|
Учебное пособие: Проектування редуктора, де Кнa - коефіцієнт розподілу навантаження - для прямозубих коліс береться Кнa=1, - для косозубих коліс Кнa=1,1; Кн – коефіцієнт навантаження: - для прямозубих коліс береться Кн=3,2×105, - для косозубих коліс Кн=2,7×105. Розбіжність між величинами sH і [sH] не повинна перевищувати 10%. Коефіцієнт динамічного навантаження Кнu береться за [2], табл. 2.9, с. 16 залежно від величини u, ступеня точності, твердості зубців колеса і типу зубців. Розрахунок на витривалість зубців коліс за напругами згинання виконується для попередження руйнування зубців. Розрахункова напруга згинання в зубцях коліс перевіряється за формулою . У зубцях шестерні вона перевіряється за формулою . Для прямозубих коліс береться коефіцієнт КFa =1, для косозубих коліс він береться з табл. 4.3 залежно від ступеня точності. Таблиця 4.3.
Коефіцієнт концентрації навантаження для неприпрацьованих коліс дорівнює ; для припрацьованих коліс він дорівнює
де Х=0,5 – коефіцієнт для середнього нормального режиму навантаження. Початковий коефіцієнт концентрації навантаження береться з [2], табл. 2.9, с. 15 залежно від yd, твердості зубців коліс і схеми редуктора. Коефіцієнт динамічного навантаження КFu береться за [2], табл. 2,7, с. 15 залежно від величини u, ступеня точності, твердості зубців колеса і типу зубців. Коефіцієнт Ur визначається за формулою . Для циліндричних зубчатих передач без зміщення інструмента (х=0) коефіцієнт форми зуба UF береться за [2] табл. 4.4 залежно від числа зубців колеса. Таблиця 4.4
4.3 Розроблення ескізного проекта редуктора Попередній розрахунок стального вала редуктора заключається у визначенні діаметра його вихідного кінця із розрахунку на чисте скручування за зменшеною допустимою напругою [tк]=(15…20)×106 Па за формулою м. Розрахункове значення d округлюється до найближчого більшого значення в мм із стандартного ряду: 10; 10,5; 11; 11,5; 12; 13; 14; 15; 16; 17; 18; 19; 20; 21; 22; 24; 25; 26; 28; 30; 32; 33; 34; 36; 38; 40; 42; 45; 48; 50; 52; 55; 60; 63; 65; 70; 75; 80; 85; 90; 95; 100; 105; 110; 120; 125; 130 і дальше через 10 мм. Для полегшення монтажу коліс, підшипників, шківів, півмуфт й інших деталей вали роблять ступінчастими. Діаметри вихідного вала редуктора і вала компресора, які з'єднуються втулково-пальцевою муфтою, повинні відрізнятися не більше ніж на 20%. Діаметри вала під підшипниками і зубчатими колесами і довжини участків вала беруть із конструктивних міркувань при розробленні компоновки редуктора. Під час вибору конструктивних розмірів зубчатої пари необхідно використати вказівки, наведені в [2, 3]. Конструкція вала - шестерні швидкохідної чи тихохідної ступенів редуктора повинна забезпечувати вільний вихід інструмента при нарізанні зубців. Конструкція зубчатого колеса визначається технологією його виготовлення, а разміри його елементів наведені в [3], табл. 10.1, с. 233. Вказівки щодо вибору основних размірів литого корпуса редуктора наведені в [3], табл. 10.2, с. 241. Зазор між внутрішніми поверхнями стінок корпуса і колесами редуктора визначається за емпіричною залежністю мм, де L – найбільший поперечний розмір зубчатої передачі редуктора, мм. Він округлюється в більший бік до цілого числа. Відстань між дном корпуса і зовнішньою поверхнею коліс дорівнює во=4ао. Відстань між торцовими поверхнями коліс двоступінчастого редуктора (схеми г, д, е) дорівнює Со=(0,3…0,5)ао. Для опори валів циліндричних прямозубих і косозубих коліс редукторів частіше всього застосовують шарикові радіальні підшипники. Для початку застосовують підшипники легкої серії. Якщо в результаті розрахунку їх вантажопідйомність виявиться недостатньою, застосовують підшипники середньої серії. Для опор валів в схемі е можна використовувати радіальні підшипники з короткими циліндричними роликами. Радіальні шарикові і роликові підшипники мають малу осьову жорсткість, тому в схемах а, б, в, г, д з косозубими передачами можна використовувати конічні роликові підшипники чи для сприйняття осьового навантаження як одну із опор застосувати радіально-упорний шариковий підшипник. Підшипники катання для редукторів, як правило беруться класу точності 0. Підшипники більш високих класів точності (6, 5, 4, 2) застосовують тільки для опор валів з особливо високими частотами обертання. Крім того, з підвищенням класу точності підшипника його ціна підвищується. Вали, як правило, необхідно зафіксувати в опорах від осьового переміщення, при цьому опори бувають фіксуючими, які обмежують пересування вала в обох напрямках і сприймають радіальне й осьове навантаження, і плаваючими, які не обмежують осьового переміщення і які сприймають тільки радиальне навантаження. Схеми осьового фіксування валів подані в [2], рис. 3.9, с. 30 і в [3], рис. 9.9 – 9.21, с. 180-186. Кріплення підшипників на валу і в корпусі, конструювання опорних вузлів, класи точності і посадки підшипників катання, їх змазування відображені в [3], с. 186-208. 4.4 Розрахунок клинопасової передачі При розрахунку параметрів клинопасової передачі задають: скручувальний момент Т, умови експлуатації, частоту обертів ведучого шківа n1, передавальне відношення . Шківи виконуються із сірого чавуну СЧ15 або СЧ18, а при коловій швидкості на шківі u ³30 м/с – із сталі 25Л чи алюмінієвих сплавів. Форма обода шківа і розміри канавок наведені в [3], табл. 7.12, с. 138. Шківи діаметром до 400мм виконуються дисковими, більшого діаметра – із спицями. Вибір перетину паса проводиться за номограмою [3], рис. 7.3, с. 134. Діаметр меншого шківа визначається за емпіричною залежністю , м і округлюється за [3], табл. 7.7, с. 131 чи [3], с.120. Діаметр більшого шківа визначається за формулою де e=0,01 для передач з регульованим натягненням паса. Міжосьова відстань передачі дорівнює м, м, де То – висота перетинупаса береться з [3], табл. 7.7, с. 131 залежно від d1 і перетину паса. Довжина паса дорівнює м. Уточнена міжосьова відстань дорівнює м, де Кут обхвату меншого шківа дорівнює . Число пасів визначається за формулою , де n1 – частота обертів ведучого шківа, с-1; Ро – потужність, яка передається одним пасом, Вт, яка береться за [3], табл. 7.8, с. 132-134 і залежить від d1 і перетину паса; СL – коефіцієнт, який враховує вплив довжинипаса, який береться за [3], табл. 7.9, с. 135 і залежить від Lp і перетину паса; Cp – коефіцієнт режиму роботи, який при середньому режимі навантаження береться залежно від числа змін: одна зміна - Cp=1,1; 2 зміни- Cp=1,2; 3 зміни - Cp=1,5. Сa - коефіцієнт кута обхвата, який визначається за табл. 4.5. Таблиця 4.5
Сz – коефіцієнт, який враховує число пасів у передачі і береється за табл. 4.6. Таблиця 4.6
Розрахункова величина z округлюється до найближчого цілого числа. Початковий натяг гілки паса знаходиться за формулою , де - колова швидкість шківа, м/с; q - коефіцієнт, який враховує відцентрову силу, Н×с2/м2, який береться за табл. 4.7 залежно від перетину паса. Таблиця 4.7
Сила, яка діє на вал редуктора, визначається за формулою . Колова сила дорівнює . Натяг ведучої гілки паса дорівнює . Напруга від сили F1, яка розтягує пас, дорівнює , де lp і То – розміри перетину паса, які беруться залежно від d1 і типу перетину паса за [3], табл. 7.7, с. 131. Напруга від згинання паса дорівнює , де Еu=50·106 Па для гумовотканинних пасів. Напруга від відцентрової сили дорівнює , де r =1100…1200 кг/м3 – густина паса. Максимальна напруга в ремені дорівнює , де s-1 £ 7×106 Па – межа витривалості гумовотканинного паса. Робочий ресурс клинопасової передачі дорівнює , де Nоц – базове число циклів, яке береться залежно від перетину паса за [2], табл. 4.8. Таблиця 4.8
Коефіцієнт Сi дорівнює . Коефіцієнт Сн=2 при періодично змінювальному навантаженні від нуля до номінального значення. Кутові й лінійні розміри канавок шківів беруться за [3], табл. 7.12, с. 138 залежно від перетину паса, а ширина обода шківа дорівнює , де е і f – розміри канавок із [3], табл. 7.12, с. 138. 4.5 Розрахунок шпоночного з'єднання Одним із способів передачі скручувального момента є шпоночне з'єднання. Найбільш часто застосовуються призматичні шпонки з плоскими чи скругленими торцями [2], табл. 24.32, с. 405 чи [3], табл. 8.9, с. 169, а для валів з діаметром до 44 мм допускається застосування сегментних шпонок [3], табл. 8.10, с. 171. Довжина шпонки l призначається із стандартного ряду [2], табл. 24.1, с. 372, щоб вона була на 5…10 мм менше довжини маточини (зубчатого колеса, шківа, півмуфти). З'єднання з призматичною шпонкою перевіряється на витривалість за напругами зім'яття за формулою , де Т – скручувальний момент, який передається шпонкою, Н×м; lр – робоча довжина шпонки (при плоских торцях lр= l, при округлених lр= l– b); d – діаметр вала в місці установлення шпонки; [sсм] £ 100×106 Па – допустима напруга для стальної маточини і [s]см £ 50×106 Па – для чавунної маточини. |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Рефераты бесплатно, реферат бесплатно, сочинения, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты, рефераты скачать, рефераты на тему, курсовые, дипломы, научные работы и многое другое. |
||
При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна. |