Дипломная работа: Дослідження фінансових результатів виробничо-господарської діяльності та майнового стану підприємства ЗВП "Неон" УТОГ

Щодо джерел отримання грошових коштів, то до них відносяться:

-  Реалізація продукції з негайною оплатою.

-  Отримання дебіторської заборгованості.

-  Продаж резервних грошових активів.

-  Продаж матеріальних і нематеріальних активів (зайвих запасів).

-  Отримання банківських кредитів.

-  Залучення інвестицій, приватного капіталу та інших внесків.

Перші чотири шляхи більш доцільні, тому що не приводять до збільшення валюти балансу. В цих випадках грошові кошти формуються шляхом реструктуризації активів. Два останніх - можуть використовуватись для підтримки поточної платоспроможності в крайніх випадках, тому що вони приводять до відволікання залучених фінансових ресурсів від цільового використання.

Щодо управління дебіторською заборгованістю, то найбільш ефективними будуть такі шляхи:

-  визначення термінів прострочених залишків на рахунках дебіторів і порівняння цих термінів із середніми показниками в галузі, показниками конкурентів і даними минулих років;

-  періодичний перегляд граничної суми кредиту, виходячи з реального фінансового становища клієнтів;

-  якщо виникають проблеми з одержанням грошей, то необхідно вимагати заставу на суму, не меншу, ніж сума на рахунку дебітора;

-  використання арбітражних судів для стягнення боргів при наявності порук чи гарантій;

-  продаж рахунків дебіторів факторинговій компанії чи банку, що надає факторингові послуги, якщо це вигідно;

-  при продажу великої товарної партії негайне виставлення рахунку покупцю;

-  використання циклічної виписки рахунків для підтримання одноманітності операцій;

-  відправлення поштою рахунків покупцям за декілька днів до настання терміну платежу;

-  страхування кредитів для захисту від значних збитків за безнадійними боргами;

-  обминання дебіторів з високим ризиком, наприклад, якщо покупці належать до країни чи галузі, що переживають істотні фінансові труднощі.

Слід приділити значну увагу збуту продукції за готівку. Цьому має сприяти правильна маркетингова політика (пошук нових, більш платоспроможних споживачів продукції, нових ринків, розширення збутової мережі тощо). Треба розробити гнучку систему знижок та кредитування для оптових покупців, вивчити ефективність організації та проведення сезонних розпродаж зі знижками в ціні. Ці всі заходи будуть закладом підвищення виручки, а також прибутку, що, в свою чергу, дозволить підвищити рентабельність капіталу.

Сума дебіторської заборгованості та запасів покриває суму оборотних активів у нормативному значенні. Якщо провести правильну політику по управлінню дебіторською заборгованістю, то необхідну суму можна отримати з неї, а частину дебіторської заборгованості спрямувати на покриття кредиторської. Але для цього потрібно вибрати найбільш доцільні строки платежів та форми розрахунків із споживачами (попередня оплата, оплата по факту відвантаження продукції). Доцільною, в даному випадку, є оплата по факту відвантаження продукції покупцям, а також надання знижок споживачам за умови попередньої оплати (для стимулювання надходження грошових коштів).

Для поповнення власного капіталу треба, перш за все, оцінити вартість його залучення з різних джерел. До того, як звертатись до зовнішніх джерел формування власного капіталу, повинні бути реалізовані всі можливості його формування за рахунок внутрішніх джерел. А основні внутрішні джерела - прибуток та спеціальні фонди.

Але якщо сума власного капіталу із внутрішніх джерел є недостатньою, треба звертатись до зовнішніх джерел залучення. Це вимагає необхідність розробки емісійної політики підприємства. Основною метою цієї політики є залучення на фондовому ринку необхідного обсягу фінансових коштів в мінімально можливі строки і за мінімальну плату.

Процес управління вартістю залученого капіталу за рахунок зовнішніх джерел характеризуються високим рівнем складності і потребує відповідної кваліфікації виконавців.

Не слід також нехтувати позиковим капіталом. В розвинутих країнах за питомою вагою у складі залучених джерел фінансування значне місце займають саме банківські кредити та кредиторська заборгованість, в тому числі комерційний і товарний кредити. Необхідність кредиту як джерела поповнення фінансових ресурсів підприємства визначається характером кругообігу основних і оборотних активів. Як джерело фінансування, позиковий капітал теж має свої особливості:

-  відносна простота формування базових показників оцінки вартості. Це вартість обслуговування боргу в формі процентів за кредит;

-  виплати по обслуговуванню боргу відносяться на собівартість, що зменшує розмір оподатковуваної бази підприємства, тобто розмір вартості позикового капіталу зменшується на ставку податку на прибуток;

-  вартість залучення позикового капіталу має високу ступінь зв'язку з рівнем кредитоздатності підприємства, оціненого кредитором. Чим віще кредитоздатність підприємства по оцінці кредитора, тим нижче вартість залученого позикового капіталу;

-  залучення позикового капіталу пов'язано із зворотним грошовим потоком по обслуговуванню боргу та по погашенню зобов'язань по основній сумі боргу.

Вартість внутрішньої кредиторської заборгованості при визначенні вартості капіталу враховується по нульовій ставці, тому що це, фактично, безплатне фінансування підприємства. Але не можна збільшувати суму капіталу за рахунок цього джерела, бо якщо кошти затримуються на тривалий час в обігу і своєчасно не повертаються, це може стати причиною простроченої кредиторської заборгованості, що в кінці призведе до сплати штрафів, санкцій та погіршення фінансового стану.

Щодо позикового капіталу, то у підприємства при існуючій структурі коштів і низькій рентабельності активів у порівнянні з процентними ставками за кредит є дуже незначні можливості по його залученню. Треба в першу чергу вирішувати збутові проблеми і підвищувати кредитоздатність підприємства.

Аналіз підприємства ЗВП "Неон" УТОГ виявив декілька слабких сторін підприємства. Тому для покращення інвестиційного іміджу ЗВП "Неон" УТОГ необхідно вказати напрямки покращення показників інвестиційної привабливості.

Аналіз валюти та структури балансу ЗВП "Неон" УТОГ у цілому показав хороші результати. Негативно можна оцінити значне зростання дебіторської заборгованості. Прискорити погашення дебіторської заборгованості можна шляхом:

-  ознайомлення з фінансовим станом покупця та набуття впевненості щодо його подальшої платоспроможності;

-  своєчасне оформлення розрахункових документів;

-  застосування попередньої оплати;

-  застосування вексельної форми оплати;

-  удосконалення розрахунків.

Згідно з проведеними розрахунками найбільш оптимальною структурою капіталу визнано структуру з часткою позикового капіталу 20 %. За такої структури фінансова ефективність діяльності підприємства вважається найвищою.

Аналіз позикових коштів виявив що товариство використовує у своїй діяльності тільки поточні позикові кошти. У складі позикових коштів найбільшу питому вагу має кредиторська заборгованість, і хоча за звітний період її величина зменшилася її питома вага у складі позикових коштів зросла. Також спостерігається збільшення заборгованості за поточними зобов’язаннями: з одержаних авансів, розрахунки з бюджетом, зі страхування, з оплати праці. Зменшення кредиторської заборгованості в цілому заслуговує позитивної оцінки, але керівництву все ж таки треба звернути увагу на її високий рівень.

Щоб підприємство мало позитивний інвестиційний імідж, воно обов’язково повинно бути платоспроможним. Тому керівництво повинно слідкувати за підтриманням платоспроможності на високому рівні.

Аналіз платоспроможності та ліквідності виявив що баланс не є абсолютно ліквідним. Керівництву треба звернути на це увагу і з`ясувати причини такого негативного становища.

Ситуацію можна покращити зменшуючи дуже велику частку кредиторської заборгованості у пасивах, а також збільшивши величину грошових коштів на розрахунковому рахунку.

Одним з напрямків покращення інвестиційної привабливості є покращення показників рентабельності. Рентабельність загального капіталу можна покращити зменшуючи частку активів які не приносять прибутку, їх можна здати в оренду або реалізувати.

Поряд з віддачею капіталу його обертання є одним із важливіших показників, що характеризує інтенсивність використання засобів підприємства.

На ЗВП "Неон" УТОГ згідно аналізу обертання оборотного капіталу уповільнилося обертання дебіторської заборгованості у наслідок її стрімкого приросту. Ситуацію можна покращити такими шляхами:

-  своєчасним відвантаженням продукції та оформленням документів;

-  вивченням платоспроможності покупців і замовників, своєчасними заходами із стягнення дебіторської заборгованості;

-  інтенсифікацією виробництва;

-  повнішим і раціональнішим використанням земельних, трудових і матеріальних ресурсів;

-  правильною організацією роботи щодо матеріально - технічного забезпечення;

-  недопущенням створення надлишкових і непотрібних запасів;

-  недопущенням відволікання коштів у дебіторську заборгованість;

-  скороченням термінів обертання по всіх фазах кругообігу засобів.

Висока фінансова стійкість підприємства - об’єкта інвестування чи не найважливіший чинник що впливає на прийняття рішення потенційним інвестором. Тому зміцнення фінансової стійкості має важливе значення для покращення інвестиційної привабливості. Фінансову стійкість можна покращити збільшуючи розмір власного оборотного капіталу та зменшуючи поточні зобов’язання.

В цілому проведене дослідження дає можливість поліпшити фінансовий стан ЗВП "Неон" УТОГ. Для цього доцільно:

-  прискорити погашення дебіторської заборгованості;

-  знизити рівень кредиторської заборгованості;

-  покращити ліквідність;

-  покращити фінансову стійкість.

Впровадження таких заходів значною мірою допоможе підвищити фінансовий стан товариства.

Висновки

Таким чином, стратегія управління фінансовою сталістю повинна відповідати вимогам антикризового управління фінансами підприємства і передбачати раціоналізацію обороту обігових коштів та оптимізацію структури джерел їхнього фінансування; забезпечення своєчасного оновлення позаоборотних активів і високу ефективність їхнього використання; вибір та реалізацію найефективніших шляхів розширення обсягів активів для забезпечення основних напрямків розвитку; забезпечення необхідного рівня самофінансування свого виробничого розвитку за рахунок прибутку, оптимізації податкових платежів, ефективної амортизаційної політики; забезпечення найефективніших умов і форм залучення позикових коштів у відповідності з потребами підприємства.

Ефективність стратегічного управління фінансовою сталістю багато у чому залежить від використання захисних механізмів, серед яких хочемо виділити профілактичні заходи та систему внутрішнього страхування. Профілактика ризику зниження фінансової сталості повинна проводитись у чотирьох напрямках: уникнення, мінімізація, диверсифікація, лімітування. Уникнення ризику зниження фінансової сталості підприємства можливе лише за рахунок: відмови від здійснення фінансових операцій, рівень ризику за якими надзвичайно високий і не відповідає критеріям ефективної фінансової політики підприємства; зниження питомої ваги позичкових фінансових ресурсів у господарському обороті; підвищення рівня ліквідності активів шляхом збільшення питомої ваги оборотних активів.

У тих випадках, коли не можна взагалі уникнути ризику зниження рівня фінансової сталості підприємства, його мінімізація досягається шляхом отримання від контрагентів певних гарантій при наданні їм комерційного кредиту та скороченні переліку форс-мажорних обставин у контрактах із покупцями готової продукції, що дасть можливість, у свою чергу, суттєво знизити ризик виникнення безнадійної дебіторської заборгованості.

Диверсифікація ризику зниження фінансової сталості підприємства може реалізуватися шляхом диверсифікації:

-  портфеля цінних паперів;

-  валютного портфеля за рахунок вибору для проведення зовнішньоекономічних операцій кількох видів валют;

-  депозитного портфеля за рахунок розміщення великих сум тимчасово вільних коштів на депозитне зберігання у кількох банках при збереженні умов їхнього розміщення.

За рахунок встановлення відповідних фінансових нормативів можна здійснювати лімітування ризику зниження фінансової сталості підприємства. Вони, наприклад, можуть включати:

-  мінімальну частку (%) високоліквідних активів у складі майна підприємства;

-  граничний рівень (%) позикових коштів у господарському обороті;

-  максимальний розмір депозитного вкладу, розміщеного в одному банку.

Розглянувши принципові ознаки профілактичних заходів, спрямованих на зниження ризику втрати фінансової сталості, хочемо зауважити, що вони можуть суттєво вплинути на ймовірність його виникнення, але не можуть повністю нейтралізувати його. Тому підприємствам, на нашу думку, слід узяти на себе функцію страхування ризику зниження фінансової сталості.

Система заходів внутрішнього страхування ризиків зниження фінансової сталості забезпечить нейтралізацію негативних явищ у процесі економічного розвитку підприємства. Розглянемо основні можливі напрямки внутрішнього страхування ризиків зниження фінансової сталості підприємства:

1. Резервування частини фінансових ресурсів для забезпечення подолання негативних фінансових наслідків. Таке резервування фінансових ресурсів повинно здійснюватися у вигляді:

-  формування страхового фонду підприємства у відповідності з вимогами чинного національного законодавства та статуту підприємства;

-  формування цільових резервних фондів;

-  формування резервних сум фінансових засобів у процесі розробки фінансових планів;

-  використання залишків прибутку як резерву для ліквідації негативних наслідків окремих фінансових ризиків, які, у свою чергу, негативно впливають на рівень фінансової сталості підприємства.

2. Забезпечення компенсації можливих фінансових збитків за рахунок формування відповідної системи отримання додаткового доходу за ризиковими операціями понад рівень, якого можуть досягти не ризикові фінансові операції.

3. Забезпечення компенсації можливих фінансових збитків за рахунок системи штрафних санкцій, які повинні у повному обсязі компенсувати фінансові збитки підприємства.

Організація стратегічного управління фінансовою сталістю на вітчизняних підприємствах дасть змогу зміцнити рівень сталості фінансового стану, створити ефективне підґрунтя для системи заходів антикризової політики управління фінансами підприємств в умовах трансформації економічного механізму в Україні.

Список використаної літератури

1.  Конституція України.К. - 1996 р. - www.zakon.gov.ua

2.  Господарський кодекс від 16.01.2003 р. - www.zakon.gov.ua

3.  Цивільний кодекс України від 01.01.2004 р. - www.zakon.gov.ua

4.  Закон України " Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99. - №996-14 // Відомості Верховної Ради. - 1999. - №20. - с.150

5.  Закон України "Про власність" від 07.02.91 р. - №697-12 // Відомості Верховної Ради. - 1991. - №12. - с.249

6.  Закон України "Про господарські товариства" від 19.09.91 р. - №769/97 ВР // Відомості Верховної Ради. - 1991. - №49. - с.682

7.  Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97р. №283/97-ВР зі змінами та доповненнями від 24.12.2002 р. - www.zakon.gov.ua

8.  Закон України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97 р. - №168-97-ВР зі змінами та доповненнями від 18.01.2001 р. - №2233-3. - www.zakon.gov.ua

9.  Положення „Про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації” - 08.02.01. - №121/5312. - www.zakon.gov.ua

10.  Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс" від 31.03.99. - № 87 // Все про бухгалтерський облік. - 2001. - № 37. - С.58-62

11.  Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати" від 31.03.99. - №87 // Все про бухгалтерський облік. - 2001. - № 37. - с.63-66

12.  Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 "Звіт про рух грошових коштів" від 31.03.99. - №87 // Все про бухгалтерський облік. - 2001. - № 37. - с.67-70

13.  Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 10 “Дебіторська заборгованість”, затверджене наказом МФУ вiд 6 жовтня 1999 р. № 237 // Все про бухгалтерський облік. - 2001. - № 37. - с.87-90

14.  Положення (стандарт) бухгалтерського облiку № 11 “Зобов’язання”, затверджене наказом МФУ вiд 31.01.2000 № 20 // Все про бухгалтерський облік. - 2001. - № 37. - с.90-93

15.  Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 15 “Дохід”, затверджене наказом МФУ вiд 29 листопада 1999 р. № 290 // Все про бухгалтерський облік. - 2001. - № 37. - с.96-99

16.  Анализ эффективности хозяйственной деятельности промышленных объединений и предприятий / Под ред. Ермоловой Л.Л. - Мн.: Вышейша школа. - 1998. - 496 с.

17.  Алєксєєв І.В. Фінансовий аналіз, техніка розрахунків та моделювання економічних ситуацій. Львів: Бескид Біт. - 2003. - 152 с.

18.  Алтухов В. Фінансовий стан підприємства та його оцінка // Актуальні проблеим економіки. - 2002. - № 7. - с.43-47

19.  Балабанов И.Т. Фінансовий менеджмент. - М.: Фінанси і статистика. - 1991.

20.  Бандурко О.М., Коробов М.Я., Орлов П.І., Петрова К.Я. Фінансова діяльність підприємства: Підручник. - К.: - Либідь. - 2003 - 384 с.

21.  Беленський П.Ю. д.е.н. Вступ до фінансового менеджменту (методичні матеріали). - Львів. - 1998.

22.  Белолипецкий В.Г. Финансы фирмы: курс лекций. - М.: ИНФРА. - 1998. с.64

23.  Бланк И.А. Финансовый менеджмент. - К.: Ника - Центр. - 2001

24.  Бланк И.А. Стратегия и тактика управления финансами. - К.: Ника - Центр. - 1999

25.  Бойчик І.М. Економіка підприємств: Навчальний посібник. - К.: Атіка. - 2003. - 480 с.

26.  Бочаров В.В. Управление денежным оборотом предприятий и корпораций. - М.: Финансы и статистика. - 2002

27.  Брікхем Є.Ф. Основи фінансового менеджменту. К.: Молодь. - 1997. - 1000 с.

28.  Ванькович Д.В. Удосконалення системи управління фінансовим ресурсами промислових підприємств // Фінанси України. - 2003. - №7. - с.44-50

29.  Ван Хорн Дж.К. Основы управления финансами: Пер. с анг. М.: финансы и статистика. - 1996. - 800 с.

30.  Воробйов Ю.М. Теоретичні основи фінансового капіталу підприємств // Фінанси України. - 2002. - №7. - с.62-68

31.  Воробйов Ю.М. особливості формування фінансового капіталу підприємства // Фінанси України. - 2001. - №2. - с.77-85

32.  Гриньова В.М. Фінанси підприємств. Харків: ХДЕУ. - 2002

33.  Гуляєва Н., Сьомко О. Фінансові ресурси підприємств // Фінанси України. - 2003. - №12. - с.58-63

34.  Демчук Л. Аналіз забезпеченості підприємств оборотними засобами // Економіка АПК. - 2001. - № 7. - с.61-64

35.  Эткинсон Дж. Уилсон Й. Стратегический маркетинг: ситуации, примеры: Учебное пособие / Пер. с англ. под. ред. Ю.А. Цыпкиной - М., ЮНИТИ, 2001, 470 с.

36.  Задольский А. Оцінка ефективності діяльності підприємства // Економіка України. - 2003. - №19. - с.79-81

37.  Зятковський І.В. Теоретичні засади фінансів підприємства // Фінанси України. - 2001. - 4. - с.25

38.  Зятковський І.В. Фінанси підприємств. - К. - 2003.

39.  Економічний аналіз: Навч. посіб./ За ред. Чумаченка. - К.: КНЕУ. - 2002. - 540 с.

40.  Івахненко В.М. Економічний аналіз: Навчальний посібник. - К.: Знанння. - 2003. - 206 с.

41.  Качмарик Я.Д. Ефективність формування фінансових ресурсів підприємства // Фінанси України. - 1999. - 10. - с.138-144

42.  Ковальов В.В. Фінансовий аналіз: Управління капіталом. Вибір інвестицій. Аналіз звітності. М.: Фінанси і статистика. - 2001 - 432 с.

43.  Ковалев В.В. Управление финансами: Учебн. пособие - М.: ФБК - ПРЕСС, 2002. - 160 с.

44.  Коваленко Л.О., Ремньова Л.М. Фінансовий менеджмент. Чернігів: ЧДІЕУ. - 2002. - 540 с.

45.  Кондратьєв О.В. Фактори забезпечення фінансової стійкості підприємства // Фінанси України. - 1997. - №9. - с.73-76

46.  Козакова В. Концептуальні основи управління фінансовими ресурсами підприємства // Економіка АПК. - 2004. - №1. - с.109-114

47.  Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навчальний посібник. - К.: Знання. - 2003. - 294 с.

48.  Корнєв В.В. Рух капіталу і фінансова логістика // Фінанси України. - 2003. - №11. - с.23-31

49.  Костырко Л. Источники формирования финансовых ресурсов // Бизнес-информ. - 1999. - №3-4. - с.122-127

50.  Кошарик Я., Хуткий Р. Ефективність формування фінансових ресурсів підприємства // Фінанси України. - 1999. - №10. - с.138-141

51.  Крейніна М.Н. Фінансовий менеджмент/ Навчальний посібник. - М.: Видавництво "Дело и Сервис". - 2003. - 304 с.

52.  Маркетинговий менеджмент: Магістерські програми за напрямком „Маркетинг”. - К.: КНЕУ. - 2001. - 170 с.

53.  Марченко А. Аналіз джерел формування фінансових ресурсів // Фінанси України. - 2002. - №9. - с.102-109

54.  Менеджмент організацій: Підручник / За ред. Л.І. Федулової. - К. - Либідь. - 2003. - с.445

55.  Негашев Е.В. Анализ финансов предприятия в условиях рынка - М.: Высшая школа. - 1997. - 192 с.

56.  Опарін В.М. Фінансові ресурси: проблеми визначення та розміщення // Вісник НБУ. - 2001. - № 5. - с.10-11

57.  Опарін В.М. Фінансові ресурси та суспільний капітал // Вісник НБУ. - 2002. - № 7. - с.26-28

58.  Панкевич Л. Напрями вдосконалення управління фінансовими ресурсами регіону // Регіональна економіка. - 2000. - №1. - с.34-43

59.  Петленко Ю.В. Оптимізація джерел фінансових ресурсів // Фінанси України. - 2001. - №6. - с.91-95

60.  Плиса В. Зміцнення фінансової сталості підприємства // Фінанси України. - 1998. - №5. - с.86-90

61.  Плиса В. Стратегія управління фінансовою стійкістю підприємства // Фінанси України. - 1999. - №11. - с.36-41

62.  Плиса В. Управління ризиком фінансової стійкості підприємств // Фінанси України. - 2002. - №1. - с.67-72

63.  Примак Т.О. Економіка підприємства: Навчальний посібник. - К: Віхор. - 2002. - 250 с.

64.  Правознавство: Навчальний посібник/ За ред. Копєйчикова В.К.: Юрінком-Інтер. - 2001. - 640 с.

65.  Пушкар М.С. Тенденції та закономірності розвитку бухгалтерського обліку в України: Теоретико-методологічні аспекти. - Тернопіль: Економічна думка. - 1999. - 422 с.

66.  Рындин В.М., Шамаев О.А. Организация финансового менеджмента на предприятии - М.: Русская Деловая Литература. - 1997. - 352 с.

67.  Савицька Г.В. Аналіз господарської діяльності підприємства. Навч. посіб. - Мінськ: ИП "Екоперспектива". - 2001. - 265 с.

68.  Соловей Н. Системный подход к управлению финансовыми ресурсами // Бизнес-информ. - 1999. - №5-6. - с.133-135

69.  Стефаник І.Б. Методика аналізу і оцінки ефективності використання фінансових ресурсів підприємницьким структурами // Наукові праці НДФІ. - 1999. - 8. - с.64-75

70.  Стратегія економічного розвитку України: Науковий збірник. Вип.7./ - К.: КНЕУ. - 2001. - 632 с.

71.  Тарасенко Н.В. Економічний аналіз діяльності промислового підприємства. - Львів: ЛБУ. - 2001. - 485 с.

72.  Терещенко О.О. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання. Нав.посіб. - К.: КНЕУ. - 2003. - 554 с.

73.  Федоренко В.Г. Показники фінансової стабільності й інтенсивності використання капіталу підприємства // Фондовий ринок. - 2001. - 22 травня. - с.18-21

74.  Філімоненко О.С. Фінанси підприємств: Нав. посіб. - К.: Ельга. - 2003. - 360 с.

75.  Фінансовий менеджмент: Навч. посіб./ за ред. Г.Г. Кірейцева. - К.: ЦУЛ. - 2003

76.  Фінанси підприємств: Підручник/ За ред. професора А.М. Поддерьогіна. - К.: КНЕУ. - 2003. - 460 с.

77.  Фінансове право: Підручник / За ред. Воронова Л. Харків: Фірма-консум. - 1999. - 496 с.

78.  Финансовое управление фирмой / В.И. Терехин, С.Н. Цыганков; под. ред. В.И. Терехина. - М.: ОАО „Издательство „Экономика”. - 1998. - 350 с.

79.  Хачатурян С.В. Сутність фінансових ресурсів та їх класифікація // Фінанси України. - 2003. - 4. - с.77-81

80.  Шершньова З.Є., Оборська С.В. Стратегічне управління. Навч. посібник. - К.: КНЕУ. - 1999. - 383 с.