, яка визначається назвою її виду і

типу, наприклад, Схема електрична принципова

Назву схеми вписують в графу 1 основного напису після назви виробу,

для якого розроблена схема і шрифтом меншого розміру. Назву виробу слід

записувати в називному відмінку однини, ставлячи на першому місці іменник.

Знак переносу в назвах не використовується, крапка в кінці не ставиться.

Всі надписи на схемах повинні виконуватися креслярськими шрифтами

згідно з міждержавним стандартом ГОСТ 2.304-81.

Посилання на графічну частину виконують за формою:

“... наведено на схемі 08-29.ДП.015.00.000 ЕЗ”.

Нижче наведені основні правила виконання деяких типів схем, які

найчастіше представляються в графічній частині.

6.2 Типи схем

Структурна схема визначає основні функціональні частини виробу, їх

призначення та взаємозвґязки.

Функціональна схема пояснює окремі процеси, що протікають в окремих

Страницы: 1, 2, 3