Учебное пособие: Фінанси та фінансова система

Окрім, проблеми “багатих” та “бідних” територій місцеві органи влади мають проблеми, такі як:

-  хронічна нестача фінансових ресурсів;

-  прихований дефіцит місцевих бюджетів;

-  нестабільність доходних джерел.

Тема 7. Фінансове забезпечення соціальних гарантій населенню.

1.  Фінансовий аспект соціальних гарантій.

2.  Cоціальне забезпечення населення України.

3.  Фінансування системи соціальних гарантій населенню.

1.  Фінансовий аспект соціальних гарантій.

Кожному громадянину в будь-якій країні потрібні соціально-економічні гарантії, які закріплюються в законодавчих актах.

В Україні соціально-економічні гарантії охоплюють три напрями:

а) держава гарантує кожному громадянину, який зайнятий трудовою діяльністю, нормальний рівень благополуччя через мінімальний рівень заробітної плати, посильні податки та невтручання в підприємницьку діяльність, що відбувається в межах чинного законодавства;

б) задоволення пріоритетних потреб суспільства, самостійне задоволення яких держава не може довірити кожному громадянину окремо. До таких потреб відносять отримання загальної освіти, виховання дітей і підлітків, проведення культурно-просвітницької роботи, підготовка кадрів, організація охорони здоров’я і розвиток фізичної культури тощо. Держава гарантує задоволення перелічених потреб за рахунок бюджету, в мінімально достатніх розмірах та у формі безплатних послуг;

в) вирівнювання рівнів життя окремих груп населення, недостатня забезпеченість яких пов’язана переважно з причинами, що не залежать від їхніх трудових зусиль. Такими причинами можуть бути навантаження утриманців на працездатних, стан здоров’я, вік, втрата роботи, кризові явища в економіці. Формами задоволення відповідних потреб є пенсії, матеріальна допомога, стипендії, грошові виплати та їх індексація, пільга з податків, платежів і послуг тощо.

Механізм соціальних гарантій полягає в тому, що вилучаючи у громадян частину створеного ними національного доходу, держава повертає їм блага і послуги у формі освіти, дошкільного виховання, охорони здоров’я, культурного обслуговування, соціального страхування і забезпечення. За рахунок вилученої у громадян частини національного доходу держава надає певну кількість благ і послуг тим громадянам, які за фізичними даними не спроможні самі забезпечити всім необхідним (пенсії інвалідам з дитинства, утримання будинків для інвалідів і людей похилого віку, надання різних видів допомоги).

2. Соціальне забезпечення населення України.

Національна система соціального забезпечення населення охоплює:

- реалізацію прав громадян на працю і на допомогу з безробіття;

- оплата праці та мінімального розміру заробітної плати;

- підтримання життєвого рівня населення шляхом перегляду мінімальних розмірів основних соціальних гарантій в умовах зростання цін на споживчі товари і послуги;

- надання державної допомоги, пільг та інших видів соціальної підтримки малозабезпеченим громадянам і сім’ям, які виховують дітей;

- матеріальне забезпечення у разі досягнення пенсійного віку, тимчасової чи постійної втрати працездатності, втрати годувальника тощо.

Однією з форм соціального забезпечення населення є соціальне страхування, а саме:

- на випадок безробіття;

- медичне;

- від нещасних випадків на виробництві;

- пенсійне.

Соціальне страхування ґрунтується на принципах:

- обов’язковість соціального страхування всіх працюючих за наймом;

- забезпечення особам, зайнятим підприємницькою, творчою діяльністю, фермерам, членам кооперативів права вибору щодо участі в обов’язковому і добровільному страхуванні;

- обов’язковість фінансової участі застрахованих осіб у формуванні страхових фондів, що є головною умовою одержання права на соціальні виплати, їхню диференціацію в окремих видах соціального страхування;

- особливий порядок фінансування страхових фондів, що забезпечує автоматичне відтворення коштів на виплати за соціальним страхуванням;

- державні гарантії щодо виплат за соціальним страхуванням.

Здійснення заходів з соціального забезпечення фінансується з державного бюджету та позабюджетних фондів.

3. Система соціальних гарантій населенню.

Систему соціальних гарантій населенню складають:

- пенсійне забезпечення;

- державна допомога сім’ям з дітьми;

- цільова грошова допомога громадянам з мінімальними доходами;

- індексація грошових доходів населенню;

- державне регулювання цін;

- пільги і допомога Героям Радянського Союзу і повним кавалерам Ордена Слави;

- соціальні гарантії ветеранам війни;

- соціальні гарантії ветеранам праці та іншим громадянам похилого віку;

- допомога на поховання;

Пенсійне забезпечення охоплює виплату пенсій за віком, соціальних пенсій, пенсій інвалідів війни, учасників війни, учасників ліквідації аварії на ЧАЕС. Пенсії виплачуються з Пенсійного фонду України.

Державна допомога сім’ям з дітьми призначається:

- по вагітності та пологах;

- одноразова допомога при народженні дитини;

- по догляду за дитиною;

- грошові виплати матерям ( батькам), зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років;

- по догляду за дитиною-інвалідом;

- по тимчасовій непрацездатності у зв’язку з доглядом за хворою дитиною;

- на дітей віком до 16 років;

- на дітей одиноким матерям;

- на дітей військовослужбовців строкової служби;

- на дітей, які перебувають під опікою, піклуванням;

 - допомога на неповнолітніх дітей, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, або коли стягнення аліментів неможливе.

 Фінансування державної допомоги сім’ям з дітьми здійснюється з Фонду соціального страхування України, Пенсійного фонду України, коштів державного і місцевих бюджетів та інших коштів у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Цільова грошова допомога громадянам з мінімальними доходами надається у вигляді цільових виплат окремо на прожиття; оплату житла, комунальних послуг, електроенергії, придбання і доставку палива. Фінансування виплат на прожиття здійснюються з Пенсійного фонду України, решту виплат - з місцевих бюджетів.

Індексація - це встановлений законодавством України механізм підвищення доходів громадян. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержувані в гривнях на території України, якщо вони не мають разового характеру (державні пенсії, соціальна допомога, стипендії, оплата праці). Фінансування індексації здійснюється з різних джерел:

- з доходу підприємств, об’єднань і організацій, що перебувають на господарському рахунку;

- з коштів відповідних бюджетів для організацій та установ, що фінансуються з бюджету;

- з Пенсійного фонду України та інших соціальних фондів для індексації пенсій та соціальної допомоги.

Державне регулювання цін передбачає дотування окремих товарів і послуг для підтримання їх у зв’язку з зростанням витрат на їхнє виробництво. Дотації призначаються в тому випадку, коли собівартість виготовлення товару або надання послуги вища, ніж фіксована ціна реалізації. Вона має покривати збитки і забезпечувати певний рівень рентабельності виробникам. По окремих товарах і послугах дотація покриває лише збитки. Розмір дотації розраховують на одиницю продукції або як різницю між ціною і собівартістю продукції та послуг. В кожний конкретний період перелік товарів і послуг, що підлягають дотації змінюється. Фінансування дотації провадиться з загальнодержавного і місцевих бюджетів.

Пільги і допомога Героям Радянського Союзу і повним кавалерам Ордена Слави охоплюють:

- надбавки до пенсій у розмірі 200% мінімальної пенсії за віком;

- звільнення від сплати всіх податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету;

- першочергове безплатне особисте і безплатне членів сім’ї обслуговування в амбулаторно-поліклінічних закладах усіх типів та видів;

- першочергове безплатне забезпечення ліками, що придбані за рецептами лікаря, доставка за його висновком ліків додому;

- безплатне виготовлення і ремонт зубних протезів;

- першочергове одержання безплатної путівки у санаторій, профілакторій чи будинок відпочинку один раз на рік, а членами їх сімей - 25% вартості. Усі види медичного обслуговування у санаторіях, профілакторіях і будинках відпочинку, а також харчування надаються безплатно. Особам, що одержали путівки для санаторно-курортного лікування, надається право безплатного проїзду до місця лікування і назад;

- звільнення від квартирної плати, оплати комунальних послуг водопостачання, каналізація, газ, електроенергія, гаряче постачання, центральне опалення), від плати за користування домашнім телефоном позавідомчою охороною сигналізацією житла незалежно від виду житлового фонду та інші пільги і допомога.

Витрати державних органів, органів місцевого і регіонального самоврядування, підприємств, установ і організацій з надання пільги і допомоги Героям Радянського Союзу і повним кавалерам Ордена Слави покриваються місцевими фінансовими органами перерахуванням коштів на рахунки відповідних органів, підприємств, установ і організацій за рахунок коштів державного бюджету України.

Соціальні гарантії ветеранам війни передбачають пільги щодо оплати житла і комунальних послуг, абонентної плати за користування телефоном, безплатний проїзд усіма видами транспорту (за винятком таксі). Пільги і виплати ветерани війни одержують за рахунок державного бюджету.

Соціальні гарантії ветеранам праці та іншим громадянам похилого віку охоплюють:

- першочергове безплатне зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних матеріалів);

- переважне право на забезпечення санаторно-курортним лікуванням, а також компенсацію вартості самостійного лікування в порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністерства України;

- щорічне медичне обстеження і диспансеризацію з залученням відповідних спеціалістів;

- першочергове обслуговання в лікувально-профілактичних закладах, аптеках, першочергова госпіталізація тощо.

Самотнім громадянам похилого віку, які за висновком медичних закладів потребують постійного стороннього догляду, призначається щомісячна допомога в розмірі та порядку, встановлених Законом України «Про пенсійне забезпечення», або надається соціальне побутове обслуговування вдома державними установами. Фінансування заходів щодо забезпечення соціальних гарантій ветеранам праці та громадянам похилого віку здійснюється за рахунок державного та місцевих бюджетів.

Допомога на поховання надається всім громадянам. Допомога виплачується сім’ї померлого або особі, яка здійснила поховання. Допомога надається з фонду державного соціального страхування, Пенсійного фонду, Державного фонду сприяння зайнятості населення.

Тема 8. Фонди фінансових ресурсів загальнодержавного і місцевого значення.

1.  Державний Пенсійний фонд.

2.  Державний фонд сприяння зайнятості населення.

4.  Державний інноваційний фонд.

5.  Державний фонд соціального страхування.

6.  Фонд сприяння конверсії.

7.  Позабюджетні фонди органів місцевого самоврядування.

1.  Державний Пенсійний фонд.

Пенсійний фонд України є центральним органом державної виконавчої влади, підвідомчим Кабінетові Міністрів України.

Функції Пенсійного фонду:

- збір і акумуляція обов’язкових страхових внесків, призначених для пенсійного забезпечення і виплат допомоги;

- виплата пенсій відповідно до Законів України про пенсійне забезпечення та про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи:

- виплата пенсій військовослужбовцям і працівникам органів внутрішніх справ;

- виплата допомоги на дітей;

- здійснення інших витрати, які згідно з чинним законодавством, фінансуються за рахунок Пенсійного фонду;

- фінансування державних та регіональних програм соціальної підтримки пенсіонерів;

- організація міжнародного співробітництва у галузі пенсійного забезпечення;

- розробка проекту кошторису (бюджету), складання звіту про його виконання;

- подання до Кабінету Міністрів України пропозиції щодо тарифів внесків у державне соціальне страхування із врахуванням необхідних виплат на пенсії, допомоги та інші страхування (разом з фондом соціального страхування та Міністерством праці).

Пенсійний фонд має мережу територіальних відділень, включаючи міста й райони, які у своїй діяльності взаємодіють з органами влади і управління, підприємствами та установами.

Кошти Пенсійного фонду формуються за рахунок:

- обов’язкових страхових внесків:

- коштів державного і місцевих бюджетів;

- добровільних внесків підприємств, установ та організацій і громадян;

- обов’язкових страхових внесків та інших надходжень.

Кошти Пенсійного фонду спрямовуються на:

- фінансування виплати державної пенсії, соціальних виплат, які згідно з чинним законодавством, здійснюються за рахунок його коштів, в тому числі громадянам, що виїхали на постійне проживання за кордон;

- реалізацію державних, регіональних та міських, районних програм соціального захисту населення;

- створення банку даних про платників обов’язкових страхових внесків до Пенсійного фонду та розвиток матеріально-технічного бази органів фонду.

Особливістю витрачання коштів пенсійного фонду є те, що кошти зберігаються в установах банків на розрахункових рахунках і вилученню не підлягають, а органи управління фонду утримаються за рахунок державного бюджету.

2. Державний фонд сприяння зайнятості населення.

Кошти Державного фонду сприяння зайнятості населення входять до складу Державного бюджету і витрачаються на фінансування заходів передбачених державними та територіальними програмами зайнятості.

За рахунок коштів фонду фінансуються:

а) на державному рівні:

- розвиток центрів підготовки і навчання вивільнюваних працівників та незайнятого населення, його професійної спрямованості, утримання інформаційно-обчислювальних центрів, поліграфічної бази, власних підприємств служби зайнятості, створення гуртожитків тимчасового житла для осіб без певного місця проживання;

- проведення наукових досліджень й розробок з проблем ринку праці й зайнятості населення;

- забезпечення міжнародного співробітництва у розв’язанні проблем зайнятості населення;

- надання, в окремих випадках, допомоги державним та місцевим центрам зайнятості;

- утримання структурних підрозділів служби зайнятості.

б) на місцевому рівні:

- заходи по професійному спрямуванню та працевлаштуванню населення;

- підвищення кваліфікації та перепідготовка вивільнюваних працівників і безробітних;

- організація додаткових робочих місць у галузях народного господарства;

- залучення безробітних до оплачуваних громадських робіт;

- надання безвідсоткової позички безробітним для зайняття підприємницькою діяльністю;

- виплати допомоги по безробіттю та надання матеріальної допомоги членам сім’ї безробітного, які перебувають на його утриманні;

- видання спеціальних інформаційних бюлетнів про потреби територій в кадрах і можливості працевлаштування;

Проекти доходів та витрат Державного фонду зайнятості розробляються державним центром зайнятості відповідно до встановлених строків складання державного бюджету. Центри зайнятості в межах затверджених кошторисів самостійно розпоряджаються коштами фонду, які перебувають на рахунках в установах банків під контролем Міністерства фінансів України і в першу чергу Державного Казначейства та його органів на місцях.

3. Державний інноваційний фонд.

Державний інноваційний фонд створено відповідно до Закону України «Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності» для фінансування заходів щодо забезпечення розвитку і використання досягнень науки і техніки. Фонд має відділення в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Кошти фонду формуються за рахунок:

- бюджетних асигнувань, що виділяються державою для підтримки науково-технічної діяльності;

- відрахувань підприємств, об’єднань і організацій у розмірі до 1% обсягу реалізації продукції (робіт, послуг) з віднесенням їх на собівартість;

- добровільних внесків юридичних і фізичних осіб.

При регіональних відділеннях створені ради, до складу яких входять представники наукових закладів, науково-виробничих об’єднань, промислових і сільськогосподарських організацій, фахівці, представники державної адміністрації. Ці ради розробляють пропозиції щодо визначення найперспективніших науково-технічних програм і проектів, затверджують витрати на їхнє здійснення, звіти про виконання проектів.

4. Державний фонд соціального страхування.

Державний фонд соціального страхування створено для цілей соціального страхування громадян України Кабінетом Міністрів і Радою Федерації незалежних профспілок України.

 До фонду направляються:

- частина коштів від внесків на державне соціальне страхування підприємств, установ, організацій і кооперативів (крім колгоспів), розташованих на території країни, незалежно від їхнього відомчого підпорядкування, форм власності та господарювання:

- кошти громадян, які працюють в умовах найму, оренди чи займаються індивідуальною трудовою діяльністю.

Зазначений фонд є самостійною фінансово-банківською системою і знаходиться у віданні профспілок України. Кошти фонду не підлягають оподаткуванню, грошовим, митним зборам і не входять до складу державного бюджету України.

Усі юридичні та фізичні особи, які вносять відрахування до цього фонду, зобов’язані реєструватися як страхувальники за місцем свого знаходження у відповідних комітетах профспілок. Страхові внески на соціальне страхування сплачуються за тарифами, установленими законодавством України.

За рахунок коштів Фонду соціального страхування здійснюються витрати на такі цілі:

- виплату допомоги з тимчасової непрацездатності, по вагітності і пологах, при народжені дитини, на поховання;

організацію санаторно-курортного лікування та відпочинку трудящих, їхніх дітей, ветеранів та інвалідів.

5. Фонд сприяння конверсії.

Фонд сприяння конверсії було створено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України в 1992 р.

 Фонд формується за рахунок:

- відрахувань від собівартості товарної продукції (робіт, послуг), що випускається підприємствами оборонного комплексу, передбачених Програмою надзвичайних заходів щодо стабілізації економіки та виходу її з кризового стану;

- 50% сум виручки від продажу незавершеного будівництвом об’єктів, що передбачалися для виробництва і розробок військової техніки та озброєнь, які не можуть бути використанні в цивільному виробництві;

- 10 % амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних фондів підприємств і організацій, що підлягають конверсії ( за їхньою згодою);

- частини коштів, одержаних від продажу військової техніки і озброєнь, які вивільняються в процесі скорочення Збройних сил;

- цільових асигнувань з державного бюджету;

- добровільних внесків українських та зарубіжних юридичних і фізичних осіб.

Перерахування коштів до фонду здійснюється щоквартально. Розпорядником фонду є Міністерство машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України.

6. Позабюджетні фонди органів місцевого самоврядування.

Органи місцевого самоврядування всіх рівнів формують позабюджетні фонди за рахунок таких джерел:

- додаткових доходів і зекономлених коштів, одержаних за рахунок здійснення організованих ними заходів для розв’язання економічних і соціальних проблем;

- доходів від продажу об’єктів міської, районної комунальної власності;

- доходів від продажу населенню квартир і будинків, що належать до комунальної власності;

- доходів від цінних паперів, що придбані за рахунок міських і районних позабюджетних фондів;

- добровільних внесків і пожертвувань громадян, підприємств, установ;

доходів від місцевих позик і місцевих грошово-речових лотерей;

- штрафів, які стягуються за одержання підприємствами, об’єднаннями, організаціями і установами необґрунтованого доходу у зв’язку з завищенням цін, тарифів на продукцію, роботи, послуги;

- штрафів, які можуть встановлюватись місцевими Радами для фізичних і

юридичних осіб;

- доходів від реалізації безхазяйного і конфіскованого майна;

- плати за реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності;

- районних платежів та штрафів за забруднення навколишнього середовища, нераціональне використання природних ресурсів, розміщення відходів та інших платежів за порушення законодавства про охорону навколишнього середовища, санітарних норм і правил, що визначаються відповідно до нормативів, затверджених місцевими Радами;

- орендної плати за землю;

- коштів соціального розвитку підприємств, об’єднань, організацій і установ, що виділяються на соціальний розвиток тих житлових районів, де проживає відповідна кількість їхніх працівників;

- інших зборів, платежів і штрафів, що вводяться і призначаються міською і районними радами.

Кошти позабюджетних фондів акумулюються на спеціальних рахунках, які відкриваються в установах банків і вилученню не підлягають.

Органи місцевого самоврядування мають право формувати валютні фонди за рахунок таких коштів:

- відрахувань у розмірі 5% від валютної виручки підприємств, об’єднань, організацій і установ, що зареєстровані міською, районною адміністрацією;

- доходів від власної зовнішньоекономічної діяльності;

- добровільних внесків пожертвувань юридичних осіб і громадян;

- надходження від реалізації товарів, робіт, послуг іноземним юридичним особам і громадянам;

- доходів від здавання в оренду комунальної власності іноземним юридичним і фізичним особам;

-  інших не заборонених законом джерел.

Тема 9. Державний кредит

1.  Поняття і роль державного кредиту.

2.  Державний та банківський кредит, їх відміна.

3.  Форми держаного кредиту.

4.  Державний борг.

5.  Управління державним кредитом.

6.  Державний борг України.

1.  Поняття і роль державного кредиту.

Державний кредит – це сукупність економічних відношень, які виникають між державою, фізичними та юридичними особами, іноземним урядом в процесі формування та використання державного фонду грошових ресурсів.

Кредит як елемент системи розподілу і перерозподілу вартості відображає два взаємо зустрічних процеси руху грошових коштів. Одним з них є залучення грошових коштів, які є вільними у підприємств та населення, другий – спрямування цих коштів через механізм кредитування та державний бюджет на покриття економічних потреб народного господарства. За допомогою державного кредиту перерозподіляються лише тимчасово вільні грошові кошти.

Держава може виступати як позичальник, кредитор і гарант. Найчастіше держава виступає у ролі позичальника, займаючи кошти у фізичних, юридичних осіб та іноземних держав. Рідше держава виконує функцію кредитора. В тих випадках, коли держава бере на себе відповідальність за погашення позики або виконання інших зобов’язань, вона є гарантом.

Перших два види кредитних відносин відразу ж впливають на величину фонду грошових ресурсів, останній – не завжди приводить до її зміни (якщо боржник розраховується вчасно, то гарант не несе ніяких витрат).

2.  Державний та банківський кредит, їх відміна.

Виділяють дві форми кредиту – банківський та державний. Відміна цих двох форм кредиту полягає в тому, що:

1) потреба підприємств та організацій в банківському кредиті виникає в зв’язку з нерівномірним рухом вартості у процесі виробництва та обміну, потреба в державному кредиті виникає через фінансові негаразди країни.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5