Курсовая работа: Технологія і організація утримання і ремонту доріг

існ – інтенсивність снігопаду, мм/годину, яка вимірюється товщиною шару води, що утворюється після розтавання снігу (існ = 5-10мм/годину).

Кількість необхідних плужних снігоочищувачів для патрульного снігоочищування визначаємо за формулою

де L – довжина ділянки патрульного снігоочищення, м

Bmin – мінімальна ширина очищеної поверхні, яка дорівнює ширині земляного полотна, м

Пn – продуктивність снігоочищувача, м2/год.

Пn = Vр·Кч·(b–Δb)

де Vр – робоча швидкість снігоочищувача, м/г

Кч – коефіцієнт використання робочого часу (Кч = 0,7-0,9)

b – ширина захватки плужно-щіткового снігоочищувача, м

Δb – ширина перекриття проходів (Δb = 0,25-0,3).

4.3 Технологія та організація боротьби із зимовою слизькістю

Боротьба із зимовою слизькістю ведеться різними способами: хімічним, фізико-хімічним, механічним та тепловим. Найбільш розповсюджений хімічний спосіб, при якому по проїзній частині наносять тверді або рідкі хлориди в чистому вигляді або в суміші з фрикційними матеріалами. Як фрикційний матеріал найчастіше використовується пісок, а також відсів, шлаки та інші відходи промисловості. Чисті хлориди застосовують на особливо небезпечних або важливих ділянках доріг, або на ділянках доріг з товщиною льоду 1-2 мм. Фрикційні матеріали в чистому вигляді малоефективні і застосовуються тільки на дорогах IV-V категорії.

Річну кількість чистих хлоридів визначаємо за залежністю

Qi = n hл  gі  Вn  L 10-6

де Qi – річна кількість хлоридів і-го типу, т

n – число днів в році із зимовою слизькістю

hл – середня товщина льоду, мм

gі – норма розподілу і-го виду хлориду на 1 мм товщини шару льоду, яка залежить від температури повітря, г/м2

Вn – ширина посипання дороги, яка дорівнює ширині проїзної частини та укріплених смуг узбіч, м

L – довжина ділянки посипання, м.

Qi = 10·1·30·9·28000·10-6 = 75,6 т.

Річну кількість суміші фрикційних матеріалів з хлоридами обчислюємо за рівнянням

Qпс = n · gпс · Bn · L · 10-3

де Qпс – річна кількість піскосоляної суміші

gпс – норма розподілу піскосоляної суміші, м3/1000м2 (для небезпечних ділянок з ускладненими умовами руху 0,3-0,4 м3/1000м2, по решті ділянок – 0,1-0,2 м3/1000м2).

Qпс = 10·0,15·9·23000·10-3 = 310,5 т.

Необхідну кількість фрикційного матеріалу та хлоридів визначаємо з урахуванням норм добавок хлоридів до фрикційних матеріалів. Виходимо з того, що насипні щільності піску та твердих хлоридів приблизно однакові (1300–1400кг/м3).

Для боротьби із зимовою слизькістю бажано застосовувати хлориди з інгібіторами корозії, які знижують корозійну активність хлоридів. Річну кількість інгібіторів обчислюємо, виходячи з річної потреби хлоридів та норм добавок.

Відстань між базами протиожеледних матеріалів визначають залежно від способу та строків ліквідації зимової слизькості та кількості смуг руху.

Після розміщення баз зимового утримання доріг визначаємо потрібну кількість розподілювачів протиожеледних матеріалів. Тип розподілу вибирають в залежності від технічних характеристик розподілювача. Необхідну кількість розподілювачів протиожеледних матеріалів обчислюємо за формулою

де tmax – максимальний термін ліквідації зимової слизькості, год

Пр – продуктивність розподілювача протиожеледних матеріалів, м2/год.

Продуктивність розподілювача при використанні чистих хлоридів визначаємо за формулою

При використанні піскосоляної суміші продуктивність розподілювача

де Q – місткість кузова, м3

Kз – коефіцієнт заповнення кузова, Kз = 0,9-1,0

γ – об’ємна вага протиожеледного матеріалу (чистого хлориду або піскосоляної суміші), γ = 1300-1400 кг/м3

Kвч – коефіцієнт використання часу, Kвч = 0,7-0,9

gл – норма розподілу чистих хлоридів г/м2 на 1 мм товщини льоду

gпс – норма розподілу піскосоляної суміші, м3/1000м2

Vр – робоча швидкість розподілювача, км/год

Bр – ширина посипання, м

Vт – середня транспортна швидкість розподілювача, км/год

tн – середній час навантаження одного розподілювача, год. (tн = 0,2-0,4 год.)

tпз – час підготовчо-заключних операцій, год. (tпз = 0,15-0,25 год.)

lб – середня відстань до бази, км

де Lб – відстань між базами зимового утримання доріг, км.

5. Технологія та організація поточного ремонту дорожнього одягу

Поточний ремонт дорожнього одягу є планово-попереджувальним видом ремонту. Поточний ремонт проводиться систематично, цілий рік по всій довжині дороги, яка знаходиться в експлуатації, й переважно при позитивній температурі повітря.

Розробку технології та організації поточного ремонту проводимо в такій послідовності.

По дорожньо-кліматичному експлуатаційному графіку визначаємо дату початку проведення поточного ремонту (tºС = 5ºС): 4.04.2002 р.

В установлені нормативними документами строки з урахуванням коефіцієнта змінності визначаємо кількість робочих змін, за які необхідно провести ремонтні роботи

Тзм = Тн·Кзм

де Тн – нормативні мінімальні строки проведення ремонтних робіт

Кзм – середній коефіцієнт тривалості зміни (1,8-2)

Тзм = 5·2 = 10

Визначаємо мінімальний обсяг ремонтних робіт за робочу зміну

Визначаємо продуктивність робіт:

ланки робочих, зайнятих ручною працею

механізованого загону

де Т – тривалість зміни

Нвир – норма виробки по ЕНиР

Н – норма часу на одиницю виробки по ЕНиР, ч/год, м/год

n – кількість робочих у ланці, чол.

Якщо для виконання робіт необхідне перевезення матеріалу, то продуктивність автомобільного транспорту визначаємо з урахуванням часу затримання у технологічному процесі

де γ – коефіцієнт завантаження у зміну

l – середня відстань транспортування, км

v – середня швидкість руху

tн – час навантаження

q – вантажопідйомність автомобіля, т

tт – час затримання автотранспорту в технологічному процесі.

Продуктивність котка визначаємо за формулою

Визначаємо необхідну загальну кількість гарячої асфальтобетонної суміші для проведення ремонту у зміну

Складаємо технологічну карту проведення поточного ремонту.

Таблиця 5.1. Технологічна карта на ямковий ремонт асфальтобетонного покриття гарячою асфальтобетонною сумішшю

6. Технологія та організація середнього ремонту дорожнього покриття

До середнього ремонту відносять роботи, які виконують періодично і які спрямовані на відновлення окремих показників експлуатаційної якості покриття. При проведенні середнього ремонту підвищується рівність та шорсткість покриття, відновлюється шар зносу.

Знос і шорсткість покриттів найчастіше відновлюють, влаштовуючи одиночну або подвійну шорстку поверхневу обробку. Догляд за шаром поверхневої обробки полягає у намітанні на поверхню скинутого щебеню, виправленні “сухих” місць та поглиблень, у доданні дрібного щебеню на місця з підвищеною кількістю в’яжучого.

За дорожньо-кліматичним експлуатаційним графіком встановлюється календарна тривалість середнього ремонту, визначається загальна кількість робочих змін та мінімальний змінний темп виконання робіт.

Визначаємо загальну кількість робочих змін

Тзм = (Тк – Тв – Тпр – Торг – Ткл)·Кзм

де Тк – календарна тривалість середнього ремонту

Тв – календарна кількість вихідних та святкових днів під час середнього ремонту

Тпр – дні простоїв на профілактиці та ремонті техніки (приймають Тпр = 0,04·Тк)

Торг – дні простоїв з організаційних обставин (приймають Торг = 0,045·Тк)

Ткл – дні простоїв з кліматичних умов (дні з опадами більше 5 мм, грози)

Кзм – середній коефіцієнт змінності. (приймають 1,8-2,0)

Тзм = (126 – 38 – 5 – 6 – 9)·2 = 136 зм.

Мінімальний обсяг ремонтних робіт за робочу зміну складає

Складаємо технологічну карту на улаштування подвійної поверхневої обробки на цементобетонному покритті.

Таблиця 6.1. Технологічна карта на улаштування подвійної поверхневої обробки на цементобетонному покритті.

7. Технологія та організація капітального ремонту дорожнього одягу

До капітального ремонту відносять роботи, які виконують періодично і які спрямовано на відновлення та поліпшення основних показників експлуатаційної якості дорожнього одягу.

Капітальний ремонт дорожнього одягу передбачає підвищення його міцності через зростання інтенсивності руху та зміни складу потоку автомобілів.

При капітальному ремонті одягу з асфальтобетонним покриттям виконують роботи по підсиленню та розширенню проїзної частини, в деяких випадках з перебудовою і підсиленням основи.

При підсиленні дорожнього одягу традиційним способом на старе покриття укладають один або декілька шарів асфальтобетону різної товщини. До того треба усунути ушкодження на старому покритті (роботи згідно з поточним ремонтом). Остаточне вирівнювання поверхні старого покриття забезпечують влаштуванням вирівнюю чого чорно щебеневого шару товщиною до 3 см.

По дорожньо-кліматичному графіку визначаємо дату початку проведення капітального ремонту (tºC = 5ºC): 3.04 і кінця ремонту (tºC = 10ºC): 9.10 що складає 190 календарних днів.

Тзм = (209 – 63 – 8 – 9 – 12)·2 = 234 зміни.

Визначаємо мінімальний обсяг робіт за зміну

Розраховуємо загальний та мінімальний змінний об’єм асфальтобетонної суміші для підсилення одягу

Визначаємо продуктивність роботи асфальтоукладача ДС-48

З метою оптимізації технологічного процесу скорочуємо строки проведення робіт до 50 змін, визначаємо обсяг робіт у зміну, необхідну кількість асфальтобетонної суміші та продуктивність роботи машин

Визначаємо продуктивність атогудронатора ДС-53А

Розраховуємо продуктивність КДМ-130А

Розраховуємо продуктивність котка ДУ-47

Розраховуємо продуктивність котка ДУ-49

Таблиця 7.1. Технологічна карта на улаштування шару підсилення з асфальтобетонної суміші асфальтоукладачем ДС-48

8. Контроль якості робіт

Контроль утримання автомобільних доріг і дорожніх споруджень містить у собі постійний, поточний і періодичний нагляди, спеціальний та інспекторський нагляди.

Працівники експлуатаційної служби повинні постійно інструментально визначати:

ступінь проізжаємості дороги, обумовлену поштовхоміром;

фактичний знос верхнього шару дорожнього покриття, з порівнянням його з граничним зносом для призначення термінів ремонту, для чого вимірюють товщину конструктивних шарів шляхом вирубок або кернів;

міцність дорожнього одягу, з метою призначення термінів капітального ремонту або реконструкції дороги;

рівність покриття в поздовжньому та поперечному напрямках за допомогою поштовхоміру, металевої рейки;

ступінь шорсткості дорожнього покриття, шляхом вимірювання коефіцієнту поздовжнього зчеплення коліс автомобіля з покриттям дороги – при недостатній шорсткості роблять поверхневу обробку;

відповідність пружності покриття фактичній інтенсивності руху;

якість кам’яних матеріалів, в’яжучого, а також асфальтобетонних сумішей, що вживаються;

якість ремонту і робіт з утримання доріг і споруд.

9. Охорона праці

При виконанні робіт з утримання і ремонту доріг усі працівники, що беруть участь у технологічному процесі, строго і неухильно повинні виконувати вимоги по техніці безпеки й охорони праці.

Контроль за дотриманням правил охорони праці і техніки безпеки покладається на осіб, що безпосередньо керують роботою на місці.

На ремонтних роботах, до їхнього початку, повинен бути забезпечений захист робочого місця елементами регулювання відповідно до інструкції. Машини й обслуговуючий персонал машин забезпечуються інструкціями з експлуатації машин, що включають і вимоги з техніки безпеки, спеціальним одягом, взуттям і захисними пристосуваннями.

При ремонтних роботах у темний час доби і при поганій видимості робочі місця і механізми управління машини повинні бути добре освітлені.

На машинах або в зонах їхньої роботи варто вивішувати таблички, знаки, інструкції з техніки безпеки. Забороняти перебування в цих зонах стороннім особам.

При проведенні оглядів по утриманню доріг робітники повинні йти по узбіччю назустріч руху автотранспорту, а при зупинках – встановлювати перед собою попереджувальний знак вдень або стійку з червоним ліхтарем вночі. Робітники повинні бути одягнені в спеціальні жовті жилети.

 При виконанні робіт по снігоочищенню необхідно встановлювати на машинах червоні прапорці в денний час і червоні ліхтарі вночі.

При ямковому ремонті проїжджої частини і ремонтних робіт на узбіччі встановлюються легкі бар’єри з попереджувальними знаками “Ремонтні роботи” на відстані 10 м перед і за межами місця, що ремонтується.

Гарячий бітум необхідно набирати з казана спеціальним черпаком місткістю не більше 10-12 л.

Рознесення гарячих асфальтобетонних сумішей лопатами дозволяється тільки на відстань до 8 м, а при більш великій відстані необхідно використовувати теліжки. Розподіл і розрівнювання асфальтобетонних сумішей необхідно робити в спеціальному взутті і рукавицях, знаходячись поза смугою гарячої суміші.

До робіт допускаються особи, яким виповнилося 18 років, що пройшли медичне обстеження і мають посвідчення на право виконання окремих видів робіт.

10. Захист навколишнього середовища

При виконанні робіт з утримання і ремонту доріг необхідно виконувати основні умови охорони навколишнього середовища, регламентовані технічними правилами й іншими діючими нормативними документами.

Роботи з утримання дороги не повинні допускати погіршення природного середовища на прилягаючий до неї місцевості.

Тверді хлориди, застосовані для боротьби з зимовою слизькістю, рекомендують зберігати в зачинених складах бункерного і силосного типів.

Допускається збереження солей на спеціальних майданчиках з асфальтобетонним і цементобетонним покриттям, якщо вони вкриті спеціальними тентами з полімерних плівок або іншого подібного матеріалу.

Розчини солей, природні розсоли, рідкі лігносульфати повинні зберігатись в металевому або бетонному резервуарах.

Для зменшення негативного впливу хімічних речовин на грунт або рослинність необхідно ретельно стежити за нормами їхнього розподілу. При появі перших ознак засолювання грунту в придорожній зоні проводять заходи щодо гіпсування, обробки грунтів вапном, промиванню їх.

Забороняється проводити боротьбу з зимовою слизькістю й забезпечення матеріалами та відходами промисловості, що не задовольняють вимогам стандартів.

Усі джерела питної води, розташовані вздовж автомобільної дороги, повинні постійно підтримуватися в чистоті й порядку. Систематично повинна перевірятись якість води.

Для проведення ремонтних робіт повинні по можливості використовуватися землі, які не придатні до сільськогосподарських потреб.

Якщо необхідно вилучення сільськогосподарських земель, або земель покритих лісом, прийняті рішення варто обґрунтувати техніко-економічним порівнянням варіантів.

Перелік посилань

1. Сиденко В.М., Михович С.И. Эксплуатация автомобильных дорог. – Транспорт, 1976. – 288 с.

2. Климатические характеристики районов строительства автомобильных дорог. Сост.: В.Н. Зинченко, В.П. Усань. – Харьков: ХАДИ, 1989. – 29 с.

3. Методические рекомендации по дорожному районированию УССР. Сост.: Сиденко В.М., Анфимов В.А., Гудзинский М.Н. – Харьков 1974. – 14 с.

4. Ремонт и содержание автомобильных дорог: Справочник инженера-дорожника. Под ред. А.П. Васильева. – М.: Транспорт, 1989. – 287 с.

5. ДБН В.2.3-4-2000. Автомобільні дороги. – Київ: Держбуд України, 2000. – 115 с.

6. Технічні правила ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування України. – Київ, 1997. – 183 с.

7. ЕНиР. Сборник Е17. Строительство автомобильных дорог. Госстрой СССР. – М.: Стройиздат, 1989. – 48 с.

8. ЕНиР. Сборник Е17. Ремонтно-строительные работы. Вып. 2. 9. Автомобильные дороги и искусственные сооружения. Госстрой СССР. – М.: Прейскурантиздат. 1987. – 64 с.