Облік, контроль та аналіз формування прибутку підприємства та розрахунок з бюджетом його оподаткуванн

- частина 7 (рядок 46) - зобов(язання платника податку з утримання і

перерахування до бюджету податку у джерела виплати.

Рядки Декларацій заповнюються на підставі:

1) показників додатків.

У цьому разі в графі 1 після найменування показника зазначено, на

підставі якого додатка заповнюється той чи інший рядок. Причому в деяких

випадках дані просто переносяться з конкретного рядка додатка в конкретний

рядок Декларації. В інших випадках, перш ніж заповнити рядок Декларації,

треба винести загальну суму рядків того чи іншого додатка.

Наприклад, щоб заповнити 1 рядок Декларації, досить перенести до неї

показник з рядка 1.7 додатка А. Для того, щоб заповнити рядок 12

Декларації, необхідно заздалегідь з додатка Ж вибрати показники рядків

1,2,3,5,6,7,9,10,11,12,13 і вивести їх загальну суму;

2) безпосередньо показників бухгалтерського або податкового обліку

Таких рядків найбільше у другій частині Декларації. У них

відображаються ті показники, які будуть використані податковими органами

при відборі платників на документальні перевірки;

3) підсумок показників інших рядків Декларації (таким чином

заповнюються рядки 11,32,36,43,44).

Більшість рядків додатків заповнюються на підставі даних

бухгалтерського або податкового обліку. Однак у додатках О і П при

розрахунку показників 36.1, 41.1 і 41.2 використовуються дані Декларації.

Таким чином:

- Декларація пов(язана з додатками;

- кожному рядку основної форми або додатка відповідає певний пункт Порядку;

- керуватися при заповненні рядків слід тими чи іншими статтями, пунктами і

підпунктами Закону;

- показники для заповнення Декларації і додатків необхідно формувати на

підставі певних облікових документів, даних бухгалтерського і податкового

обліку, спеціальних розрахунків.

Під час заповнення додатків може виявитися, що в деяких з них взагалі

не буде показників. Наприклад, у підприємства в звітному періоді не було

доходів від операцій з основними фондами і нематеріальними активами,

значить додаток В йому заповнювати не треба. І не треба подавати цей

додаток до податкового органу. Відповідно до пункту 1.6 Порядку № 6 “у

разі, якщо окремі рядки декларації не заповнюються через відсутність

операцій, платники податків не подають до податкового органу додатки,

передбачені відповідним рядком декларації”. А ось у рядку 3 Декларації, що

відповідає додатку В, обов(язково поставити прочерк. Це вимога пункту 1.4

Порядку. Сама ж декларація (мається на увазі її основна форма без додатків)

згідно з пунктом 1.6 Порядку “подається платником податку незалежно від

того, виникло у звітному періоді у платника податку зобов(язання чи ні,

тобто незалежно від стану фінансово-господарської діяльності платника

податку”.

Цілий ряд рядків додатків стосується окремих категорій платників

податків, наприклад небанківських фінансових установ, інноваційних центрів,

виробників спеціальних продуктів дитячого харчування тощо. Іншим платникам

податків не доведеться заповнювати ці рядки. Тому доцільно вже при першому

знайомстві з Декларацією відзначити їх для себе, скориставшись наведеною

нижче таблицею .

Таблиця .

Рядки Декларації і додатків,

які стосуються окремих категорій платників податків.

|№ п/п|Категорія платників податків |Коди рядків Декларації і |

| | |додатків |

|1 |2 |3 |

|1 |Власники державних цінних паперів, |Додаток Є рядок 10.3 |

| |придбаних до 1 липня 1997 року | |

|2 |Заставодавці |Додаток Б рядки 2.9, 2.11 |

|3 |Заставоутримувач |Додаток Б рядок 2.10 |

| | |Додаток З рядок 29.5 |

|4 |Інноваційні центри |Додаток Е рядок 8.11 |

| | |Додаток К рядок 31.4 |

| | |Додаток Н рядок 35.1 |

|5 |Виконавці довгострокових контрактів |Додаток А рядки 1.3, 1.4 |

| | |Додаток Є рядок 10.6 |

|1 |2 |3 |

| | |Додаток Л рядок 33.3 |

|6 |Платники податків, які одержують |Додаток Є рядки 10.7, 10.8 |

| |доходи за межами України |Додаток Л рядок 33,6 |

| | |Додаток Н рядок 35.2 |

| | |Додаток О рядок 36.4 |

| | |Додаток П рядки 42.5, 42.6 |

|7 |Небанківські фінансові установи |Декларація рядок 26 |

| | |Додаток Г рядок 4.2 |

| | |Додаток Д рядки 5.8, 5.10-5.12 |

| | |Додаток Е рядки 8.7-8.10 |

| | |Додаток Є рядок 10.2 |

|8 |Організатори лотерей |Додаток Р рядок 46.3 |

|9 |Платники податку на прибуток, які не |Декларація рядок 18 |

| |зареєстровані як платники ПДВ | |

|10 |Підприємства грального бізнесу |Додаток Р рядок 46.4 |

|11 |Підприємства, засновані |Декларація рядок 16 |

| |всеукраїнськими громадськими |Додаток Є рядок 10.4 |

| |організаціями інвалідів |Додаток Л рядок 33.4 |

| | |Додаток Н рядок 35.4 |

| | |Додаток О рядок 36,6 |

|12 |Підприємства, що здійснюють розвідку |Додаток В рядок 3.4 |

| |(дорозвідку) і розробку родовищ |Додаток І рядок 30.6 |

| |корисних копалин |Додаток М рядок 34.5 |

|13 |Підприємства – виробники спеціальних |Додаток Є рядок 10.5 |

| |продуктів дитячого харчування |Додаток Л рядок 33.5 |

| | |Додаток Н рядок 35.3 |

| | |Додаток О рядок 36.5 |

|14 |Суб(єкти експериментальної |Додаток П рядок 42.11 |

|1 |2 |3 |

| |економічної зони “Сиваш” | |

|15 |Емітенти цінних паперів |Додаток Б рядок 2.6 |

| | |Додаток З рядки 29.2-9.4 |

Плюс додаткові розрахунки.

Разом з Декларацією і додатками, у визначених Законом випадках,

необхідно подати до податкового органу звіти, розрахунки результатів

окремих господарських операцій, платіжні документи. У таблиці наведено

перелік таких операцій і вказані форми, за якими складаються звіти.

Таблиця .

Податкові звіти та інші документи,

які подаються до податкового органу разом з декларацією

|№ |Найменування документу |Додаток до |Форма звіту |

|п/п | |Декларації, рядок| |

|1 |2 |3 |4 |

|1 |Розрахунок фінансових |Додаток А рядок |Установленої форми |

| |результатів товарообмінних |1.2 |немає |

| |(бартерних) операцій з | | |

| |урахуванням звичайної ціни | | |

|2 |Повідомлення про зменшення |Додаток Є рядок |Додаток до Порядку |

| |валового доходу по операціях, |10.1 |№ 13 |

| |пов(язаних з реалізацією товарів| | |

| |(виконання робіт, надання | | |

| |послуг) за звітний (податковий) | | |

| |період | | |

|3 |Звіт про результати діяльності |Додаток А рядок |Форма № 1-ддз |

| |виконання довгострокових |1.3, 1.4 |(додаток № 1 до |

| |договорів (контрактів) | |Порядку № 19) |

|4 |Відомість обліку балансової |Додаток Ж рядки |Додаток № 1 до |

| |вартості матеріальних активів |4, 14, додаток Л |Порядку № 23 |

|1 |2 |3 |4 |

| | |рядки 33.1, 33.3 | |

|5 |Відомість обліку балансової |Додаток Ж рядок |Додаток № 2 до |

| |вартості товарів |8, додаток Л |Порядку № 23 |

| | |рядок 33.2 | |

|6 |Податковий звіт про результати | |Додаток до порядку |

| |податкової діяльності на | |№ 9 |

| |території України без створення | | |

| |юридичної особи | | |

|7 |Звіт про отримання прибутку від |Додаток О рядок |Додаток до Порядку |

| |реалізації на митній території |36.5 |№ 10 |

| |України спеціальних продуктів | | |

| |дитячого харчування власного | | |

| |виробництва | | |

|8 |Податковий звіт про фінансовий |Додаток О рядок |Додаток до Порядку |

| |результат, отриманий |36.6 |№ 16 |

| |підприємствами всеукраїнських | | |

| |громадських організацій | | |

| |інвалідів від реалізації товарів| | |

| |(робіт, послуг) власного | | |

| |виробництва (за винятком | | |

| |підакцизних товарів, | | |

| |посередницької діяльності, | | |

| |грального бізнесу) | | |

У деяких випадках платники податків разом з Декларацією повинні

подавати до податкового органу копії платіжних документів. Зокрема,

відповідно до підпункту 7.1.2 Порядку № 6 платники податків, які виплатили

у звітному періоді дивіденди, подають до податкового органу копії платіжних

документів, що підтверджують суму внесеного до бюджету податку на

дивіденди.

Згідно з підпунктом 3.5 Порядку № 22 платники податків, які

застосовують порядок нарахування і сплати консолідованого податку на

прибуток, разом з Декларацією подають до податкового органу копії платіжних

документів, які підтверджують суми податків на прибуток, що внесені до

бюджету їхніми філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами,

що не мають статусу юридичної особи.

Однак, якщо до закону будуть внесені зміни і доповнення цей порядок

може бути змінений. І тоді платник податків – юридична особа буде

сплачувати податок на прибуток за свої філії, відділення та інші

відокремлені підрозділи до бюджетів територіальних громад за місцевим

знаходженням таких відокремлених підрозділів, а суму податку розрахувати,

виходячи із сум валових витрат кожного відокремленого підрозділу у звітному

періоді.

Без ПДВ і акцизу.

Відповідно до підпункту 5.3.3 статті 5 Закону до складу валових

витрат не включаються витрати на сплату податку на додану вартість,

включеного в ціну товарів (робіт, послуг), які придбалися платником податку

для виробничого або невиробничого використання. Отже, і в Декларації суми

валових витрат будуть відображатися без ПДВ.

Однак у тих платників податку на прибуток, які не зареєстровані як

платники ПДВ, до складу валових витрат (відповідно до того ж підпункту

5.3.3 статті 5 Закону) будуть включатися суми податку на додану вартість,

сплачені у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), включається до

складу валових витрат. Але в Декларації суми валових витрат будуть

відображатися без ПДВ. А суми ПДВ, сплачені у складі ціни придбання товарів

(робіт, послуг), згідно з пунктом 4.14 Порядку № 6 будуть відображатися

окремо в рядку 18 Декларації.

Якщо ж платник податку на прибуток, зареєстрований як платник ПДВ,

але здійснює операції, які не є об(єктом обкладання ПДВ або звільнення від

ПДВ, то суми податку на додану вартість, сплачені ним у складі ціни

придбання товарів (робіт, послуг), будуть відображатися в загальній сумі

валових витрат у відповідному рядку додатку Ж або іншого додатка.

Наприклад, підприємство, що видає газету (а ця операція звільнена від ПДВ),

придбало папір. Вартість паперу разом із сумою ПДВ включається до складу

валових витрат підприємства і відображається в рядку 1 додатка Ж.

Що ж стосується валового доходу, то згідно з пунктом 4.1.1 і 4.2.1

статті 4 Закону суми акцизного збору і ПДВ спочатку включаються у валовий

дохід у складі загальних доходів від реалізації товарів (робіт, послуг), а

потім виключається з нього. Порядком № 6 передбачений спрощений варіант.

Згідно з підпунктом 3.1.1 Порядку № 6 реалізації товарів (робіт, послуг0

відображається без сум акцизного збору і ПДВ.

Не за фактом – за розрахунком.

Більшість показників у Декларації і додатках є фактичними даними,

відображеними у первинних бухгалтерських документах. Разом з тим є цілий

ряд показників, які будуть вноситись до Декларації на підставі розрахунків.

Можна виділити три групи таких показників:

- розрахунки сум, які включаються до складу валових витрат з урахуванням

процентних обмежень (група 1);

- розрахунки, результати яких відображаються як у податковому, так і в

бухгалтерському обліку (група 2);

- розрахунки, які виконуються спеціально для цілей оподаткування (група 3).

Особливість показників цієї групи полягає в тому, що вони можуть

відрізнятися від фактичних, і це буде відображатися в податковому, і не

буде відображатися в бухгалтерському обліку.

До показників 1-ї групи належать (при включенні до складу валових

витрат):

. суми коштів або вартість майна, добровільно перерахованих (переданих)

до Державного бюджету України, бюджетів територіальних громад або

неприбутковим організаціям у розмірі, що не перевищує 4%

оподаткованого прибутку звітного періоду (підпункт 5.2.2 статті 5

Закону, рядок 15 основної форми Декларації);

. суми коштів, перерахованих підприємствами всеукраїнських об(єднань

осіб, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи, цим

об(єднанням для здійснення благодійної діяльності у розмірі, що не

перевищує 10% оподаткованого прибутку звітного періоду (підпункт 5.2.3

статті 5 Закону, рядок 16 основної форми Декларації);

. суми витрат, пов(язаних з організацією прийомів, презентацій і свят,

придбанням і розповсюдженням подарунків, включаючи безкоштовну роздачу

зразків товарів або безкоштовне надання послуг (виконання робіт) з

рекламною метою, але не більше 2% оподаткованого прибутку звітного

періоду (підпункти 5.4.4 і 5.3.1 статті 5 Закону, рядок 21 основної

форми Декларації).

У разі коли вказані витрати не перевищують встановлених обмежень, вони

включаються до складу валових витрат у повному обсязі. Якщо ж є перевищення

необхідно виконати розрахунок, складність якого полягає в тому, що ці

показники розраховуються від суми оподаткованого прибутку, частиною якої

вони є. При зміні будь-якого з таких показників змінюється і загальна сума.

Спростити розрахунок можна за допомогою формул, запропонованих у

консультації, яка так і називається “Валові витрати рахуємо за формулою”.

2-га група показників включає:

. перерахунок іноземної валюти і заборгованості в іноземній валюті

(пункт 7.3 статті 7 Закону, рядки 2.4, 2.5 додатка Б);

. розрахунок амортизаційних відрахувань (статті 8,9 Закону, додатки М. І

Н).

І нарешті 3-тя група показників. Вона включає, зокрема, розрахунки,

пов(язані із застосуванням звичайних цін. Такі розрахунки виконуються у

випадках:

. при визначенні доходів від здійснення товарообмінних бартерних

операцій (пункт 1.20 статті 1 і підпункт 7.1.1 статті 7 Закону, рядок

1.2 додатка А);

. при визначенні доходів від здійснення операцій з пов(язаними особами,

у тому числі доходів від реалізації продукції, а також доходів у

вигляді процентів за надані кредити, залучені в депозит кошти, надане

в оренду майно (пункт 1.20 статті 1 і підпункт 7.4.1 статті 7 Закону,

рядок 1.5 додатка А та інші рядки додатків і основної форми

Декларації, які відповідають господарським операціям);

. при визначенні витрат при здійсненні операцій з пов(язаними особами (у

тому числі витрат, пов(язаних з придбанням товарів (робіт, послуг),

сплатою процентів по депозитах, цивільно-правових договорах, договорах

оренди (пункт 1.20 статті 1 і підпункти 7.4.2 і 7.4.4 статті 7 Закону,

рядки 3, 6, 11 додатка Ж, рядок 31.3 додатка К);

. при визначенні тієї частини суми винагороди або інших видів заохочень

пов(язаних з платником податків фізичним або юридичним особам, яка

буде включена до складу валових витрат (підпункт 5.3.9 статті 5 Закону

і рядок 18 додатка Ж відповідно до підпункту 4.23-в Порядку).

До цієї ж групи слід віднести:

* розрахунок суми доходу від виконання довгострокових договорів і

результати перерахунку за такими договорами (пункт 7.10 статті 7

Закону, рядки 1.3, 1.4 додатка А, рядок 10.6 додатка Є);

. розрахунок приросту або зменшення балансової вартості матеріальних

запасів (пункт 5.9 статті 5 Закону і рядки 4,8,14 додатка Ж, рядки

33.1, 33.2, 33.3 додатка Л).

2.2. Розробка системи обліку формування прибутку та його оподаткування в

умовах трансформації обліку.

Трансформація економіко – правового середовища, курс на ринкові

перетворення в Україні супроводжуються реформуванням бухгалтерського

обліку. Законодавче регулювання нових напрямків господарської практики

супроводжувалось нормативним урегулюванням бухгалтерського обліку

вексельних і валютних операцій, фінансових інвестицій і собівартості,

приватизаційних процесів та орендних відносин, основних фондів та

нематеріальних активів, обігу майнових та компенсаційних сертифікатів,

застосування єдиного принципу нарахування при визначенні доходів і витрат

підприємства, проведення інвентаризації і оформлення документів, складання

переглянутої бухгалтерської звітності, включаючи її скорочений варіант для

малих підприємств. Для цього було також введено 8 нових синтетичних, більш

як 25 аналітичних і 2 забалансових рахунки з одночасним наділенням

суб(єктів підприємницької діяльності правом самостійно для управлінських

потреб розширяти діючу номенклатуру субрахунків. При цьому необхідно

згадати і про “конституцію” бухгалтерського обліку, виражену в урядовій

постанові від 3 квітня 1993 року № 250, яка будучи базисною в ці роки,

зазнала змін та доповнень. Зміцнилось значення аудиту.

Зрозуміло, що ці нововведення не означають, що проблема формування

бухгалтерського обліку вичерпана, тим більше на перехідному етапі

економіки, коли умови і події змінюються бурхливіше, ніж в стабільній

економіці, і вони (зміни) мають кардинальний характер.

Верховною Радою України в червні 1999 року прийнято у першому читанні

законопроект “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”,

яким передбачається законодавчо закріпити орієнтацію бухгалтерського обліку

і звітності в Україні на застосування міжнародних стандартів фінансової

звітності. В основу цього законопроекту покладені пропозиції, підготовленні

за дорученням Уряду Міністерством фінансів із залученням інших центральних

економічних органів державної виконавчої влади, при опрацюванні враховано

також слушні пропозиції наукових кіл.

З метою реалізації програмних положень щорічного звернення Президента

України до народу і Верховної Ради України Кабінет Міністрів України

затвердив Програму реформування бухгалтерського обліку, яка передбачає

здійснення в 1999 – 2001 роках переходу суб(єктів господарювання на

застосування міжнародних стандартів фінансової звітності.

Мабуть, тут потрібно дати відповідь на запитання бухгалтерів і

представників інших професій, чому подальше реформування національної

системи бухгалтерського обліку має бути здійснено відповідно до міжнародних

стандартів фінансової звітності. Під фінансовою звітністю тут слід розуміти

бухгалтерську звітність, яка відображає фінансовий стан і результати

діяльності підприємства в звітному періоді.

Гармонізація національної системи бухгалтерського обліку може

провадитись на основі міжнародних стандартів фінансової звітності, оскільки

вони відображають умови ринкової економіки, мають міжнародне визнання,

сформувались на основі компромісу системи обліку, що застосовується в

країнах з розвинутою ринковою економікою, і дають змогу забезпечити більшу

порівнянність обліково – звітної інформації, яку представляють українські

та зарубіжні господарюючі суб(єкти і структури. Крім того, звітність за

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8