Методичні аспекти аналізу та аудиту фінансової звітності підприємства

розміщенні і ефективністю використання, фінансовими взаємовідносинами з

іншими юридичними особами, платоспроможністю і фінансовою стійкістю.

Фінансовий стан може бути стійким, нестійким і кризовим. Здатність

підприємства своєчасно проводити платежі, фінансувати свою діяльність на

розширеній основі свідчить про його хороший фінансовий стан.

Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його

виробничої, комерційної і фінансової діяльності. Якщо виробничий і

фінансовий плани успішно виконуються, то це позитивно впливає на фінансовий

стан підприємства. І навпаки, у результаті недовиконання плану по

виробництву і реалізації продукції відбувається підвищення її собівартості,

зменшення виручки і суми прибутку і як наслідок – погіршення фінансового

стану підприємства і його платоспроможності.

Стійкий фінансовий стан в свою чергу здійснює позитивний вплив на

виконання виробничих планів і забезпечення потреб виробництва необхідними

ресурсами. Тому фінансова діяльність як складова частина господарської

діяльності направлена на забезпечення планомірного надходження і

використання грошових ресурсів, виконання розрахункової дисципліни,

досягнення раціональних пропорцій власного і залученого капіталу і найбільш

ефективного його використанння. Головна мета фінансової діяльності-

вирішити, де, коли і як використовувати фінансові ресурси для ефективного

розвитку виробництва і отримання максимального прибутку.

Для того щоб вижити в ринкових умовах і не допустити бункрутства

підприємства, необхідно добре знати, як керувати фінансами, якою повинна

бути структура капіталу по складу і джерелам утворення, які частку повинні

займати власні кошти, а яку- залучені. Необхідно знати і такі поняття

ринкової економіки, як ділова активність, ліквідність, платоспроможність,

кредитоспроможність підприємства, поріг рентабельності, запас фінансової

стійкості, ступінь ризику, ефект фінансового важелю і інші, а також

методику їх аналізу.

Головна мета аналізу- своєчасно виявляти і попереджувати недоліки у

фінансовій діяльності і знаходити резерви покращення фінансового стану

підприємства і його платоспроможності.

При цьому необхідно вирішувати наступні задачі.

1. На основі вивчення причин взаємозв’язку між різними показниками

виробничої, фінансової і комерційної діяльності дати оцінку

виконання плану по надходженню фінансових ресурсів і їх

використанню з позиції покращення фінансовго стану підприємства.

2. Прогнозування можливих фінансових результатів, економічної

рентабельності, виходячі із реальних умов господарської діяльності

і наявності власних і залучених ресурсів, розробка моделей

фінансового стану при різних варіантах використання ресурсів.

3. Розробка конкретних міроприємств, направлених на більш ефективне

використання фінансових ресурсів і укріплення фінансового стану

підприємства.

Аналзом фінансового стану займаються не лише керівники і відповідні

служби підприємства, а і його засновники, інвестори з метою вивчення

ефективності використання ресурсів, банки для оцінки умов кредитування і

визначення ступеню ризику, постачальники для своєчасного отримання

платежів, податкові інспекції для виконання плану надходжень коштів до

бюджету, тощо. У відповідності з цим аналіз поділяється на внутрішній і

зовнішній.

Внутрішній аналіз проводиться службами підприєсмтва і його результати

використовуються для планування, контролю і прогнозування фінансового стану

підприємства. Його мета- встановити планомірне надходження грошових коштів

і розмістити власні і залучені кошти таким чином, щоб забезпечити нормальне

функціонування підприємства, отримання максимального прибутку і виключення

банкрутства.

Зовнішній аналіз здійснюється інвесторами, постачальниками

матеріальних ресурсів, контролюючими органами на основі публікуємої

звітності. Його мета- встановити можливість вигідно вкласти кошти, щоб

забезпечити максимум прибутку і виключити ризик втрати.

Все, що має вартість, належить підприємтсву і відображається у активі

балансу називається його активами. Актив балансу містить дані про

розміщення капіталу, що є в розпорядженні підприємства, тобто про вкладання

його у конкретне майно і матеріальні цінності, про витрати підприємства на

виробництво і реалізацію продукції і про залишки вільної грошової готівки.

Кожному виду розміщеного капіталу відповідає окрема стаття балансу (табл.

2).

Таблиця 2.

Схема структури активів балансу

Основні засоби

Довгостроковий Довгострокові фінансові

капітал вкладення

Нематеріальні активи

Кошти, що

Дебіторська заборгованість

викор-ся

за межами

Поточні Короткострокові фінансові

підприємства

активи вкладення

Запаси

Грошова готівка

Джерами інформації для проведення аналізу є :

9. баланс підприємства за попередній рік та за звітний період, (форма

№11

10. звіт про фінансові результати та їх використання за звітний період

та попередній рік (форма №2)

11. звіт про фінансово-майновий стан (форма №3)

12. звіт з праці

13. звіт про витрати на виробництво продукції, робіт, послуг

14. розрахунок нормативу власних оборотних коштів

15. розшифрування дебіторської та кредиторської заборгованості

16. звіт про наявність та рух основних фондів, амортизацію (знос)

17. зведена таблиця основних показників

18. звіт про рух коштів в іноземній валюті

19. бізнес-план

20. матеріали маркетингових досліджень

21. висновки аудиторських перевірок

22. інша інформація.

Фінансовий аналіз складається з підбору, групування і вивчення даних

про фінансові ресурси підприємства і їх використання з метою мобілізації

ресурсів, необхідних для виконання планових або проектних завдань і

погашення фінансових зобов’язань в процесі господарської діяльності

підприємства. При аналізі розглядаються питання формування і використання

окремих видів фінансових ресурсів, їх розміщення у різні види метеріальних

цінностей (активи), оцінки платоспроможності і фінансової стійкості

підприємства, швидкості обіговості коштів. Фінансовий аналіз називають ще

аналізом балансу.

В процесі аналізу стає зрозумілим:

- Платоспроможність як самого падприємства, так і його дебіторів;

- Забезпеченість власними обіговими коштами у відповідності з

потребою в них;

- Збереження коштів, причини зміни їх сум на протязі аналізуємого

періоду;

- Виконання плану прибутку і прибутковість фінансово-господарської

діяльності підприємства;

- Стан запасів товарно-матеріальних цінностей і джерел їх утворення;

- Розміщення власних, залучених і спеціальних джерел коштів у

вигляді активів;

- Забезпечення повернення кредитів і їх ефективне використання;

- Розрахункові відносини з дебіторами і кредиторами;

- Забезпеченість обігових коштів;

- Утворення і використання рзних фондів;

- Збереження власних обігових коштів.

Окремому розгляду підлягає проблема залучення і використання

довгострокових і короткострокових кредитів, направлення їх по цільовому

призначенню, забезпеченність і повернення суд і займів в обумовлені строки.

При аналізі стану розрахунків вияняються причини і строки утворення

кредиторської і дебіторської заборгованості, що приводить до перерозподілу

коштів між підприємствами. Оскільки головна причина збільшення

кредиторської заборгованості- зниженя обіговості обігових коштів, детально

вивчається стан запасів товарно-матеріальних цінностей по окремим типам і

видам. Обчислюється сума вивільнених із обігу коштів внаслідок прискорення

обіговості або додатково залучених в обіг коштів із-за повільного обігу.

Перлік питань, що розглядається може змінюватись в залежності від багатьох

факторів, в тому числі інтересів користувача аналітичною інформацією. В

таблиці 3 наведена приблизна типологія задач, що розглядаються при

фінансовому аналізі в залежності від кінцевого користувача.

Таблиця 3.

Основні суб’єкти- користувачі аналітичної інформації.

|Аспекти фінансового |гром|Влас|Фіна|мене|Пода|Стат|Коме|Кред|

|аналізу |адкі|ники|нсов|джер|тков|исти|рцій|итно|

| |сть |і |і |и |і |чні |ні |-бан|

| | |акці|конс| |служ|орга|парт|ківс|

| | |онер|ульт| |би |ни |нери|ькі |

| | |и |анти| | | | |уста|

| | | | | | | | |нови|

|1.Достовірність і |+ |+ |+ |+ |+ |+ |- |+ |

|якість інформації | | | | | | | | |

|2.Оцінка ліквідності|- |+ |+ |+ |- |- |+ |+ |

|активів | | | | | | | | |

|3.Оцінка |- |+ |+ |+ |- |- |+ |+ |

|інтенсивності обігу | | | | | | | | |

|активів | | | | | | | | |

|4.Оцінка |+ |+ |+ |+ |- |- |+ |+ |

|платоспроможності | | | | | | | | |

|5.Розподіл прибутку |+ |+ |+ |+ |+ |- |- |- |

|6.Якість росту |+ |+ |+ |+ |- |- |- |+ |

|прибутку | | | | | | | | |

|7.Фомування |- |+ |+ |+ |- |- |+ |+ |

|ресурсного | | | | | | | | |

|потенціалу | | | | | | | | |

|8.Податкові |- |+ |+ |+ |+ |- |- |- |

|утримання | | | | | | | | |

|9.Кридитна політика |- |+ |+ |+ |- |- |- |+ |

|10.Дивідентна |+ |+ |+ |+ |- |- |- |- |

|політика | | | | | | | | |

|11.Інвестиційна |- |+ |+ |+ |+ |+ |- |+ |

|політика | | | | | | | | |

|12.Потенційне |+ |+ |+ |+ |+ |- |+ |+ |

|банкрутство | | | | | | | | |

|13.Оцінка |+ |+ |+ |+ |- |- |- |+ |

|прибутковості | | | | | | | | |

Для характеристики фінансового стану підприємства, використання ним

власних та залучених коштів застосовують показники балансу (ф.1), звіту

(ф.3).

Аналіз динаміки валюти балансу та його структури проводиться шляхом

порівняння даних загальної вартості майна підприєяства (валюти балансу)

рядок 330 на початок і кінець звітного періоду. При цьому зменшення валюти

балансу за звітний період свідчить про скорочення підприємством

господарської діяльносі, що прихводить до його неплатоспроможності.

При аналізі балансу виявляють такі його статті, які свідчать про

недоліки та незадовільну роботу підприємства і його фінансовий стан.

Особлива увага спрямовується на:

23. «Товори відвантажені, не сплачені в строк»

24. «Розрахунки з дебіторами за товари, роботи і послуги, не сплачені в

строк»

25. «Збитки минулих років»

26. «Збитки звітного року»

27. «Довгострокові кредити та позики, що не погашені в строк»

28. «Короткострокові кредити та позики, що не погашенні в строк»

29. «Розрахунки з кридиторами за товари, роботи і послуги, не сплачені в

строк»

У разі необхідності проводиться більш детальний аналіз цих та інших

статей балансу з використанням розшифрувань до них.

Для нашого підприємства дані по рядку 330 на початок і на кінець

відповідно становлять 7238 грн. і 8224 грн., що свідчить про задовільну

роботу підприємства, про збільшення господарської діяльності.

Виявляється одна за важливих характеристик фінансового стану

підприємства- його фінансова незалежність від зовнішніх джерел.

З цією метою обчислюється коефіцієнт фінансової незалежності

«автономії» (К.авт.)як відношення загальної суми власних коштів до підсумку

балансу.

К.авт.=ряд495/ряд330

Для нашого підприємства:

на початок року К.авт.=3878/7238=0.5

на кінець року К.авт.=4264/8224=0.5

Практично встановлено, що загальна сума заборгованості не повинна

перевищувати сумму власних джерел фінасування, тобто критичне значення

К.авт. = 0.5. Чим більше значення коефіцієнта, тим кращий фінансовий стан

підприємства (менша залежність від зовнішніх джерел).

Для визначення фінансової стійкості підприємства вираховують

коефіцієнт фінансової стабільності (К. фс.), який характеризує

співвідношення власних та позикових коштів.

К.фс.=ряд 495/ряд530+ряд750

Для нашого підприємства:

на початок рокуК.фс.=3878/600+2760=1.6

на кінець року К.фс.=4264/640+3320=1.1

Перевищення власних коштів над позиковими вказує на те, що

підприємство має достатній рівень фінансовох стійкості відносно незалежне

від зовнішніх фінансових джерел. Нормативне значення цьго К.фс. повинно

бути більшим 1, що свідчить про збільшення виручки, збільшення прибутку.

Важливе значення у процесі аналізу джерел власних коштів має показник

фінансового лівериджу (Ф.л.), який характеризує залежність підприємства від

довгострокових зобов’язань і визначається як відношення довгострокових

зобов’язань до джерел власних коштів.

Ф.л.=ряд530/ряд495

Для нашого підприємства:

на початок року :Ф.л.=600/3878=0.15

на кінець року:Ф.л.=640/4264=0.15

Негативним вважається збільшення даного показника на протязі

періоду,що аналізується, в нашому виподку показним залишається незмінним,

що свідчить про стабільну платоспроможність, зменшення фінансового ризику.

Для вирішення питання щодо забезпечення підприємства власними коштами

(К.зк.) . Цей коефіцієнт розраховується як відношення різниці між обсягами

джерел власних та прирівняних до них коштів (за вирахуванням статей

«Розрахунки з учасниками» , «Резерви наступних витрат і платежів», «Доходи

майбутніх періодів», «Реструктруризований борг») і фактичною вартістю

основних засобів та інших позаоборотних активів до фактичної вартості

наявних у підприємства оборотних коштів.

К.зк.=(ряд495-ряд 450-ряд455-ряд460-ряд465)-ряд070/

ряд150+ряд320

Для нашого пілприємства:

на початок року К.зк.=3878-3228/1322=0.4

на кінець року К.зк.=4264-3468/2380=0.3

Значення К.зк. повинно бути більшим 0.1.

Більш наочно загальне фінансове положення становище підприємства можна

відобразити за допомогою таблиці 4:

Таблиця 4.

Узагальненне фінансове становище підприємства.

|№п|показники та |на |на |нормат|Висновки |

| |коефіцієнти |поч. |кін. | | |

| | |року |року |знач. | |

|1 |2 |3 |4 |5 |6 |

|1 |Коефіцієнт покриття |1.4 |1.4 |>1 |Позит. |

|2 |Коефіцієнт забезпечення |0.4 |0.3 |>0.1 |Позит. |

| |власними коштами | | | | |

|3 |Коефіцієнт абсолютної |0.2 |0.27 |>0.2 |Позит. |

| |ліквідності | | | | |

|4 |Коефіцієнт автономії |0.5 |0.5 |>0.5 |Критич. |

|5 |Коефіцієнт фінансової |1.6 |1.1 |>1 |Зниження |

| |стабільності | | | | |

|6 |Коефіцієнт фінансового |0.15 |0.15 |зменше|Норм. |

| |лівериджу | | |н. | |

|7 |Коефіцієнт загальної |0.48 |0.72 |1 |Позит. |

| |ліквідності | | | | |

Аналізуючі таблицю зведених даних ми можемо зробити загальний висновок

про фінансовий стан підприємства. Вцілому підприємство займає стійке

фінансове положення, воно є платоспроможним, з високим забезпеченням

власними коштами,але коефіцієнт фінансової незалежності являється на межі

критичного, ліквідність підприємства за аналізуючий період підвищилась на

7%, фінансова стабільність підприємства залишається на високому рівні, але

за рік значно знизилась.

В аналізі можливо суміщати різні види групування даних. Для більш

спрощеного аналізу підприємства використовують агреговану форму балансу

Методика розрахунку показників агрегованого балансу.

1. Основні засоби і інші позаоборотні активи. (сума рядків 010, 030, 035,

050, 055, 060 форми 1).

На поч.року: 54.4 тис.грн.

На кін.року: 109.68 тис.грн.

Значно збільшились матеріальні активи (будівлі, машини, устаткування,

тощо), які є власністю підприємства, зі строком використання більше одного

року.

2. Швидкореалізуємі активи. (сума рядків 260, 270, 280, 290 форми

1).

На поч.року: 0.6+5.7+0.2=6.5 тис.грн.

На кін.року: 0.83+9.67+0.01=10.51 тис.грн.

На протязі року на підприємстві значно зросли грошові кошти в касі ,

на рахунках в банках, в дорозі, грошові документи, тощо, що свідчить про

покращення фінансового стану підприємства

2. Дебіторська заборгованість.(сума рядків 160, 170, 190, 200, 210, 220,

230, 240 форми 1).

На поч.року: 24.2+14.1=38.3 тис.грн.

На кін.року: 6.17+10.6=16.77 тис.грн.

Зменшення дебіторської заборгованості свідчить про зменшення боргів

юридичних і фізичних обсіб перед підприємством, в тому числі з товари,

роботи, послуги строк оплати яких не настав, по векселям, авансам, по

розрахунках з дочірніми підприємствами і іншими дебіторами.

3. Повільнореалізуємі активи (сума рядків 080, 090, 100, 110, 130, 140,

165, 180, 300, 310 форми 1 ).

На поч.року: 10.2+7.7+68.2=86.1 тис.грн.

На кін.року: 1.73+18.46+0.3+266.12+0.71=287.32 тис.грн.

На підприємстві майже у три рази зросли активи, що мають велику

схильність до труднощів пов’язаних з їх реалізацією або інкасуванням.

4. Актив балансу. (рядок 330 форми 1).

На поч.року: 186.6 тис.грн.

На кін.року: 814.53 тис.грн.

Суми вкладень підприємства або економічні ресурси зросли в 4.3 рази.

5. Збитки. (сума рядків 485і 490 форми 1 ).

На поч.року: не має.

На кін.року: 102.72 тис.грн.

Збитки у звітному році склали 102.72 тис.грн.

6. Заборгованість постачальникам.(сума рядків 425, 465, 475, 630, 640, 650

форми 1).

На поч.року: 80.3 тис.грн.

На кін.року: 402.88 тис.грн.

Значно збільшились зобов’язання перед постачальниками, строк

погашення яких менше одного року.

7. Заборгованість по бюджетним і позабюджетним платежам. (сума рядків 670,

680, 690 форми 1).

На поч.року: 0.1 тис.грн.

На кін.року: не має.

Заборгованості по бюджетним і позабюджетним платежам на підприємстві

на кінець року не має.

8. Заборгованість по витратам до оплати. (сума рядків 450і 700 форми 1).

На поч.року: не має.

На кін.року: 7.72 тис.грн.

З’явилась кредиторська заборгованість підприємства перед юридичними і

фізичними особами по оплаті праці і виплаті дивідентів.

9. Інша заборгованість. (сума рядків 660, 710, 720, 730, 740 форми 1).

На поч.року: не має.

На кін.року: 8.11 тис.грн

Виникла заборгованість по отриманим авнсам, кредитам банків для

робітників підприємстваі інша заборгованіть, яка не знайшла відображення в

інших статтях пасиву.

9. Пасив балансу. (рядок 760 форми 1).

На поч.року: 186.6 тис.грн.

На кін.року: 814.53 тис.грн.

Власні засоби, зобов’язання перед кредиторами і власниками (сума

залучених підприємством коштів), зросло більш ніж в чотири рази.

2.2.Аналіз платоспроможності підприємства.

В умовах ринкових відносин платоспроиожність підприємства вважається

найважливійшою умовою їх господарської діяльності. Платоспроможність

підприємства характеризується можливостями його здійснювати чергові платежі

та грошові зобов’язання за рахунок наявних грошей і тих грошових засобів і

активів, які легко мобілізуються. До платіжних засобів відносяться суми по

таких статяях балансу, як грошові засобт, цінні папери, товари

відвантажені, готова продукція, розрахунки з покупцями та інші активи з

третьго розділу балансу, що легко реалізуються. До складу платежів і

зобов’язань входять зоборгованість по оплаті праці, короткотермінові та

просрочені кредити банку, постачальники та інші кредитори і першочергові

платежі.

Найбільш мобільною частиною ліквідних коштів являються гроші і

короткострокові фінансові вкладення. До другої групи відносяться готова

продукція, товари відвантажені і дебіторська заборгованіть. Ліквідність

цієї групи поточних активів залежить від своєчасності відвантаження

продукції, оформлення банківських документів, швидкості платіжного

документообігу у банках, від попиту на продукцію, її конкурентоздатністі,

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8