рефераты бесплатно
 
Главная | Карта сайта
рефераты бесплатно
РАЗДЕЛЫ

рефераты бесплатно
ПАРТНЕРЫ

рефераты бесплатно
АЛФАВИТ
... А Б В Г Д Е Ж З И К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

рефераты бесплатно
ПОИСК
Введите фамилию автора:


Дипломная работа: Фінансові потоки у неприбуткових організаціях

Існує два способи легалізації неприбуткових організацій: реєстрація і повідомлення. Благодійні організації та творчі спілки підлягають обов’язковій реєстрації. Тільки зареєстровані неприбуткові організації можуть мати статус юридичної особи. Реєстрація відбувається за ініціативою не менш ніж трьох фізичних осіб. Засновниками та членами організації можуть бути як українські, так і іноземні фізичні особи, а також особи без громадянства. На момент створення НПО законодавство не зобов’язує мати необхідну суму коштів для початкового фонду організації. Неприбуткові організації мають право створювати союзи організацій, а також входити до складу інших громадських організацій як колективні члени.

Ліквідація неприбуткової організації може відбуватись як реорганізація чи ліквідація, яка здійснюється через саморозпуск або примусовий розпуск за рішенням суду. Примусовий розпуск застосовують, коли діяльність організації безпосередньо підпадає під заборону, що визначається статтею 37 Конституції України та відповідними статтями законодавства; або коли неприбуткова організація продовжує протиправну діяльність, незважаючи на накладені на неї законодавчо визначені санкції [60].

Неприбуткові організації, зареєстровані як юридичні особи, користуються тими ж правами, що й будь-які інші юридичні особи. Так, усі зареєстровані неприбуткові організації мають право бути учасниками цивільно-правових відносин, отримувати майнові та немайнові права, бути позивачем та відповідачем у судових органах, бути засновником інших юридичних осіб, зокрема підприємницьких, та засобів масової інформації. Вони мають право наймати штатних працівників до організації, займатись діяльністю, передбаченою статутом, укладати угоди з іншими особами, проводити банківські операції. Проте ці організації не повинні займатись підприємницькою, виробничою, торгівельною діяльністю тощо.

До сьогоднішнього дня збереглася практика, коли декілька державних організацій квазідержавного типу отримують державне фінансування, тоді як інші організації функціонують за рахунок власної діяльності. Щороку Державним бюджетом України передбачено певну суму для підтримки окремих неприбуткових організацій. З іншого боку, за останні роки маємо досвід досить плідної співпраці неприбуткових організацій з органами місцевої влади. Особливо це помітно в соціальній сфері та стосується перш за все інвалідних, ветеранських і жіночих організацій. На сьогодні неприбуткові організації мають реальні можливості виступати в якості партнерів у реалізації місцевих програм, а реальна незалежність місцевих бюджетів від держави та можливість депутатів місцевих рад впливати на їх формування дає підстави стверджувати, що кількість соціальних програм, у реалізації яких беруть участь неприбуткові організації, буде збільшуватись.

Оподаткування внесків донорів, що надаються фізичним та юридичним особам щодо зарахування на валові витрати до чотирьох відсотків неоподатковуваного прибутку, який перераховується на рахунки неприбуткових організацій для підтримки їх діяльності, залишились в проекті Податкового кодексу незмінними порівняно з чинним законодавством. Аналогічно до чинного законодавства неприбуткові організації не є платниками податку на додану вартість (якщо не надають оплачувані послуги) [56].

Ця пільга несуттєва, і не призводить до значного перерахування коштів від господарюючих суб’єктів до неприбуткових організацій. Закони багатьох країн дозволяють фізичним особам жертвувати вагомішу частину своїх доходів із звільненням від податків (чого не скажеш про юридичних осіб). Наприклад, у США – 50%, Іспанії – 20%-30%. Це пояснюється тим, що для юридичних осіб можливості жертвувати частину прибутку природно обмежені необхідністю реінвестування. Великий розмір пожертвувань, звільнених від податків, сприяє утворенню в таких країнах потужних благодійних фондів, які фінансово (і не тільки) підтримують інші неприбуткові громадські організації, а також соціально вразливі групи населення.

В Україні неприбуткові організації, як правило, не займаються підприємницькою діяльністю. Допускається господарська діяльність благодійних організацій у будь-якій формі, але за умови її спрямування на виконання статутних завдань. Та якщо благодійна організація здійснюватиме господарську діяльність не створивши власної підприємницької структури, вона відразу ж втратить статус неприбуткової і буде змушена сплачувати податок на прибуток.

Нагляд за діяльністю неприбуткових організацій в Україні здійснюється органами легалізації (контролюють дотримання положень статуту організації), податковими органами (контроль за правильним і своєчасним поданням фінансової звітності) та органами прокуратури (контроль здійснюється в порядку загального нагляду, як це передбачено перехідними положеннями Конституції України).

Організації, що розпочинають діяльність, спрямовану на отримання прибутку, виключаються з реєстру неприбуткових організацій, і відповідно повинні сплачувати всі податки, встановлені для юридичних осіб, що не відносяться до неприбуткових. Якщо ж організація почне діяльність, що не відповідає її цілям і статутним завданням, легалізуючий орган самостійно або за поданням будь-якого іншого державного органу чи посадової особи, а також прокурор, мають право через суд накласти на таку організацію різні види санкцій, включаючи примусовий розпуск організації.

Переобтяжлива податкова звітність – одна з головних проблем неприбуткових організацій. НПО у переважній більшості – невеликі структури, мають дуже незначні надходження й видатки. Проте звітність таких організацій, навіть коли вони не потрапили до реєстру, залишається такою ж, як і для великих організацій з потужними ресурсами і штатом, чи взагалі – як для підприємницьких організацій. Для ведення такої бухгалтерії потрібен кваліфікований спеціаліст із відповідною зарплатнею, але організація не може знайти на це кошти. Тому слід спростити податкову звітність для невеликих організацій. Подібна ситуація і з Пенсійним фондом, Фондом соціального страхування, Фондом зайнятості населення – для них теж необхідно складати відповідні звіти, а вони мають право застосовувати санкції щодо керівництва організації.

Крім того, має місце невиправдане дублювання податковими органами функцій та повноважень реєструючих органів. Щоб зареєструватись, організації треба подати до реєструючого органу цілий ряд документів: заяву, статут, протокол установчих зборів, інформацію про засновників, про керівні органи, про головну організацію (для філій і представництв), документ, що підтверджує надання юридичної адреси. Така кількість документів навряд чи виправдана, але їх подання для здійснення державної реєстрації принаймні виглядає логічним.

Абсолютно незрозумілою є вимога податкової служби представити їй поряд із актами державної реєстрації: свідоцтвом про реєстрацію та засвідченим реєстраційним органом статутом, усього пакету інших документів. Адже один державний орган уже перевірив ці документи і на їх підставі видав державне свідоцтво.

Більше того, щоб документи прийняли на реєстрацію у відділі реєстрації платників податків, спочатку слід відвідати податкову міліцію, де перевіряють подані документи і на зворотному боці копії статуту працівник міліції ставить свій підпис. Дуже цікава ситуація – печатка міністерства юстиції і підпис заступника міністра юстиції важать менше, ніж підпис лейтенанта міліції.

На перший погляд усе це не так і важко зробити. Але: по-перше, податкова інспекція та податкова міліція приймають документи не щодня – відповідно там величезні черги; по-друге, дублювання одним державним органом функцій іншого підриває довіру до них з боку громадян; коли ж реєструється іноземна організація – це набагато більші витрати, оскільки легалізація документів іноземної організації коштує недешево.

В Україні законодавчо визначених органів та способів публічного контролю за діяльністю неприбуткових організацій не існує.


2. Аналіз фінансовий потоків Товариства Червоний Хрест України

2.1 Характеристика діяльності організації

Товариство Червоного Хреста України (далі ТЧХУ) є всеукраїнською громадською організацією. Керівництво Товариства та Національний комітет знаходяться в м. Києві за адресою: 01004, Україна, м. Київ, вул. Пушкінська, 30.

Основна мета діяльності: захист життя людини, попередження та полегшення людських страждань під час збройних конфліктів, стихійного лиха, катастроф та аварій, надання допомоги медичній службі збройних сил і органам охорони здоров’я, сприяння органам державної влади України у їх діяльності в гуманітарній сфері.

ТЧХУ є неприбутковою добровільною гуманітарною всеукраїнською громадською організацією, діяльність якої ґрунтується на Женевських конвенціях від 12 серпня 1949 року, ратифікованих Україною 8 липня 1954 року, а також двох Додаткових протоколах до них від 8 червня 1977 року, ратифікованих Україною 18 серпня 1989 року.

Указом Президента України від 28 жовтня 1992 року «Про Товариство Червоного Хреста України» Товариство Червоного Хреста України офіційно визнане єдиним національним Товариством. Товариство керується в своїй діяльності Конституцією України, чинним законодавством України та власним Статутом. Статут є основним документом, що регламентує діяльність Товариства. Розроблений відповідно до Статуту Міжнародного Руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Статуту Міжнародного Комітету Червоного Хреста, Статуту Міжнародної Федерації Товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, а також основоположних принципів Міжнародного Руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (далі – Міжнародний Рух), а саме:

–  гуманність: Міжнародний Рух, виникнення якого зумовлене прагненням надавати допомогу всім пораненим на полі бою без винятку або переваги, намагається за будь-яких обставин як на міжнародному, так і на національному рівні попереджувати або полегшувати страждання людини. Рух покликаний захищати життя та здоров’я людей, забезпечувати повагу до людської особистості. Він сприяє досягненню взаєморозуміння, дружби, співробітництва і міцного миру між народами;

–  неупередженість: Міжнародний Рух не робить будь-якого розрізнення за расовою, релігійною, класовою ознакою або політичними переконаннями. Він лише намагається полегшувати страждання людей і в першу чергу тих, хто найбільше цього потребує;

–  нейтральність: щоб зберегти загальну довіру, Міжнародний Рух не може приймати будь-яку сторону у збройних конфліктах і вступати в суперечки політичного, расового, релігійного або ідеологічного характеру;

–  незалежність: Міжнародний Рух незалежний. Національні Товариства, надаючи допомогу уряду в його гуманітарній діяльності і дотримуючись законів своєї країни, повинні, проте, завжди зберігати автономію, щоб мати можливість діяти відповідно до принципів Міжнародного Руху;

–  добровільність: у своїй добровільній діяльності щодо надання допомоги Міжнародний Рух ні в якій мірі не керується прагненням одержання вигоди;

–  єдність: у будь-якій країні може бути тільки одне національне Товариство Червоного Хреста або Червоного Півмісяця. Воно повинно бути відкритим для в сіх і здійснювати свою гуманітарну діяльність на всій території країни та за її межами;

–  універсальність: Міжнародний Рух є всесвітнім. Всі національні Товариства користуються рівними правами і зобов’язані надавати допомогу одне одному.

ТЧХУ є юридичною особою з необмеженим часом діяльності. Має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки (в тому числі валютні) в установах банків, бланки, штампи, печатки з зображенням червоного хреста, символіку та іншу атрибутику, зразки яких затверджуються Президією Правління Товариства. Символіка реєструється у встановленому порядку.

Товариство визнане Міжнародним Комітетом Червоного Хреста 29 вересня 1993 року і рішенням IX сесії Генеральної Асамблеї Міжнародної Федерації Товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, яка відбулася 25-28 жовтня 1993 року у м. Бірмінгемі (Велика Британія), прийняте повноправним колективним членом Міжнародної Федерації Товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця.

Товариство за своєю структурою відповідає адміністративно-територіальній ознаці та поділу і складається з організацій:

1)  Організація Автономної Республіки Крим Товариства Червоного Хреста України;

2)  Вінницька обласна організація Товариства Червоного Хреста України;

3)  Волинська обласна організація Товариства Червоного Хреста України;

4)  Дніпропетровська обласна організація Товариства Червоного Хреста України;

5)  Донецька обласна організація Товариства Червоного Хреста України;

6)  Житомирська обласна організація Товариства Червоного Хреста України;

7)  Закарпатська обласна організація Товариства Червоного Хреста України;

8)  Запорізька обласна організація Товариства Червоного Хреста України;

9)  Івано-Франківська обласна організація Товариства Червоного Хреста України;

10)  Кіровоградська обласна організація Товариства Червоного Хреста України;

11)  Київська обласна організація Товариства Червоного Хреста України;

12)  Львівська обласна організація Товариства Червоного Хреста України;

13)  Луганська обласна організація Товариства Червоного Хреста України;

14)  Миколаївська обласна організація Товариства Червоного Хреста України;

15)  Одеська обласна організація Товариства Червоного Хреста України;

16)  Полтавська обласна організація Товариства Червоного Хреста України;

17)  Рівненська обласна організація Товариства Червоного Хреста України;

18)  Сумська обласна організація Товариства Червоного Хреста України;

19)  Тернопільська обласна організація Товариства Червоного Хреста України;

20)  Харківська обласна організація Товариства Червоного Хреста України;

21)  Херсонська обласна організація Товариства Червоного Хреста України;

22)  Хмельницька обласна організація Товариства Червоного Хреста України;

23)  Черкаська обласна організація Товариства Червоного Хреста України;

24)  Чернівецька обласна організація Товариства Червоного Хреста України;

25)  Чернігівська обласна організація Товариства Червоного Хреста України;

26)  Київська міська організація Товариства Червоного Хреста України;

27)  Севастопольська міська організація Товариства Червоного Хреста України.

Організації Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські складаються з міських, районних та міськрайонних організацій за адміністративно-територіальною ознакою та поділом. Міські, районні та міськрайонні організації Товариства об’єднують первинні організації. В основі побудови первинної організації лежить територіальна ознака за місцем проживання чи роботи членів Товариства.

Вищими керівними органами організацій Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, міськрайонних, міських та районних організацій Товариства є конференції, які скликаються один раз на 5 років, а первинних – загальні збори, які скликаються один раз на 5 років. Конференція обирає членів правління організації та ревізійну комісію у кількості і складі, що визначаються конференцією.

Правління організації на своєму засіданні з числа членів правління обирає голову, заступників голови організації з правом переобрання, членів президії правління та бюро президії правління; вводить до свого складу нових членів правління, президії правління та членів бюро президії правління замість вибулих; для виконання поточної роботи своїм рішенням створює виконавчий невиборний орган – комітет, підзвітний правлінню, президії, бюро президії правління, який очолює виконавчий директор, що призначається та звільняється з по сади рішенням правління за пропозицією голови організації.

Всі організації Товариства вирішують питання внутрішньої діяльності, визначаючи напрями роботи відповідно до Статуту Товариства та положень про них, розроблених відповідно до рекомендацій Правління Товариства з урахуванням місцевих умов, проводять звіти і вибори, формують статутні органи.

Товариство має виключне право на використання емблеми, прапора, розпізнавальних знаків та найменування Червоного Хреста. За незаконне використання емблем, розпізнавальних знаків і найменувань Червоного Хреста і Червоного Півмісяця винні особи притягуються до відповідальності відповідно до чинного законодавства.

Основною метою діяльності Товариства є захист життя людини, попередження та полегшення людських страждань під час збройних конфліктів, стихійного лиха, катастроф та аварій, надання допомоги медичній службі збройних сил і органам охорони здоров’я, сприяння органам державної влади України у їх діяльності в гуманітарній сфері.

Для виконання цієї мети Товариство у встановленому чинним законодавством порядку:

–  сприяє органам державної влади, медичній службі Збройних Сил України та органам охорони здоров’я України в медичному обслуговуванні поранених і хворих військовослужбовців і цивільного населення під час збройних конфліктів відповідно до Женевських конвенцій 1949 року і Додаткових про токолів до них 1977 року;

–  сприяє попередженню захворювань, зміцненню здоров’я та соціального благополуччя людини, вихованню та формуванню здорового способу життя;

–  організовує службу Товариства по наданню екстреної допомоги населенню, постраждалому внаслідок надзвичайних ситуацій;

–  координує та здійснює роботу з розповсюдження міжнародного гуманітарного права та основоположних принципів Міжнародного Руху.

–  силами патронажної служби, яка діє на підставі Положення, організовує медико-соціальну допомогу одиноким громадянам похилого віку, інвалідам та іншим соціально незахищеним верствам населення, сприяє реалізації державних програм, спрямованих на охорону здоров я і надання допомоги малозабезпеченим верствам населення, співробітничає для виконання цих завдань з іншими організаціями та установами;

–  організовує медико-соціальні центри та кімнати, лікарні, притулки Червоного Хреста для соціально незахищених верств населення;

–  бере участь у виконанні Національної і місцевих програм розвитку донорства крові та її компонентів, разом з органами і закладами охорони здоров’я здійснює роботу по залученню громадян до лав донорів, пропагуванню серед населення безоплатного давання крові. Співробітничає з питань донорства з національними Товариствами Червоного Хреста або Червоного Півмісяця, іншими іноземними організаціями та компаніями;

–  бере участь в організації підготовки населення до надання першої медичної допомоги і догляду за хворими;

–  надає допомогу і моральну підтримку біженцям, які перебувають на території України;

–  з’ясовує долю осіб незалежно від національності та громадянства, які постраждали внаслідок збройних конфліктів, стихійного лиха та інших надзвичайних ситуацій у світі;

–  заохочує дітей та молодь до участі в діяльності Товариства;

–  встановлює зв’язки, співробітничає з національними Товариствами та міжнародними організаціями Червоного Хреста і Червоного Півмісяця. Бере участь у міжнародних та інших форумах Міжнародного Руху;

–  здійснює інші заходи, що випливають із статутної мети Товариства і не суперечать чинному законодавству.

Членом Товариства може бути кожен громадянин України, іноземний громадянин, а також особа без громадянства, які визнають Статут Товариства і сплачують вступні та щорічні членські внески. Членство у Товаристві відкрите без обмеження віку для всіх незалежно від національних, расових, класових, релігійних ознак або ідеологічних переконань.

Колективними членами Товариства можуть бути трудові колективи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності і господарювання, громадські організації на підставі рішень колегіальних органів, які вносять щорічні внески та визнають Статут Товариства. Колективні члени беруть участь у діяльності Товариства через своїх представників і мають рівні права та обов’язки з індивідуальними членами.

Почесними членами Товариства можуть бути громадяни України, а також громадяни інших країн, які мають особливі заслуги перед Товариством у сфері милосердя, благодійній чи іншій діяльності в інтересах Червоного Хреста.

Вищим керівним органом Товариства є з’їзд, він уособлює Товариство в цілому, організації якого представляють делегатів з’їзду. З’їзд Товариства: затверджує Статут Товариства, вносить до нього зміни та доповнення, заслуховує звіти Президента про діяльність Товариства та ревізійної комісії Товариства, дає оцінку їхньої діяльності; обирає на 5-річний термін Президента Товариства з правом переобрання, членів Правління Товариства і ревізійну комісію Товариства у кількості і складі, що визначаються з’їздом. Форма голосування відкрита (при наявності кворуму, який має складати більше 50% обраних делегатів), простою більшістю голосів тих, які присутні і беруть участь у голосуванні; реалізує право власності на майно та кошти Товариства; приймає рішення щодо припинення діяльності (реорганізації чи ліквідації) Товариства.

Президент є вищою посадовою особою Товариства, керує роботою Товариства, Правління, Президії і Бюро Президії Правління Товариства. Президент затверджує положення та інструкції, які необхідні для впровадження в життя цього Статуту, і вносить в них поправки; координує діяльність керівних органів Товариства; підписує договори, зобов’язання, доручення, фінансові та інші юридичні документи від імені Товариства; виконує повноваження, покладені на нього рішеннями з’їздів.

Правління Товариства є вищим керівним органом в період між з’їздами. До складу Правління Товариства входять: Президент Товариства; голова фінансової комісії; члени, які обрані з’їздом; голови організацій Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських; представники інших організацій. Кількість членів Правління Товариства визначається з’їздом Товариства в межах 60-90 осіб.

Правління Товариства: затверджує при необхідності громадські комісії Товариства за напрямами його діяльності; вносить зміни в їх кількісний та персональний склад; організовує виконання рішень з’їзду Товариства; розглядає і затверджує план розвитку Товариства та його бюджет; встановлює порядок і розмір щомісячних відрахувань коштів (або членських внесків) організаціями Товариства; приймає рішення про створення, реорганізацію та ліквідацію організацій Товариства, затверджує положення про них; за пропозицією Президента Товариства призначає на посаду та звільняє з посади виконавчого директора Національного комітету; приймає рішення про заснування благодійних організацій, про вступ разом з іншими громадськими організаціями в спілки (асоціації) тощо.

Для виконання поточної роботи Правління Товариства своїм рішенням створює виконавчий невиборний орган – Національний комітет Товариства, який підзвітний Правлінню Товариства, Президії та Бюро Президії Правління Товариства. Правління Товариства затверджує структуру, бюджет Національного комітету та положення про нього. Керує роботою Національного комітету виконавчий директор.

У період між засіданнями Правління роботою Товариства керує Президія Правління Товариства, до складу якої входять: Президент; Віце-президент; члени, обрані Правлінням Товариства з свого складу терміном на 5 років на умовах ротації 1/4 складу щорічно. Президія Правління Товариства підводить підсумки роботи організацій, їх комітетів, підприємств та установ Товариства; розглядає та затверджує документи, пов’язані з фінансовою діяльністю організацій і підприємств Товариства та Товариства в цілому тощо.

На з’їзді Товариства відкритим голосуванням обирається ревізійна комісія Товариства. Ревізійна комісія перевіряє та контролює фінансово-господарську діяльність Товариства, звітує про свою роботу на з’їзді Товариства. Ревізійна комісія Товариства надає методичну допомогу ревізійним комісіям організацій Товариства.

2.2 Аналіз господарської діяльності ТЧХУ

ТЧХУ в процесі своєї діяльності:

–  здійснює збір різних видів гуманітарної допомоги від юридичних і фізичних осіб України, іноземних осіб, осіб без громадянства, міжнародних організацій для адресатів на території України. Види адресатів і адресної допомоги визначає Товариство самостійно відповідно до своїх статутних завдань і цілей згідно з законодавством України;

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11


рефераты бесплатно
НОВОСТИ рефераты бесплатно
рефераты бесплатно
ВХОД рефераты бесплатно
Логин:
Пароль:
регистрация
забыли пароль?

рефераты бесплатно    
рефераты бесплатно
ТЕГИ рефераты бесплатно

Рефераты бесплатно, реферат бесплатно, сочинения, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты, рефераты скачать, рефераты на тему, курсовые, дипломы, научные работы и многое другое.


Copyright © 2012 г.
При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.