Учебное пособие: Фінансове право України
Ненадання цих документів платнику
податків або їх надання з
порушенням вимог, визначених вище, є підставою для недопущення посадових
осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової
виїзної перевірки.
Проведення
перевірок органами державної податкової служби не
повинно порушувати нормального режиму роботи платників податків.
У разі заподіяння шкоди внаслідок порушення працівниками
органів державної податкової служби прав платників податків,
встановлених законом, а також вимог щодо проведення перевірок платник податків
може звернутися до суду із заявою про відшкодування матеріальної та моральної
шкоди. При цьому суб'єкти малого підприємництва звільняються від сплати
державного мита.
Відшкодування шкоди здійснюється відповідно до закону.
Працівники органів державної податкової служби несуть матеріальну
відповідальність за шкоду, завдану незаконними діями або
бездіяльністю, в межах, встановлених законом.
Наказ
ДПА від 16.09.2002 N 429 „Про затвердження Порядку оформлення результатів
документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства
суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями,
відділеннями та іншими відокремленими підрозділами”
При проведенні
комплексної документальної перевірки складається один зведений акт комплексної
перевірки, а в разі відсутності
порушень - довідка.
Складовими частинами зведеного акта комплексної
документальної перевірки є довідки, які складаються посадовими особами податкового органу як з
окремого питання плану перевірки, так і з декількох питань плану перевірки.
Довідка
підписується посадовими особами податкового органу,
які здійснили перевірку, та погоджується з посадовими особами
підприємства.
Довідка
складається у двох примірниках. Перший примірник
надається керівнику, який очолює перевірку, а другий залишається в
структурному підрозділі, працівник якого склав цю довідку.
Акт
документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки
фактів порушень, зокрема норм
податкового та валютного законодавства, а також невиконання платником податків
законних вимог посадових осіб податкових органів, які проводили перевірку.
За
результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини
фінансово-господарської діяльності
суб'єкта підприємницької діяльності, які мають відношення до фактів виявлених
порушень податкового та валютного законодавства (далі - суттєві обставини).
Факти виявлених
порушень податкового та валютного
законодавства викладаються в акті документальної перевірки чітко,
об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші
документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому
обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Акт
документальної перевірки повинен бути складений на паперовому носії і в електронному вигляді
державною мовою1 і мати наскрізну
нумерацію сторінок.
У разі
відсутності первинних документів, що підтверджують факт порушення, до акта перевірки додаються
пояснення посадових осіб або
інших працівників підприємства (в межах їх компетенції), що перевіряється.
Титульний аркуш
акта документальної перевірки друкується на
номерному бланку органу державної податкової служби для складання
актів документальних перевірок.
Перший примірник
акта в оригіналі залишається в органах державної податкової служби.
У разі
необхідності використання у змісті акта скорочених назв і загальноприйнятих абревіатур
при першому вживанні відповідне
словосполучення наводиться повністю з одночасною вказівкою в дужках його скороченої
назви або абревіатури, які будуть використовуватись далі в тексті.
В акті
документальної перевірки, розрахунках та інших матеріалах не допускаються різного
роду виправлення цифрових показників, дат та інших даних.
Інформація, що
міститься в акті документальної перевірки, не підлягає розголошенню органом державної
податкової служби і її співробітниками,
а також передачі в інші органи, за винятком випадків, передбачених законодавством.
У разі, якщо
платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за
наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що
використовуються для одержання доходів чи пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів,
комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових
комплексів, систем та засобів штрихового кодування, складається акт відмови від допуску до перевірки. - це акт, який складається посадовими особами податкового
органу в разі відмови підприємства вдопуску до перевірки.
Акт
відмови від підпису - акт, який засвідчує відмову
посадових осіб підприємства від підписання акта документальної
перевірки. При цьому в акті зазначається про ознайомлення (чи
відмову від ознайомлення) керівника і головного бухгалтера
підприємства із змістом акта перевірки, обов'язками, правами і
відповідальністю платника податків.
Акт відмови від
допуску до перевірки та акт відмови від
підпису підписується не менш як трьома особами.
Склад і зміст акта документальної перевірки
Акт документальної
перевірки повинен складатися з трьох
частин:
I - вступна;
II - описова;
III – висновок та
інформативних додатків.
I.
Вступна
частина акта документальної перевірки
Вступна частина акта документальної перевірки повинна
містити такі дані:
дата підписання акта перевірки (число, місяць, рік підписання
акта посадовими особами, що проводили перевірку, та посадовими
особами підприємства);
номер акта перевірки (порядковий номер журналу
реєстрації
перевірок,
код структурного підрозділу, код за ЄДРПОУ підприємства);
місцезнаходження підприємства;
повна і скорочена назва
підприємства відповідно до установчих
документів;
підстави для проведення
документальної перевірки у відповідності до вимог закону
дата та номери посвідчень на
документальну перевірку, назва
органу державної податкової служби, який його виписав;
посади осіб, назва
структурного підрозділу, назва органу
податкової служби, прізвища, імена, по батькові, посади осіб, що
проводять перевірку;
документальна перевірка
(планова чи позапланова);
період, за який проводиться
перевірка діяльності
підприємства;
інформація про направлення
повідомлення підприємству про проведення планової перевірки
інформація про
посадових осіб, відповідальних за фінансово-господарську діяльність підприємства
за період, що перевіряється, із зазначенням наказів про призначення
та звільнення із займаної посади;
інформація про наявність
журналу реєстрації перевірок підприємства та вчинення в ньому запису про проведення
перевірки;
термін проведення
перевірки (при необхідності зазначити перерву в роботі);
дані про реєстрацію
(перереєстрацію) платника податків в
органах виконавчої влади (назва документа, назва органу, дата і
реєстраційний номер), дата взяття на облік державним податковим
органом (назва документа, назва органу державної податкової служби
та дата взяття на облік), реєстраційні дані платника ПДВ (назва
документа, дата, номер, індивідуальний податковий номер);
дані про розмір статутного
фонду, засновників, розмір їх
внесків до статутного фонду, форма внесення (у разі необхідності),
а також коди за ЄДРПОУ - для юридичних осіб;
код форми власності,
підпорядкованість для державних
підприємств;
перелік структурних
підрозділів; інформація
про види діяльності, які здійснювало підприємство за період, що перевірявся, та види
діяльності, що підлягають ліцензуванню (номер і дата видачі ліцензії, назва органу, що
видав ліцензію, терміни початку і закінчення дії ліцензії);
дані про наявність
рахунків у банках та інших фінансових
установах із зазначенням своєчасності надання повідомлення про їх
відкриття (закриття);
інформація про попередню
комплексну документальну перевірку
із зазначенням назви органу державної податкової служби, дати та
номера акта перевірки, періоду перевірки (планова чи позапланова,
установлені порушення та вжиті заходи щодо усунення виявлених
недоліків);
інформація про документи,
які використані при даній перевірці, згруповані за типами (вказати період
охоплення їх перевіркою
та метод - суцільний, вибірковий);
інформація про зустрічні
перевірки, проведені у ході документальної перевірки, про надіслані запити на їх
проведення до інших
органів державної податкової служби;
перелік комп'ютерних
автоматизованих інформаційних систем,
інформація яких використана під час перевірки;
інформація про те, чи є
підприємство засновником (учасником),
акціонером іншого суб'єкта підприємницької діяльності;
якщо підприємство протягом
своєї діяльності мало від'ємне
значення об'єкта оподаткування (збитки або незначні прибутки) чи заявляло значні суми до
відшкодування податку на додану вартість, в обов'язковому порядку
зазначаються обгрунтовані їх причини;
дані про наявність пільг,
наданих відповідно до чинного
законодавства (код пільги, на яку суму і на який податок отримано
пільги з розбивкою за роками в межах звітних періодів, що
перевіряються);
відображення інформації
про проведені підприємством інвентаризації його основних засобів,
нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і
документів, розрахунків та інших статей балансу;
у разі проведення у ході
перевірки інвентаризації відобразити її результати.
II. Описова частина акта документальної
перевірки
1. Результати документальної
перевірки групуються за окремими
видами податків і зборів (обов'язкових платежів) та у розрізі
податкових періодів.
2. За кожним відображеним в
акті фактом порушення податкового
та валютного законодавства необхідно:
висвітлити показники, які
відображаються підприємством у
податковій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході
перевірки на підставі первинних документів податкового та
бухгалтерського обліку підприємства у розрізі періодів; у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст
порушення
з
посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків,
зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності
платника податків, в якому дане
порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових
осіб підприємства щодо встановлених порушень;
зазначити первинний
документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському
обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що
достовірно підтверджують наявність факту порушення;
зазначити перелік
документів, що не були надані у ході
здійснення перевірки;
у разі відмови
посадових осіб підприємства надати перевіряючим письмові пояснення щодо
причини ненадання документів факт відмови відобразити в акті.
Виявлені факти однотипних
порушень та порушень, які повторюються, групуються у відомості або таблиці, що
додаються до акта.
Зазначені відомості або таблиці повинні містити повний перелік однотипних порушень податкового
та валютного законодавства із зазначенням звітного періоду, до якого вони відносяться
(назву, дату і номер документа, відповідно
до якого здійснено операцію, суть операції, а також посилання на нормативно-правові
акти, їх
пункти
і статті, положення яких порушені). Зазначені додатки повинні бути підписані перевіряючими,
а також посадовими особами підприємства.
Не допускається відображення
в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень
перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду
висновків щодо дій посадових осіб підприємства (наприклад,
"приховування об'єкта оподаткування", "розкрадання",
"привласнення", "описка" тощо).
У випадках відсутності
податкового обліку даний факт
фіксується в описовій частині акта, а у випадках, передбачених законодавством, застосовуються непрямі
методи, порядок застосування яких передбачений чинним законодавством
У разі, коли
документальною перевіркою не встановлено порушень вимог (посилання на нормативно-правові
акти, які
регламентують
питання повноти нарахування та своєчасності сплати відповідних податків, зборів та
інших обов'язкових платежів), в описовій частині акта відображаються задекларовані
показники та робиться
відповідний запис: "Документальною перевіркою пунктів N плану перевірки порушень не встановлено".
При цьому до акта перевірки додаються аналітичні таблиці, які
підтверджують задекларовані
показники.
3. При проведенні
планових комплексних документальних перевірок за галузевим принципом
проводиться аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства.
III. Висновок
У цьому розділі акта
документальної перевірки відображається
узагальнений опис виявлених перевіркою порушень податкового та
валютного законодавства з посиланням на підпункти, пункти, статті
нормативно-правових актів.
Виявлені порушення
податкового та валютного законодавства
відображаються у гривнях у розрізі податків, зборів та інших
обов'язкових платежів з розбивкою за роками та податковими
періодами, у межах періоду, що перевіряється.
В акті не допускається
визначення виду і розміру штрафних
(фінансових) санкцій та адміністративних штрафів за встановлені
порушення.
У разі вилучення у
ході перевірки документів, які
підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із
відображенням підстав для вилучення, номера та дати протоколу
вилучення.
Відображається кількість складених примірників акта перевірки
та відмітка про вручення одного примірника посадовим особам
підприємства.
Інформативні додатки до акта
документальної перевірки
Затверджений керівником (заступником керівника) органу
державної податкової служби та підписаний начальником відділу
(управління) працівника, що очолює перевірку, план перевірки
підприємства;
розрахунки донарахованих
сум податків, зборів, інших
обов'язкових платежів, а також розрахунки зменшення від'ємного
значення об'єкта оподаткування, зменшення податкового кредиту за
податком на додану вартість у розрізі податкових періодів;
розрахунки пені за порушення вимог законодавства у сфері
зовнішньоекономічної діяльності;
пояснення посадових осіб підприємства щодо виявлених
порушень, надані у ході перевірки;
інші матеріали, що підтверджують наявність фактів податкових
та валютних порушень;
матеріали (описи, відомість, протоколи) про результати
проведеної в ході перевірки інвентаризації;
постанова органу державної податкової служби про проведення
вилучення документів, протокол вилучення і опис документів, які
вилучені, якщо вилучення мало місце;
відомості про дебіторську та кредиторську заборгованість із
зазначенням повних назв підприємств, їх кодів за ЄДРПОУ, дати та
номера документа, що їх підтверджує, за найбільшою сумою
заборгованості;
відомості про суми кредиторської та дебіторської
заборгованості на останній день місяця періоду, за який
здійснюється перевірка, за кожним зовнішньоекономічним контрактом;
відомості щодо здійснення зовнішньоекономічної діяльності з
зазначенням:
номера, дати договору (контракту) ЗЕД та його суми, номера та
дати реєстрації договору (контракту) ЗЕД у Міністерстві економіки
та з питань європейської інтеграції, держави нерезидента, який є
стороною договору (контракту) ЗЕД, найменування фінансової
установи нерезидента, через яку здійснюються розрахунки за
договором (контрактом), найменування фінансової установи
резидента, через яку здійснюються розрахунки за договором
(контрактом), номенклатури товарів договору (контракту) згідно з
кодами Української класифікації товарів зовнішньоекономічної
діяльності ( 2371а-14, 2371б-14, 2371в-14, 2371г-14 ),
заборгованості, у т. ч. простроченої, що виникла при виконанні
договору (контракту), крім того, довідково вказати наявність
ліцензій на здійснення ЗЕД (у разі необхідності);
у разі необхідності копії форм фінансової звітності за
період, що перевіряється;
інші матеріали, що
мають значення для прийняття
повідомлення-рішення за результатами перевірки та подальших
заходів щодо забезпечення повернення валютної виручки.
3. Підписання акта документальної перевірки, порядок його реєстрації та
зберігання
До підписання акта перевірки враховуються пояснення, надані
посадовими особами в ході перевірки.
При виникненні спірних питань під час здійснення перевірки,
до підписання акта, такі питання виносяться на розгляд постійних
комісій при обласних державних податкових адміністраціях
(державних податкових інспекціях, спеціалізованих державних
податкових інспекціях по роботі з великими платниками податків).
З матеріалами та актом перевірки ознайомлюється та візує їх
начальник відділу (управління) структурного підрозділу, працівник
якого очолював перевірку.
Акт документальної перевірки
складається у двох примірниках
та підписується посадовими особами органу державної податкової
служби та інших контролюючих органів, які здійснювали перевірку,
та посадовими особами підприємства.
Після підписання акта перевірки
посадовими особами один його
примірник (з додатками) передається керівнику або уповноваженій
особі підприємства, про що на останній сторінці всіх примірників
акта робиться відповідна відмітка за підписом особи, яка одержала
акт, із зазначенням його посади, прізвища та ініціалів, а також
дати одержання акта.
При відмові посадової
особи підприємства від підпису, що
підтверджує вручення йому акта перевірки, робиться відповідний
запис в акті та один примірник акта перевірки направляється
платнику податків з поштовим повідомленням про одержання. До
другого примірника акта, що зберігається в органі державної
податкової служби, додаються документи, що підтверджують факт
поштового відправлення та вручення акта адресату.
Другий примірник акта після реєстрації та прийняття за ним
відповідного рішення передається до структурного підрозділу, у
якому зберігається справа платника.
У разі відмови посадових осіб підприємства, що перевіряється,
від підписання акта перевірки службовими особами органу державної
податкової служби складається акт довільної форми, що засвідчує
факт такої відмови. Акт підписується не менш як трьома особами.
При цьому в акті необхідно зазначити про ознайомлення керівника і
головного бухгалтера підприємства із змістом акта перевірки,
обов'язками, правами і відповідальністю платника податків.
Акт документальної перевірки в день його підписання
(складання акта відмови від підпису) реєструється структурним
підрозділом, який провів перевірку (очолював перевірку), у
спеціальному журналі.
Акт відмови від підписання акта перевірки після його
складання реєструється в органі державної податкової служби у
спеціальному журналі.
Журнали реєстрації актів структурного підрозділу (до функцій
якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції)
прошнуровуються, пронумеровуються та скріплюються печаткою органу
державної податкової служби.
Працівник підрозділу, який очолював перевірку, складає
розрахунки штрафних (фінансових) санкцій, які передбачені чинним
законодавством, у розрізі податків, зборів та інших обов'язкових
платежів та податкових періодів.
Такий розрахунок не надається підприємству, а
використовується при розгляді матеріалів перевірки керівником
(заступником керівника) органу податкової служби для прийняття
податкового повідомлення-рішення та вжиття відповідних заходів.
Податкове повідомлення-рішення приймається керівником
податкового органу (його заступником) протягом трьох робочих днів
від дня підписання акта документальної перевірки (складання акта
відмови від підпису).
Державна контрольно-ревізійна
служба як суб’єкт здійснення фінансового контролю
Державна контрольно-ревізійна служба: 1) проводить ревізії та перевірки фінансової діяльності,
стану збереження коштів і матеріальних цінностей, достовірності
обліку і звітності підконтрольних суб’єктів; 2) проводить ревізії та перевірки повноти оприбуткування, правильності витрачання і збереження валютних коштів підконтрольними суб’єктами; 3) проводить ревізії та перевірки правильності витрачання
державних коштів на утримання місцевих органів державної
виконавчої влади, установ і організацій, що діють за кордоном і
фінансуються за рахунок державного бюджету; 4) здійснює контроль за усуненням недоліків і порушень,
виявлених попередніми ревізіями та перевірками; 5) розробляє інструктивні та інші нормативні акти про проведення ревізій та перевірок; 6) здійснює методичне керівництво і контроль за діяльністю
підпорядкованих контрольно-ревізійних підрозділів, узагальнюють
досвід проведення ревізій та перевірок і поширюють його серед
контрольно-ревізійних служб, розробляють пропозиції щодо
удосконалення контролю. 7) розглядає листи, заяви і скарги громадян про факти порушення законодавства з фінансових питань.
Права Державної контрольно-ревізійної служби при здійсненні фінансового контролю: 1) перевіряти у підконтрольних суб’єктів грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); 2) безперешкодного доступу при проведенні ревізій та
перевірок на склади, у сховища, виробничі та інші приміщення, що
належать підконтрольним суб’єктам, для їх обстеження і з'ясування питань, пов'язаних з ревізією або перевіркою; за рішенням суду призупиняти видаткові операції за рахунками у банках та інших фінансових установах у разі, коли керівництво об'єкта, на якому необхідно провести ревізію або перевірку, перешкоджає працівнику державної контрольно-ревізійної служби виконувати свої обов'язки; 3) одержувати від службових і матеріально відповідальних осіб
об'єктів, що ревізуються або перевіряються, письмові пояснення з
питань, які виникають у ході ревізій і перевірок; 4) пред'являти керівникам та іншим службовим особам
підконтрольних суб’єктів вимоги щодо усунення виявлених
порушень законодавства з питань збереження і використання
державної власності та фінансів; 5) ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; 6) у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти,
одержані підконтрольними суб’єктами за незаконними угодами, без
встановлених законом підстав та з порушенням чинного
законодавства; 7) накладати у випадках, передбачених законодавчими актами,
на керівників та інших службових осіб підконтрольних суб’єктів адміністративні стягнення;
Рахункова палата як суб’єкт
здійснення фінансового контролю
Рахункова палата здійснює контроль за використанням коштів Державного бюджету України від імені Верховної Ради України (ст.98 Конституції України) – основна функція Рахункової палати. Рахункова палата: 1) здійснює контроль за виконанням законів України та
прийнятих Верховною Радою України постанов щодо виконанням Державного бюджету України, а також фінансуванням загальнодержавних програм в частині, що стосується використання коштів Державного бюджету України; 2) перевіряє за дорученням комітетів Верховної Ради України
використання за призначенням органами виконавчої влади коштів
загальнодержавних цільових фондів та коштів позабюджетних фондів і
подає за наслідками перевірки Верховній Раді України висновки щодо
можливостей скорочення видатків по кожному фонду окремо та
доцільності спрямування вилучених коштів на фінансування інших
видатків Державного бюджету України; 3) контролює ефективність управління коштами Державного
бюджету України Державним казначейством України; 4) контролює законність і своєчасність руху коштів Державного бюджету України; 5) здійснює контрольні функції щодо фінансування загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і національно-культурного розвитку, охорони довкілля та інших програм, що затверджуються Верховною Радою України; 6) контролює інвестиційну діяльність органів виконавчої влади, 7) перевіряє законність та ефективність використання фінансових ресурсів, що виділяються з Державного бюджету України
на виконання загальнодержавних програм; 8) здійснює контроль за виконанням рішень Верховної Ради
України про надання Україною позик і економічної допомоги
іноземним державам, міжнародним організаціям; 9) перевіряє за дорученням Верховної Ради України відповідно
до свого статусу кошторис витрат, пов'язаних з діяльністю
Верховної Ради України та її апарату, допоміжних органів і служб
Президента України та апарату Кабінету Міністрів України, а також
витрачання коштів державними установами та організаціями, що діють
за кордоном і фінансуються за рахунок Державного бюджету України; Повноваження Рахункової палати щодо здійснення фінансового контролю: 1) здійснювати експертно-аналітичні, інформаційні та інші
види діяльності, що забезпечують контроль за використанням бюджетних коштів, коштів позабюджетних фондів, за цільовим використанням бюджетних коштів під час здійснення загальнодержавних програм; 2) проводити фінансові перевірки, ревізії підконтрольних суб’єктів: · Верховна Рада України, · органи виконавчої влади, · Національний банк України, · Антимонопольний комітет України, · Фонд державного майна України, · інші державні органи і установи, · місцеві державні адміністрації, · органи місцевого самоврядування, · підприємства, установи, організації, зокрема: - фінансові установи (банки, кредитні установи, страхові компанії) - господарські товариства, - об'єднання громадян, - недержавні фонди та інші недержавні некомерційні громадські організації у тій частині їх діяльності, яка стосується використання коштів Державного бюджету України. 3) перевіряти в органах і на об'єктах, зазначених вище, грошові документи, бухгалтерські книги, звіти, плани,
кошториси витрат та іншу документацію щодо фінансово-господарської
діяльності, а також здійснювати перевірку касових операцій з
готівкою та цінними паперами, матеріальних цінностей, їх обліку,
зберігання і витрачання; 4) отримувати від керівників установ та організацій, що
перевіряються, всю необхідну документацію та іншу інформацію про
фінансово-господарську діяльність; 5) організовувати і проводити оперативний контроль за
використанням коштів Державного бюджету України за звітний період; 6) проводити комплексні ревізії і тематичні перевірки по
окремих розділах і статтях Державного бюджету України; 7) проводити експертизу проектів Державного бюджету України,
а також проектів законів та інших нормативних актів, міжнародних
договорів України, загальнодержавних програм та інших документів,
що стосуються питань державного бюджету і фінансів України; 8) здійснювати аналіз і дослідження порушень і відхилень
бюджетного процесу, підготовку і внесення до Верховної Ради
України пропозицій щодо їх усунення, а також удосконалення
бюджетного законодавства в цілому; 9) направляти матеріали перевірок, ревізій та обслідувань
Кабінету Міністрів України, відповідним центральним органам
виконавчої влади, Національному банку України, Фонду державного
майна України, підприємствам, установам і організаціям для
розгляду і вжиття необхідних заходів; 10) порушувати перед Верховною Радою України, Президентом
України, а також органами виконавчої влади клопотання про
притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у порушенні
вимог чинного законодавства України, внаслідок чого завдано
матеріальної шкоди державі; 11) у разі виявлення під час перевірок, ревізій та
інших зловживань передавати матеріали перевірок, ревізій та
обслідувань до правоохоронних органів з інформуванням про це
Верховної Ради України.
Міністерство фінансів України як
суб’єкт здійснення фінансового контролю
Міністерство фінансів України: 1) здійснює в межах своїх повноважень контроль за цільовим
використанням коштів державного та місцевих бюджетів; 2) бере участь у здійсненні контролю за дотриманням інтересів держави в управлінні державними корпоративними правами відповідно до законодавства; 3) вживає заходів щодо обмеження або припинення фінансування з державного бюджету підприємств, установ і організацій за наявності фактів нецільового витрачання ними коштів; 4) у разі неподання звітів про витрачання раніше виділених коштів та іншої встановленої звітності утримує в установленому порядку з підприємств, установ і організацій кошти державного бюджету, використані ними не за цільовим призначенням; 5) проводить у міністерствах, інших центральних та місцевих
органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування, на
підприємствах, в установах і організаціях, в установах банків та
інших фінансово-кредитних установах усіх форм власності перевірки
фінансово-бухгалтерських документів, звітів, планів, кошторисів та
інших документів щодо зарахування, перерахування і використання
бюджетних коштів, а також одержує пояснення, довідки і відомості з
питань, що виникають під час перевірки. Міністерство фінансів України має право: 1) одержувати в установленому порядку матеріали щодо
надходження та використання коштів цільових бюджетних і державних
позабюджетних фондів, їх кошториси та звіти про їх виконання; 2) одержувати від центральних та місцевих органів виконавчої
влади, підприємств, установ і організацій усіх форм власності
дані, необхідні для здійснення контролю за раціональним і цільовим
витрачанням коштів, що виділяються з бюджету; 3) одержувати в установленому порядку від установ банків та
інших фінансово-кредитних установ довідки про операції та стан
поточних бюджетних рахунків підприємств, установ і організацій
усіх форм власності, що використовують кошти державного бюджету і
державних позабюджетних фондів;
Національний банк України як
суб’єкт здійснення фінансового контролю
Закон України
"Про Національний банк України” від 20.05.1999р.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18
|
