Курсовая работа: Економічна сутність ПДВ, його роль та значення

Разом з цим умовою здійснення трьох основних прогнозних розрахунків (ПДВ з вироблених на території України товарів (робіт, послуг), ПДВ з ввезених на територію України товарів та відшкодування ПДВ з бюджету) є попередні прогнози основних макроекономічних показників, що призводить до виникнення можливих похибок на цьому етапі прогнозування.

Крім того, складання прогнозних розрахунків надходжень ПДВ вимагає опрацювання значних за обсягами масивів статистичної та облікової інформації. Відповідно, великими значення набуває якість похідної інформації, від якої залежить точність прогнозу надходжень ПДВ до бюджету.

Також ще один дещо радикальний і несподіваний напрямок реформування податку на додану вартість - перевести ПДВ з непрямого податку у прямий [25].

Тобто слід нараховувати ПДВ, який підлягає сплаті в бюджет, не як різницю між кредитовим і дебетовим ПДВ, а шляхом прямого нарахування цього податку на створену додану вартість. Як відомо, додана вартість складається з трьох частин - амортизації, зарплати, прибутку. Тож доцільніше, аби будь-який суб’єкт підприємницької діяльності саме з суми цих трьох складових і справляв податок. У результаті переведення ПДВ з непрямого податку в прямий не відволікатимуться обігові кошти підприємств; спроститься механізм справляння податку, принаймні за рахунок скасування податкових накладних та книг обліку; держава не матиме проблеми бюджетного відшкодування ПДВ; з’явиться можливість держрегулювання розвитку різних галузей, знизяться ціни на соціально значущі товари та підвищаться на предмети розкошів; стимулюватиметься експорт продукції за рахунок диференціації ставок ПДВ для різних товарних груп.

За діючої 20-відсоткової ставки ПДВ податкове, в тому числі обов’язкове соціальне, навантаження виглядатиме таким чином: на амортизаційні відрахування - 20%; на фонд оплати праці - 20%, плюс 37% (у Пенсійний фонд, фонди соцстраху від тимчасової працездатності та безробіття), ще від 1 до 13,8% (у фонд соцстраху від нещасних випадків на виробництві), загалом виходить - 58-70,8%; на прибуток - 20% плюс 30% податку на прибуток, загалом - 50%, а при спрямуванні останнього на заохочувальні виплати - 108-128,7%.

Виконання цих завдань у повному обсязі забезпечить досягнення високої ефективності податку на додану вартість в найкоротші строки.

На сьогоднішній день актуальним залишається питання подальшого удосконалення ПДВ в Україні з тим, аби він розглядався не лише як важливе джерело доходів бюджету, а як свідомий, цілеспрямований інструмент регулювання економічних процесів [29].

Висновки

На сьогоднішній день в Україні існує своя податкова система, яка не є простим копіюванням досвіду інших країн. Адже податкова система має відображати конкретні умови конкретної країни, рівень розвитку економіки, соціальної сфери, її зовнішню та внутрішню політику, традиції народу, географічне положення, кліматичні умови та безліч інших чинників. У зв’язку з цим склад податкової системи, структурні співвідношення окремих податків їх обчислення, форми розрахунків, організація податкової служби можуть значно відрізнятись.

Податок на додану вартість - це частина новоствореної вартості на кожному етапі виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг), що надходить до бюджету після їх реалізації. Інакше кажучи, ПДВ - це непрямий податок, який стягується до бюджету у вигляді надбавки до ціни товару, який сплачується споживачами.

ПДВ - один з найсуперечливіших податків в податковій системі нашої країни. Стосовно нього на протязі останніх п’ятнадцяти років було видано безліч нормативних актів, що змінювали та доповнювали його. За цей час ПДВ в нашій країні пройшов значну еволюцію.

Сучасний етап податкової системи України можна охарактеризувати як закладання підвалин. Зроблено за короткий час досить багато. Здійснено перехід до системи формування доходів бюджету на податковій основі, реформована сама податкова система шляхом впровадження податків, характерних для країн з розвинутою ринковою економікою. Розроблено і відображено (хоча й далеко не досконало) законодавство з питань оподаткування, його інструктивне та методичне забезпечення, створена сучасна податкова адміністрація із сучасною організаційною структурою.

Багато чого було зроблено, але є й що робити надалі. Головні суперечки щодо ПДВ зараз виходять з економічної суті ПДВ та теперішньої економічної ситуації в Україні.

ПДВ немає стимулюючого значення, дія цього податку проявляється в підвищенні витрат на виробництво продукції та підвищенні цін.

ПДВ, що сплачується українськими підприємствами, не підкріплює їх фінансову стійкість, не робить пріоритетним розвиток підприємств. ПДВ правомірний лише в тій державі, де високий рівень споживання, де ринок насичений товарами та послугами, і покупцю є із чого вибирати і за що купувати.

Для того, щоб ПДВ став універсальним фінансовим інструментом ринкової економіки України, необхідно вдосконалювати механізм оподаткування, виправляти ті недоліки, які зараз є у вітчизняному законодавстві з оподаткування ПДВ, оскільки воно не відповідає загальносвітовим стандартам.

Питання застосування ПДВ потрібно розглядати з точки зору всієї податкової системи, а саме як відношення прямих та непрямих податків. А це вже виходить з економічної ситуації та податкової культури окремої країни. Також зосталися суперечливі питання безпосередньо механізму застосування ПДВ.

Оскільки ПДВ включається в ціни товарів та послуг, остільки він є ціноутворюючим чинником. Якщо ж деякі товари та послуги звільняються від оподаткування, це повинно привести до зниження цін на них. Хто заінтересований у зниженні цін? Насамперед покупці, бо вони несуть на собі основний податковий тягар. Крім того, у цьому; заінтересовані і продавці та виробники продукції, оскільки в них з'являється можливість за рахунок зниження цін збільшити обсяг реалізованої продукції в кількісному виразі. Отже, звільнення від ПДВ має на меті два основних завдання: по-перше, захист інтересів малозабезпечених верств населення (соціально-політичні мотиви) та стимулювання виготовлення окремих видів товарів (робіт, послуг).

Роль ПДВ в податковій системі України важко переоцінити. Широка база оподаткування цього універсального акцизу є цінною для фіскальної функції податків. Але щоб конкретний податок, як і податкова система, в цілому, був ефективним не потрібно забувати і про податковий прес, що тисне на платників податку. Тільки завдяки компромісу між максимальною величною залучених податком до бюджету коштів і інтересам платників податок може оптимально виконувати свою місію в фінансовій системі. До цього прагне і Україна, яка постійно покращує функціонування ПДВ.

Зрозуміло, що ПДВ має велике значення для фіскальної стабільності в країні, яка потребує встановлення стабільного податку, котрий стимулюватиме економічне зростання. Перехідний період в Україні вимагає внесення важливих змін у систему оподаткування. Реформа податкової системи, головним компонентом якої стане запровадження ПДВ європейського зразка, відіграє вирішальну роль в процесі перетворення радянського стилю економіки в ринково-орієнтовану економіку.

Адже, податок на додану вартість:

стимулює зростання приватного підприємництва й забезпечує нейтральність для всіх секторів економіки;

формує правильні стимули для зростання в перехідній економіці, стимулює заощадження й інвестиції;

забезпечує значні надходження в державну казну.

Поряд з цим ПДВ:

є податком з найбільшими витратами на його адміністрування;

потребує більш кваліфікованих фахівців та значного досвіду оподаткування;

не сприяє справедливому перерозподілу доходів.

Виходячи з цього, запропонуємо кілька шляхів вдосконалення податку на додану вартість:

розширення бази оподаткування за рахунок скасування пільг, що не носять соціального характеру. Це дасть змогу встановити ставку податку на рівні 15-17% і тим самим зменшить податковий тиск на платників та збільшить надходження до бюджету;

розширення інформаційного забезпечення кожної ланки податкової служби, яке сприятиме автоматизації процесу оподаткування, ефективнішому використанню наявних людських ресурсів, дасть можливість зіставляти відомості з різних джерел з метою виявлення ухилень від сплати ПДВ;

підвищення ефективності перевірочної роботи, яке дасть змогу за рахунок автоматизованого відбору платників для документальних перевірок виявляти ухилення від оподаткування при загальному зменшенні кількості перевірок та перевіряючих, забезпечити невідворотність відповідальності порушників;

вдосконалення законодавства, яке полягає у спрощенні, стабільності та передбачуваності в адмініструванні ПДВ, запровадження обов’язкової перевірки ефективності запропонованих змін за допомогою імітації моделі;

прогнозування надходжень ПДВ, яке дасть можливість запропонувати Верховній Раді збалансований реальний бюджет, що, в свою чергу, сприятиме стабілізації економіки;

скорочення та ліквідація недоїмки шляхом поліпшення роботи з платниками.

Виконання цих завдань у повному обсязі забезпечить досягнення високої ефективності податку на додану вартість в найкоротші строки.

Список літератури

1. Закон України "Про податок на додану вартість" від 3.04.1997 p., №168/97-ВР.

2. Закон України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991 р. (з наступними змінами і доповненнями).

3. Указ Президента України “Про невідкладні заходи щодо підвищення ефективності справляння податку на додану вартість” // Урядовий кур’єр. -2004. - 26 черв. - № 119.

4. Білоцерківська Г. Законом № 489-V внесено деякі зміни у порядок обкладання ПДВ // Вісник податкової служби України, січень 2007 р., № 1-2 (428-429). - С.17

5. Бланк И.А. Стратегия и тактика управления финансами. - К.: МП „ИТЕМ лтд”, СП „АДЕФ-Украина", 1999. - 534 с.

6. Все про оподаткування // Галицькі контракти, 2004, № 47. - С.5.

7. Гега П.Т., Доля Л.М. Основи податкового права: Навч. посібник. - К.: Знання. - 2003. - С.80.

8. Геєць В. Бюджетна політика в Україні: проблеми і перспективи // Дзеркало тижня, 2004, № 5. - С.4-5.

9. Данілов О.Д. Податок на додану вартість. Навч. посіб. - К.: Основи, 2005. - 254 с.

10. Деркач Н.Н. Гордєєва Л.П. Бюджет України. - Д.: Сфера, 2006. - 54 с.

11. Джигир Ю., Майнзюк К. За межами традиційного погляду на відшкодування ПДВ: деякі структурні аспекти реформування системи / Часопис Парламент, №1, 2005. - С.17-18.

12. Джигир Ю., Майнзюк К. ПДВ чи альтернативні податки на споживання / Часопис Парламент, №2, 2005, С.15-16.

13. Дьякова І.І. Податки та податкова політика України. - К. Наукова думка, 2004. - 112 с.

14. Єлисєєв А., Підлужний М. Податкове планування. Мінімізація податків законними способами. - Л.: Центр Бізнес-Сервісу, 2003. - 320 с.

15. Єпіфанова А.О., Сало І.В., Дьякова І.І. Бюджет і фінансова політика України: Навч. посібник - К.: Наукова думка, 2005. - 154 с.

16. Златкін Б.І. Податкам - стимулюючу роль // Економіка України, 2006, № 2. - С.14-15.

17. Колеги обмінюються досвідом. Семінар податківців з питань вдосконалення адміністрування та сплати ПДВ // "Податковий, банківський, митний КОНСУЛЬТАНТ", № 17, 26.04.2004. - С.13-14.

18. Комітет громадського контролю вимагає від Мін’юсту не реєструвати Постанову про ПДВ-рахунки. // Дзеркало тижня, 2004, № 12. - С.10-11.

19. Корнякова Т.В. ПДВ - найбільш криміналізований податок в Україні // Газета “Антикорупція", 2004, 14 черв., № 1. - С.1.

20. Корнякова Т.В. Податок на додану вартість: актуальні питання // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика), 2004. - № 9. - С. 20-22.

21. Косарчук В.П. Система оподаткування в Україні. Методичний посібник. - К: ДПА, 2003 р. - 114 с.

22. Косарчук В.П., Ляхович В.А. Податки України. - К.: ДПА України, 2006. - 118 с.

23. Коцій В. Податки в майбутньому: базу розширюємо, пільги скорочуємо // Фінансова Україна, 2006, № 4. - С.14.

24. Крисоватий А. Державна податкова політика і система податків // Фінанси України, 2005, № 1. - С.10.

25. Леггет Е. Шахрайство в системі ПДВ і контроль за механізмом відшкодування та кредиту: стратегічний підхід до боротьби з втратами при адмініструванні ПДВ / Матеріали до конференції “Міжнародного податкового діалогу" з проблем ПДВ. - Рим, Березень 2005 р. - 120 с.

26. Литвиненко Я.В. Податкова політика: Навч. посібник. - К.: МАУП, 2003. - 224 с.

27. Мельник В. До питання про податки // Фінанси України, 1999, № 10. - С.12-13.

28. Мещерякова О. Податкові системи розвинутих країн світу // Справочник - М. Фонд "Правова культура" - 2006. - 40 с.

29. Науменко М.А. Реформування системи ПДВ // Актуальні проблеми економіки, 2005, № 3. - С.14-15.

30. Нова бухгалтерія. Як правильно платити ПДВ. - Бібліотека "Дебета - Кредита", 2001. - 386 с.

31. Панасюк В.М. Ковальчук Є.К. Бобрівець С.В. Податковий облік: Навчальний посібник. - Т.: Карт-бланш, 2002. - 260 с.

32. Рева Т.М. Податковий менеджмент: навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2003. - 282 с.

33. Романенко С Деякі особливості податку на додану вартість (ПДВ) і його застосування в Україні // Економіка. Фінанси. Право, 2006, № 4. - С. 20

34. Соколовська А. Проблеми реформування податку на додану вартість в Україні // Фінанси, податки, кредит., 2004, № 4. - С.25.

35. Сопко В.В., Верхоглядова Н.І., Шило В.П., Ільіна С.Б., Брадул О.М. Організація і методика проведення аудиту: Навчально-практичний посібник. - К.: ВД „Професіонал”, 2004. - 624 с.

36. Суторіна В.М., Федосов В.М., Андрушенко В.А. Держава, податки, бізнес. - К.: Либідь, 2002. - 117 с.

Додаток А

Податкова накладна

Податкова накладна

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9